У роботі досліджено сутність культурної спадщини, її матеріальний та
нематеріальний прояв. Розглянуто зміст управлінської діяльності в сфері
використання культурної спадщини громади. Вивчено інституційне середовище
управління сферою креативних індустрій. Територіальна громада володіє
потенціалом культурного спадку, який має історичну, архітектурну,
археологічну цінність. Значні зміни можуть очікуватися щодо зміни статусу
пам’ятки для об’єктів, які мають історичне значення, але є спадком епохи
тоталітаризму. Досліджувана громада єдина в регіоні, яка має нематеріальний
спадок включений в реєстр ЮНЕСКО. Матеріальний спадок громади значно
перевищує нематеріальний спадок громади. Водночас, існує проблема з тим, що
такий спадок вимагає більше фінансових витрат на свою підтримку. Він зовсім
не працює в руслі монетизації.
