Факультет бізнесу та права
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Аналіз поведінки територіальних громад регіону в умовах війни щодо фінансового забезпечення сталого розвитку(Луцьк: ЛНТУ, 2023) Шубалий, Олександр Михайлович; Гриник, Ірина СтефанівнаМета статті полягає у проведенні аналізу фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад Волинської області в умовах війни на основі вивчення основних статей доходів бюджетів. В період війни найбільшою самодостатністю відзначаються міські територіальні громади (Луцька, Володимир-Волинська, Ковельська) та сусідні з ними громади, а також громади, які знаходяться у прикордонній зоні з Польщею та Маневицька громада, самодостатність якої пов’язується переважно з наявністю потужних бюджетоутворюючих лісогосподарських підприємств. Низьким рівнем фінансової самодостатності характеризується переважно громади Північної та Східної частин Волинської області через низьку економічну активність суб’єктів господарювання та низьку густину населення на цих територіях. Тому надалі важливо детальніше дослідити можливості залучення додаткових джерел фінансування для підвищення суми власних доходів цих громад.Item type:Наукова стаття, Трансформація принципів поведінкової та управлінської економіки в умовах війни, євроінтеграції та адаптації до змін клімату(2023) Шубалий, Олександр МихайловичУ статті вивчено трансформацію принципів поведінкової та управлінської економіки в умовах війни, євроінтеграції та адаптації до змін клімату. Ціль статті полягає у вивченні базових принципів поведінкової економіки та управлінської економіки, а також обґрунтування додаткових принципів, на основі врахування яких доцільно будувати економічні відносити під час війни та у післявоєнний період, враховуючи необхідність прискорення євроінтеграції та дотримання положень концепції сталого розвитку. Актуальність вирішення даної наукової проблеми пояснюється недостатністю досліджень особливостей поведінки економічних суб’єктів та підходи до обґрунтування управлінських рішень в умовах війни в Україні. Методологічним інструментарієм проведення дослідження стали положення теорії поведінкової економіки та управлінської економіки. Об’єктом дослідження є поведінка економічних суб’єктів та процес прийняття управлінських рішень в умовах війни.. У статті вивчено базові або традиційні принципи поведінкової економіки та, враховуючи специфіку функціонування економіки України в умовах війни, виділено додаткові принципи (наслідування кращих, посилення контактів і прихильності або навпаки, самозбереження, згуртованості). Аналогічно в доповнення до базових виділено додаткові принципи управлінської економіки (врахування втраченої вигоди, супутніх та альтернативних доходів, пріоритетність дотримання вимог воєнної, екологічної та соціальної безпеки при обґрунтуванні доцільності реалізації проєктів на локальному, регіональному та національному рівнях, прийняття рішень в контексті дотримання глобальних і національних пріоритетів реалізації Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року та положень Європейського зеленого курсу). Зроблено висновок, що використання виділених за підсумками дослідження базових і додаткових принципів поведінкової економіки та управлінської економіки не повинно відбуватися за шаблонними підходами, але важливо, щоб керівники нової формації українських компаній і державних інституцій ставили за основу для вибору управлінських рішень не тільки отримання максимального прибутку, а й враховували супутні вигоди та витратиItem type:Наукова стаття, Методичне забезпечення аналізу та оцінки розвитку циркулярної економіки в ЄС(2023) Шубалий, Олександр Михайлович; Хомицький, Віктор Михайлович; Мощич, Світлана ЗеновіївнаУ статті вивчено особливості методичного забезпечення аналізу та оцінки розвитку циркулярної економіки в країнах ЄС, яке розроблене Євростатом. Основна мета статті полягає у вивченні методичних підходів та результатів їх використання для аналізу та оцінки розвитку циркулярної економіки в країнах Європейського Союзу з позицій можливості їх подальшого використання в статистичній практиці в Україні для прискорення процесу євроінтеграції. Актуальність вирішення цієї наукової проблеми полягає в тому, що для України дуже важливо прискорити процес гармонізації вітчизняного інституціонального середовища до стандартів ЄС. Методологічним інструментарієм проведення дослідження стало вивчення методології Євростату для аналізу та оцінки розвитку циркулярної економіки, яка містить 10 ключових індикаторів, які поділяються на чотири групи й охоплюють такі напрямки: виробництво і споживання, поводження з відходами, вторинна сировина, конкурентоспроможність та інноваційність. До основних показників моніторингу та оцінки віднесено: діаграму Sankey матеріальних потоків у країнах ЄС, а також коефіцієнт циркуляції (кругообігу) матеріалів, які переробляються і повертаються назад в економіку. Об’єктом дослідження є методичні підходи, які використовує Євростат для аналізу та оцінки розвитку циркулярної економіки. У статті вивчено досвід Євростату щодо використання інструменту для візуалізації діаграми Sankey та її аналізу за різними критеріями, зокрема за основними типами матеріальних потоків (біомаса, металеві руди, неметалеві мінерали, викопні носії/матеріали енергії), що значно розширює можливості аналітики та прийняття ефективних рішень у цій сфері. Зроблено висновок, що для України важливо адаптувати та гармонізувати вітчизняну статистику відповідно до методичних підходів, визначених Євростатом, виділивши окремий напрямок – статистика розвитку циркулярної економіки. Результати дослідження можуть бути корисними для органів держаної статистики в Україні для адаптації методичних підходів, прийнятих у країнах ЄС щодо аналізу та оцінки розвитку циркулярної економіки, а також органів державної влади для імплементації у вітчизняне інституціональне середовище європейських принципів, концепцій та нормативних актів щодо стимулювання переходу до сталого зростання та розвитку циркулярної економіки, що сприятиме прискоренню процесу набуття повноправного членства України в Європейському СоюзіItem type:Наукова стаття, Інвестиційне забезпечення розвитку економіки Західного регіону України в контексті сталого розвитку(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Туревич, Лілія МиколаївнаАктуальність дослідження зумовлена необхідністю активізації інвестиційного забезпечення розвитку економіки Західного регіону України в умовах воєнних викликів, структурної трансформації національної економіки та реалізації принципів сталого розвитку. В умовах релокації підприємств, зміни логістичних потоків та зростання ролі регіональної економіки особливого значення набуває формування ефективних механізмів залучення та використання інвестиційних ресурсів. Метою дослідження є обґрунтування напрямів інвестиційного забезпечення розвитку економіки Західного регіону України в контексті сталого розвитку. Методичну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи економічного аналізу, зокрема системний підхід, економіко-статистичний аналіз, метод порівняння, графічний та табличний методи, а також метод узагальнення. Інформаційною базою дослідження стали офіційні статистичні дані Державної служби статистики України, нормативно-правові акти та наукові праці вітчизняних учених з проблематики інвестиційного розвитку регіонів. У результаті дослідження проаналізовано динаміку капітальних інвестицій у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Рівненській, Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій областях упродовж 2015-2024 років. Встановлено, що найбільший обсяг інвестицій зосереджений у Львівській області, що пов’язано з розвитком транспортно-логістичної інфраструктури, IT-сектору та індустріальних парків. Визначено, що Західний регіон України в умовах війни посилив роль стратегічного логістичного та інвестиційного центру держави завдяки релокації бізнесу та близькості до кордонів Європейського Союзу. Отримані результати підтверджують доцільність використання комплексного підходу до формування регіональної інвестиційної політики з метою забезпечення сталого економічного розвитку Західного регіону України.Item type:Наукова стаття, Поведінкова економіка та економічне зростання в контексті сталого розвитку(2024) Шубалий, Олександр Михайлович; Косінський, Петро МиколайовичВ останні роки особливої актуальності набули дослідження в галузі поведінкової економіки – адже вона має велику здатність впливати на економічне зростання, сприяючи, таким чином, покращенню прийняття рішень, створенню сприятливого середовища для інвестицій й інновацій, а також підвищенню ефективності громадського управління тощо. Мета статті – розглянути у логічному взаємозв’язку поняття поведінкової економіки та економічного зростання в контексті дотримання принципів концепції сталого розвитку. У загальному розумінні, поведінкова економіка розглядається як доволі складний науковий напрям, який об’єднує в собі деякі елементи економічної теорії, психології, а також й інших соціальних наук з метою більш кращого розуміння й ґрунтовних пояснення рішень суб’єктів економічних відносин.В наш час можна виділити кілька підходів до трактування змісту терміну «поведінкова економіка», що, в свою чергу, пояснюється перш за все його міждисциплінарністю, яка поєднує аспекти, як економіки, так і психології для кращого розуміння, а також ґрунтовного пояснення різноманітних аспектів людської поведінки в певних економічних умовах.Поведінкова економіка відіграє важливу роль у розумінні та сприянні сталому розвитку, пропонуючи знання про те, як люди приймають рішення щодо споживання, заощаджень, інвестування та інших економічних дій, які мають вплив на навколишнє середовище. Зроблено висновок, що поведінкова економіка стала важливим інструментом для вивчення поведінки людей (або споживачів) та економічних суб’єктів у різнихсферах життя, включаючи економіку, екологію та соціальні науки, тобто повинна розглядатися в контексті реалізації концепції сталого розвиткуItem type:Наукова стаття, Зміна траєкторії переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку внаслідок війни(2022) Шубалий, Олександр МихайловичУ статті вивчено проблему зміни траєкторії сталого розвитку соціо-еколого-економічної системи України через негативні наслідки війни. Основна мета цієї статті полягає в дослідженні масштабів зміни траєкторії переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку внаслідок війни та інших негативних факторів для подальшого вироблення антикризових заходів. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми свідчить про те, що в складний воєнний і повоєнний час для України буде надзвичайно важливо виявити поточну траєкторію переходу соціо-еколого-економічної системи до сталого розвитку та її можливу зміну внаслідок війни. