DSpace

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Діалектизми як розмовний елемент у сучасних волинських медіа
(Наукові записки Національного університету «Острозька академія», 2024) Николюк, Тамара Володимирівна
У статті досліджено діалектизми сучасних волинських медіа. Визначено, що сучасні медіатексти втрачають ознаки публі- цистичності та внаслідок демократизації суспільства й медійного простору поповнюються рядом лексем, які зазвичай викорис- товуються у розмовному мовленні. З’ясовано, що діалектні лексеми надають мовленню локального колориту, подеколи служать як ілюстрація, увиразнення тексту. Декотрі слова мають подвійну семантику, вони збагачують текст, роблять його експресивнішим. Окремі лексеми вжи- ваються лише в текстах-цитатах, щоб передати особливості мовлення героя. З’ясовано, що діалектизми спрощують текст, наближають його до розмовного стилю. Багато діалектних лексем надають тексту зниженої тональності, дають змогу відтворити говір гурту, ярмарку. Окремі слова вживаються з відтінком пестливості, що створює ефект невимушеності у мовленні. Виявлено, що чимало діалектизмів можуть вживатись і для того, щоб підкреслити негативний зміст повідомлення та під- креслюють зневажливо-негативну оцінку ситуації. У декотрих текстах слова набувають подвійної негативної конотації за до- помогою графічних позначень – лапок. Визначено, що діалектизмами автори статей послуговуються для того, щоб описати негативного героя. Подеколи діалектні слова вживаються для позначення якогось позитивного явища. Рідше діалектизм у тексті вживається без додаткових смислових конотацій тільки як нейтральний синонім, щоб уникнути тавтології. Такі слова вживаються як абсо- лютні синоніми. У волинських медіа виявлено також слова, які перейшли з розряду розмовної лексики в науково-публіцистичний текст, а та- кож місцеві слова, що набули в текстах ширшого значення, ніж фіксовано в словнику.
Жаргонна лексика волинських медіа
(2025) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія Володимирівна
У статті досліджено жаргонну лексику волинських медіа. Визначено, що більшість жаргонізмів у медіатек- стах пишуться в лапках, оскільки утворились за допомогою переносних значень. Дуже часто жаргонізми мають негативну конотацію і вживаються для гострої оцінки певного явища, його висміювання, виявлення до нього зневаги. Нерідко вони стають синонімами до таких понять, як мародер убивця. Жаргонна лексика вживається в заголовках, щоб привернути увагу широкої аудиторії, зробити їх яскравіши- ми, подеколи жаргонізми є складовою жарту, каламбуру. Жаргонна лексика може бути метафоричною, що також робить текст привабливішим та оригінальнішим, може надавати контексту негативного значення і мати зневажливу конотацію. Крайні негативні конотації мають лексеми на означення агресора путіна, росіян. Зазначено, що у медіатекстах жаргонна лексика може розширювати семантику, набуваючи цілком нового, додаткового значення. Виявлено ще одну особливість жаргонізмів – бути елементом мовної гри, надати слову переносного значення з подвійною конотацією, що робить тексти цікавішими та оринінальнішими. Окремі жаргонізми не мають додаткового смислового чи емоційного навантаження та негативної семанти- ки, а вживаються як синоніми до загальновживаних лексем. Вони можуть бути лексикою молодіжного мовлення і вживаються для того, щоб привабити молодь. Чимало таких слів використовується в дописах на розважальну тематику. У статті зазначено, що подеколи жаргонізми позначають позитивні явища, вони наближені до розмовної мови та створюють ефект невимушеного, легкого мовлення. Такі статті написані на популярні, актуальні теми, приваблюють широку аудиторію, легко сприймаються та поширюються на різних медійних платфор- мах. Це жаргонізми на позначення позитивних подій, емоцій.

Наукові статті

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку