Факультет бізнесу та права
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Організаційне проєктування у підвищенні стійкості логістичних ланцюгів(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Кравчук, Ірина МиколаївнаУ статті досліджено роль організаційного проєктування у формуванні стійкості логістичних ланцюгів за умов сучасних ризиків і нестабільності. Систематизовано теоретичні підходи до побудови організаційних моделей логістичних систем, розкрито взаємозв’язок між організаційною структурою, цифровою інтеграцією та здатністю системи адаптуватися до кризових змін. Обґрунтовано, що стійкість логістичного ланцюга залежить від моделі управління, рівня децентралізації, розподілу ризиків між вузлами мережі та цифрової зрілості операційних процесів. Розглянуто практичні приклади вітчизняних логістичних трансформацій в умовах воєнного стану. Проаналізовано мережеві, модульні та гібридні організаційні форми, які забезпечують здатність логістичних систем перебудовуватись без втрати функціональної цілісності. Запропоновано концептуальне бачення логістичної екосистеми як адаптивного середовища, що забезпечує життєздатність ланцюгів поставокItem type:Наукова стаття, ОРГАНІЗАЦІЙНІ БАР'ЄРИ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ(2024-02-22) Ліпич, Любов ГригорівнаСтаття направлена на дослідження ролі та сутності організаційних бар’єрів, що виникають у процесі комуніку-вання на підприємстві. Встановлено, що організаційна комунікація – це процес обміну інформацією та ідеями всереди-ні організації з метою досягнення спільних цілей. З п’яти вимірів організаційної структури найважливішими з точки зору підвищення ефективності комунікації є організаційна централізація та формалізація. Доведено, що основними організаційними бар’єрами в комунікаційному процесі через некоректно визначені масштаби централізації є: наяв-ність надмірних інформаційних ресурсів на верхньому рівні управління, відсутність повної інформації на оперативно-му, неповне використанням людського капіталу на середньому та нижчому рівнях управління, великий обсяг неповної інформації, необхідність вирішувати оперативні завдання на рівні топ-менеджменту, низький рівень організаційної незалежності підрозділів нижнього рівня. Результати опитування підтвердили, що надмірний рівень централізації викликає спіраль залежностей: підвищення тиску на нижчі структури управління та подальшу централізацію управ-ління. Децентралізація забезпечує точність прийняття рішень, місце прийняття рішень максимально наближається до місця виникнення проблем, топ-менеджмент зосереджується на вирішені стратегічних проблем. Формалізація має позитивний вплив на процес комунікування організацій, які знаходяться на етапі зародження та зростання. Формалі-зація впорядковує потік інформації та сприяє її стандартизації. Це дозволяє легше координувати комунікування учас-ників мережі. Масштаби виникнення бар’єрів надмірної формалізації комунікаційного процесу залежать від розміру, зрілості та диверсифікації діяльності окремих організацій.Item type:Наукова стаття, Трансформація компетентностей менеджера в епоху четвертої промислової революції(2024) Ліпич, Любов ГригорівнаМетою статті є ідентифікація конкретних компетентностей, що повинні відрізняти менеджерів в епоху Четвертої промислової революції. Встановлено, що цифровізація являє собою процес впливу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на суспільні процеси, системи, які в результаті цього впливу отримують нові стимули до власного розвитку або зазнають руйнувань та поступово зникають. Врахування тенденцій Четвертої промислової революції у компетентностях менеджерів вимагають від працівників нового рівня знань і навиків для якісного виконання професійних обов’язків в умовах трансформації бізнес-процесів. Доведено, що до ключових компонентів Індустрії 4.0 належать: сумісність (interoperability), віртуалізація (virtualization), децентралізація (decentralization), можливість роботи в реальному часі (real-time capability), орієнтація на послуги (service orientation), модульність (modularity). Обґрунтовано, що вимоги до менеджерів повинні відповідати представленим компонентам. Ці компетентності є важливими, але, залежно від компонента, що розглядається, менеджери повинні мати специфічні (адаптовані до даної ситуації чи конкретної проблеми) компетентності. Всі компоненти об’єднує комплексний аналіз процесів, що реалізуються, та їх ефективна координація, яка була б неможливою без відповідних особистісних нависок і вміння ефективно комунікувати. Менеджер також має володіти навичками емпатійності та наполегливості, оскільки лише конструктивна співпраця в команді дає змогу успішно впроваджувати нові рішення, які трансформуються у фінансові вигоди для підприємства. Компетентності, що дозволяють керівнику виконувати ці функції щодо підлеглих, включають: здатність розпізнавати вроджені таланти та їх сильні позиції, здатність ідентифікувати шлях розвитку, який відповідає вимогам посади та здібностям працівника, оцінювати середовище з точки зору сталого розвитку підприємства, здатність передавати знання та формувати відповідну організаційну культуру. Такий менеджер має бачення підприємства, заснованого на технологіях Індустрії 4.0, з ініціюванням активностей залученого персоналу.