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що війна очевидно призведе до необхідності внесення значних коректив в процес реалізації Цілей сталого розвитку в Україні. Методологічним інструментарієм проведення дослідження було використання методології Економічної та соціальної Комісії ООН для Азії та Тихого океану (UNESCAP), яка дозволяє провести оцінку регіонального та субрегіонального прогресу на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку 2030. Об’єктом дослідження є процес переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку на основі реалізації визначених на національному рівні Цілей сталого розвитку 2030. У статті представлено аналіз результатів проведеної Держстатом України проміжної оцінки поточного прогресу щодо досягнення Цілей сталого розвитку 2030 в Україні за період 2015-2020 рр., яка показала, що до початку повномасштабної війни реалізація 8 з 17 Цілей сталого розвитку 2030 в Україні проходила з випередженням цільових показників, натомість значні проблеми виникли щодо досягнення Цілей 4, 7, 10, 14, 15, 17. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що людські, матеріальні, фінансові, природні втрати, які понесла Україна внаслідок війни безперечно призведуть до сповільнення або втрати позитивних темпів досягнення Цілей, щодо яких станом на 2020 рік був досягнути позитивний прогрес, а щодо Цілей, які не були досягнуті на той час, можливо буде доцільно переглянути в сторону зниження визначені цільові орієнтири. Результати дослідження можуть бути корисними для органів держаної влади, науковців та практиків, які активно впливають на процес переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку. переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку на основі реалізації визначених на національному рівні Цілей сталого розвитку 2030. У статті представлено аналіз результатів проведеної Держстатом України проміжної оцінки поточного прогресу щодо досягнення Цілей сталого розвитку 2030 в Україні за період 2015-2020 рр., яка показала, що до початку повномасштабної війни реалізація 8 з 17 Цілей сталого розвитку 2030 в Україні проходила з випередженням цільових показників, натомість значні проблеми виникли щодо досягнення Цілей 4, 7, 10, 14, 15, 17. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що людські, матеріальні, фінансові, природні втрати, які понесла Україна внаслідок війни безперечно призведуть до сповільнення або втрати позитивних темпів досягнення Цілей, щодо яких станом на 2020 рік був досягнути позитивний прогрес, а щодо Цілей, які не були досягнуті на той час, можливо буде доцільно переглянути в сторону зниження визначені цільові орієнтири. Результати дослідження можуть бути корисними для органів держаної влади, науковців та практиків, які активно впливають на процес переходу соціо-еколого-економічної системи України до сталого розвитку.Item type:Наукова стаття, Фінансово-економічне стимулювання сталого розвитку переробних підприємств у воєнних та повоєнних умовах(2022) Шубалий, Олександр Михайлович; Петруха, Сергій Валерійович; Косінський, Петро МиколайовичВступ. Швидкість відновлення економіки України у воєнних чи повоєнних умовах залежатиме як від масштабів залучення фінансових ресурсів, так і від ефективності їх освоєння, зокрема для забезпечення раціонального та комплексного використання наявного природно-ресурсного й виробничого потенціалу з метою організації та прискорення процесу створення нових доданих вартостей у контексті дотримання національних пріоритетів сталого розвитку до 2030 р. Проблематика. Сфера фінансово-економічного стимулювання сталого розвитку переробних підприємств в Україні у воєнних та повоєнних умовах. Мета – визначення пріоритетів та обґрунтування пропозицій щодо формування набору дієвих інструментів фінансово-економічного стимулювання сталого розвитку переробних підприємств, які використовують місцеву природну сировину, з урахуванням їхньої галузевої специфіки у воєнних чи повоєнних умовах. Методи. Використано методи монографічного аналізу, порівняння й аналогій, табличного і графічного аналізу та економічного синтезу. Результати. Запропоновано диференційовано використовувати набори інструментів фіскального, фінансово-кредитного, бюджетного, митного, інституціональноправового стимулювання для забезпечення сприятливих умов усім учасникам екосистем, пов’язаних зі сферою переробки природної сировини, з метою розширення виробництв на основі створення нових ланцюгів доданих вартостей, що дасть змогу отримати додатковий синергетичний ефект на локальному, регіональному та національному рівнях. Наразі немає універсального інструментарію фінансово-економічного стимулювання розвитку виробництв із поглибленої переробки природних ресурсів, який можна застосовувати в усіх галузях переробної промисловості та енергетики. Для певних галузей економіки, зокрема біоенергетики, доцільно розробити специфічні інструменти заохочення прискореного зростання. Стимулювання збільшення ланцюгів доданої вартості варто реалізовувати з урахуванням національних пріоритетів, котрі охоплюють усі 17 Цілей сталого розвитку до 2030 р. Це допоможе відбудувати, модернізувати та створити нові переробні виробництва, які відповідатимуть принципам енергоефективності, екобезпечності, ресурсоекономності, доступності для споживачів тощо. Висновки. Україна у воєнних та повоєнних умовах повинна максимально захистити інтереси та створити сприятливі умови для розширення діяльності та сталого розвитку власних переробних підприємств в усіх стратегічних галузях економіки, аби максимізувати соціо-еколого-економічні ефекти від залучення зовнішніх і внутрішніх фінансових ресурсів, що також допоможе суттєво прискорити процес євроінтеграції