Факультет бізнесу та права

Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Item type:Наукова стаття,
    Оцінка соціально-економічної безпеки підприємств в Україні в умовах негативних екстерналій
    (Луцьк: ЛНТУ, 2024) Шубалий, Олександр Михайлович; Бровченко, Богдан Юрійович
    Мета статті – визначення системи показників та проведення оцінки соціально-економічної безпеки підприємств в Україні в умовах негативних екстерналій за період останніх 10 років – 2013-2023 рр. Для оцінки соціально-економічної безпеки підприємств виходячи з наявності офіційних статистичних даних запропоновано систему основних показників економічної безпеки та соціальної безпеки, які містять по чотири індикатори. Оцінка економічної безпеки підприємств показала, що показники рентабельності набули найбільших негативних рівнів з початком війни у 2014 році, а в період повномасштабного вторгнення підприємства були адаптованими до негативних екстерналій. За підсумками оцінки соціальної безпеки зроблено висновок, що підприємства, зважаючи на дефіцит трудових ресурсів в країні, проводять політику збільшення витрат на оплату праці в загальних витратах, намагаються зберегти наявних працівників в умовах простою виробництва.
  • Item type:Наукова стаття,
    Аналіз поведінки європейських інвесторів під час війни в Україні
    (2023) Шубалий, Олександр Михайлович
    У статті проведено аналіз поведінки європейських інвесторів під час війни в Україні. Ціль статті полягає у вивченні особливостей інвестиційної поведінки зарубіжних, зокрема європейських інвесторів під час війни в Україні, починаючи з періоду так званої «гібридної» війни і до завершення першого року відкритого повномасштабного вторгнення. Це дозволить виробити подальші стратегії продовження взаємовигідної співпраці у період повоєнної відбудови. Актуальність вирішення даної наукової проблеми пояснюється необхідністю збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій, незважаючи на збереження значних політичних та економічних ризиків під час війни в Україні. Об’єктом дослідження є поведінка європейських інвесторів під час війни в Україні. У статті проведено аналіз зміни суми прямих інвестицій в Україну за групи країн світу за період війни, а також ранжування країн Європи за загальною сумою прямих інвестицій в Україну. Зроблено висновок, що на початковій стадії війни в Україні (гібридна війна за окремі анексовані території) іноземні інвестори за песимістичним сценарієм оцінили ситуацію в Україні, що призвело до відтоку прямих інвестицій у 2015 році як загалом, так і з країн Європи, що мало негативні наслідки для економічного розвитку України. Після початку у 2022 році повномасштабної війни, незважаючи на порівняно більші політичні та економічні ризики, зарубіжні інвестори розпочали з більшою довірою ставитися до України як держави загалом та суб’єктів бізнесу зокрема. Тому зниження суми прямих іноземних інвестицій було порівняно меншим, ніж у 2015 році. Продовження повномасштабної війни не дозволить зменшити економічні ризики для зарубіжних інвесторів та швидко відновити втрачені обсяги прямих іноземних інвестицій, але буде спостерігатися позитивна динаміка до їх зростання, враховуючи позитивні темпи відновлення економіки України, навіть у такий складний час
  • Item type:Наукова стаття,
    ПРОСТОРОВА ОЦІНКА ПОВЕДІНКИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД РЕГІОНУ ЩОДО ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМ І ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ВІЙНИ
    (Луцьк: ЛНТУ, 2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Гордійчук, Юрій Ростиславович
    Проведено просторову оцінку поведінки територіальних громад регіону щодо фінансування програм і проектів розвитку соціальної сфери в умовах війни. Найбільші проблеми з фінансуванням соціальної сфери мають прикордонні з білоруссю громади, а також інші громади зони Полісся. Позитивну динаміку забезпечили тільки три громади. Важливо забезпечити підтримку громад регіону з метою активізації їх участі у міжнародних проектах і програмах, долучення їх до наукових консорціумів тощо для залучення додаткових коштів реалізацію місцевих соціальних ініціатив.
