Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/150
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Оцінка обсягів перетворення геологічного середовища у житловому та дорожньому будівництві Волинської області(2025) Верешко, Олег Вікторович; Федонюк, Микола Ананійович; Задорожнікова, Ірина ВікторівнаВолинська область характеризується відносно невисоким рівнем промислового освоєння, тому зміни середовища не настільки помітні, як у багатьох інших регіонах. Разом з тим, локальні антропогенні впливи також бувають досить сильними й сприяють перетворенню середовища та зародженню екологічних проблем. В роботі оцінюються обсяги трансформації геологічного середовища, що супроводжують процеси житлового та дорожнього будівництва. Окреслено основні напрямки впливу будівництва на геологічне середовище, включаючи як прямі, так і опосередковані дії: проведення земляних робіт, переміщення ґрунтових мас, добування будівельної сировини (пісків, глини, суглинків, крейди), використання матеріалів у різних технологічних процесах. Проаналізовано паспорти родовищ, площі та обсяги видобутку будівельної сировини у Волинській області. За кошторисами проектів будівництва багатоквартирних житлових будинків виокремлено середні питомі обсяги залучення ресурсів та матеріалів, що мають гірниче походження. Оцінено обсяги залучення цегли, піску, будівельних розчинів у розрахунку на квадратний метр житлової площі та сумарно на всю площу житлового фонду області. Окремо оцінено обсяги відповідних земляних робіт. Також за відомими питомими обсягами земляних робіт для доріг різних категорій наведено розрахункові показники переміщення ґрунтів при дорожньому будівництві в цілому по області та за окремими районами. Оцінено орієнтовні щорічні обсяги використання будівельної сировини та проведення земляних робіт, а також сумарні багаторічні значення, враховуючи орієнтовні терміни експлуатації гірничих родовищ, а також загальні площі побудованих споруд та протяжність лінійних автомобільних доріг різних категорій. Отримані дані допускають ряд неточностей, припущень та усереднень, тому в подальшому повинні бути більш деталізовані та уточнені. Однак визначені основні масштаби та напрями перетворення геологічного середовища, пов’язаного із будівництвом, дозволяють обґрунтовано оцінити основні тенденції та загрозиItem type:Наукова стаття, Елементи сучасної містобудівної структури у контексті конструктивно-планувальних особливостей та перспектив розвитку центрів дизайну(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Задорожнікова, Ірина Вікторівна; Абрамюк, Інна Георгіївна; Парфентьєва, Інна Олександрівна; Смаль, Марія Василівна; Верешко, Олег ВікторовичУ статті наведено результати досліджень ролі центрів дизайну та креативних хабів у сучасному містобудуванні як важливих елементів міської екосистеми, які сприяють інноваціям, культурному розвитку та економічному зростанню. Розглянуто конструктивно-планувальні схеми будівель центрів дизайну, включно з каркасними, монолітними, стовпчато-стіновими, оболонковими, модульними та легкими тимчасовими системами, та обґрунтовано їх вибір залежно від функціональних потреб і архітектурної виразності. Окрему увагу приділено принципам планування: зонуванню за інтенсивністю відвідування, гнучкості простору, інтеграції з міським середовищем, технічним вимогам до експозицій та використанню цифрових інструментів для оптимізації проектування. Визначено ключові функції таких центрів: платформи для професійної комунікації та освіти, публічні виставкові простори, магніти для креативних стартапів і складові культурного бренду міста. Проаналізовано принципи розміщення центрів дизайну в різних міських контекстах у центральних частинах, житлових районах, поблизу парків та промислових зон, а також за межами міста, врахуванням транспортної доступності, озеленення, можливості майбутнього розширення та культурно-історичних аспектів території. Підкреслено, що ефективне проектування центрів дизайну має базуватися на пріоритетах сучасного містобудування: адаптивності функцій, інтеграції з міською тканиною та принципах сталого розвитку, що забезпечує їх довготривалу цінність як культурних і креативних активів міста. Матеріали можуть бути використані для планування нових креативних просторів, удосконалення існуючих об’єктів та розробки містобудівних стратегій із врахуванням сучасних технологій та соціокультурних потреб громади.