  • Item type:Наукова стаття,
    Аналіз структури доходів населення та ролі інклюзивного ринку праці у зменшенні соціальної уразливості
    (2023) Цимбалюк, Ірина Олександрівна; Павліха, Наталія Володимирівна
    У статті проведено аналіз структури доходів населення України, виявлено ключові джерела їх формування та динаміку до виникнення війни. Основною метою є науковий аналіз структури та джерел формування доходів населення задля обґрунтування стратегій та шляхів зниження соціальної уразливості населення через створення інклюзивного ринку праці. Проаналізовано динаміку показників структури доходів та виявлено значущу роль заробітної плати у забезпеченні фінансової стійкості населення. Виокремлено, що в 2023 р. спостерігалося послідовне зростання середньомісячної заробітної плати, що свідчить про певну стабільність ситуації на ринку праці після попередніх коливань. З’ясовано, що це стало результатом активізації економічної діяльності, збільшення конкуренції між підприємствами за кваліфікованих працівників, зростання виплат у бюджетному секторі та впливу соціально-економічної політики. Водночас розкрито, що військовий конфлікт негативно вплинув на добробут населення, посиливши його соціальну уразливість. Хоча економіка країни зуміла адаптуватися до критичних умов, продовжують існувати загрози соціальної уразливості. Установлено чинники, що сприяють поліпшенню фінансового стану домогосподарств України, проте стверджується, що несвоєчасне або нерівномірне поліпшення фінансового стану може призвести до зростання соціальної уразливості серед окремих верств населення. Доведено необхідність розроблення та впровадження ефективних соціальних програм і стратегій для забезпечення сталого й рівномірного підвищення рівня життя усіх громадян. Наголошено, що війна в Україні посилює соціальну уразливість населення, і ця ситуація вимагає комплексного соціального захисту, спрямованого на підтримку та захист уразливих груп. Обґрунтовано, що інклюзивний ринок праці може відігравати важливу роль у зменшенні соціальної уразливості та підвищенні доходів населення України. Запропоновано конкретні заходи, такі як розширення програм навчання, заохочення бізнесу до створення робочих місць для різних груп працівників, підтримка інновацій та малих підприємств, а також упровадження політики соціального захисту, спрямованої на підтримку громадян у важких життєвих ситуаціях. Стверджується, що запропоновані заходи сприятимуть підвищенню соціальної стабільності та зменшенню соціальної уразливості населення в умовах війни та економічних викликів.
  • Item type:Наукова стаття,
    Зміна траєкторії переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку внаслідок війни
    (2022) Шубалий, Олександр Михайлович
    У статті вивчено проблему зміни траєкторії сталого розвитку соціо-еколого-економічної системи України через негативні наслідки війни. Основна мета цієї статті полягає в дослідженні масштабів зміни траєкторії переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку внаслідок війни та інших негативних факторів для подальшого вироблення антикризових заходів. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми свідчить про те, що в складний воєнний і повоєнний час для України буде надзвичайно важливо виявити поточну траєкторію переходу соціо-еколого-економічної системи до сталого розвитку та її можливу зміну внаслідок війни. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що війна очевидно призведе до необхідності внесення значних коректив в процес реалізації Цілей сталого розвитку в Україні. Методологічним інструментарієм проведення дослідження було використання методології Економічної та соціальної Комісії ООН для Азії та Тихого океану (UNESCAP), яка дозволяє провести оцінку регіонального та субрегіонального прогресу на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку 2030. Об’єктом дослідження є процес переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку на основі реалізації визначених на національному рівні Цілей сталого розвитку 2030. У статті представлено аналіз результатів проведеної Держстатом України проміжної оцінки поточного прогресу щодо досягнення Цілей сталого розвитку 2030 в Україні за період 2015-2020 рр., яка показала, що до початку повномасштабної війни реалізація 8 з 17 Цілей сталого розвитку 2030 в Україні проходила з випередженням цільових показників, натомість значні проблеми виникли щодо досягнення Цілей 4, 7, 10, 14, 15, 17. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що людські, матеріальні, фінансові, природні втрати, які понесла Україна внаслідок війни безперечно призведуть до сповільнення або втрати позитивних темпів досягнення Цілей, щодо яких станом на 2020 рік був досягнути позитивний прогрес, а щодо Цілей, які не були досягнуті на той час, можливо буде доцільно переглянути в сторону зниження визначені цільові орієнтири. Результати дослідження можуть бути корисними для органів держаної влади, науковців та практиків, які активно впливають на процес переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку. переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку на основі реалізації визначених на національному рівні Цілей сталого розвитку 2030. У статті представлено аналіз результатів проведеної Держстатом України проміжної оцінки поточного прогресу щодо досягнення Цілей сталого розвитку 2030 в Україні за період 2015-2020 рр., яка показала, що до початку повномасштабної війни реалізація 8 з 17 Цілей сталого розвитку 2030 в Україні проходила з випередженням цільових показників, натомість значні проблеми виникли щодо досягнення Цілей 4, 7, 10, 14, 15, 17. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що людські, матеріальні, фінансові, природні втрати, які понесла Україна внаслідок війни безперечно призведуть до сповільнення або втрати позитивних темпів досягнення Цілей, щодо яких станом на 2020 рік був досягнути позитивний прогрес, а щодо Цілей, які не були досягнуті на той час, можливо буде доцільно переглянути в сторону зниження визначені цільові орієнтири. Результати дослідження можуть бути корисними для органів держаної влади, науковців та практиків, які активно впливають на процес переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку.