Факультет бізнесу та права
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ(2026) Вісин, Валентин Васильович; Мартинюк, Ярослава МиколаївнаМетою статті є аналіз сучасного функціонування та перспектив розвитку системи соціального забезпечення в Україні. Охарактеризовано основні проблеми системи вітчизняного соціального забезпечення у 2024-2025 рр. Проведений аналіз засвідчує, що система соціального забезпечення України перебуває в стані глибокої трансформаційної кризи, зумовленої поєднанням економічних, демографічних і правових чинників. З одного боку, воєнні дії спричинили масштабні економічні втрати, зниження рівня зайнятості, зростання бідності та соціальної вразливості населення. У правовій площині ключовими викликами залишаються фрагментарність нормативно-правової бази, відсутність узгодженості між рівнями управління та застарілість багатьох положень. Законодавча система соціального забезпечення переважно зорієнтована на утримання інституцій, а не на якісне надання послуг, що суперечить принципам децентралізації та європейським стандартам. Додатковим бар’єром є неефективність фінансових механізмів, орієнтова- них переважно на утримання соціальних установ, а не на результативне надання послуг населенню. Такий стан речей перешкоджає реалізації принципів децентралізації та гальмує інтеграцію України до європейського простору. Отже, на думку авторів статті, необхідними є законодавче оновлення бази соціальних послуг з урахуванням децентралізації; запровадження прозорих фінансових механізмів, орієнтованих на результат; формування системи моніторингу соціальної ефективності. Враховуючи складність зазначених проблем, їх подолання потребує використання позитивного міжнародного досвіду. Зокрема, доцільним є вивчення практик країн ЄС, які успішно реалізували перехід від інституційної до комунітарної (громадоцентричної) моделі соціального забезпечення, орієнтованої на людину, її потреби та участь у прийнятті рішень. На наш погляд, важливим напрямом реформування може стати запровадження багаторівневої системи соціального управління, що поєднує державне, муніципальне та громадське партнерство.Item type:Наукова стаття, Соціальне страхування як елемент соціальної економіки в Україні(2022-10-10) Дзямулич, Микола ІвановичУ статті досліджено сучасні особливості функціонування системи соціального страхування в Україні, як елементу соціальної економіки в умовах глобальних економічних трансформацій, а також під впливом нових викликів та загроз для соціально-економічного становища суспільства під впливом російської агресії проти нашої держави. Визначено, що соціальна економіка, як складна система, включає в себе ряд структурних елементів, кожен з яких функціонує в рамках загальної політики соціально-економічного розвитку та формування сильної соціальної політики держави. Одним з ключових елементів такої системи виступає соціальне страхування, як специфічний та ефективний спосіб забезпечення реалізації соціальних гарантій населення. Визначено, що в даний час існує об’єктивна потреба формування єдиної ефективної соціальної політики держави стосовно усіх аспектів життєдіяльності населення для забезпечення високого рівня якості життя, що можливо лише за умови ефективного поєднання усіх структурних елементів соціальної економіки в єдиний механізм забезпечення соціально-економічного розвитку країни. В даному аспекті доведено, що дослідження ключових напрямів реалізації соціальної політики держави є не лише диференціація інструментарію забезпечення соціальних гарантій, але й формування дієвих механізмів його застосування на практиці. Специфічною особливістю забезпечення високої ефективності соціальної політики є потреба в наявності дієвих структурних елементів такої системи. Саме тому, розглядаючи соціальне страхування, як одну з ключових складових соціальної економіки країни загалом, виникає можливість використання її як особливого інструменту соціальної політики у сфері забезпечення соціальних гарантій. Доведено, що ефективність функціонування системи соціального страхування перебуває у значній залежності від рівня взаємодії основних суб’єктів, залучених до цієї системи – держави, роботодавців та найманих працівників. При цьому жорстка державна законодавча та нормативна регламентація діяльності фондів соціального страхування забезпечує можливість дієвого контролю за формуванням та розподілом коштів, які спрямовуються в дану систему. Визначено, що головною перевагою соціального страхування перед системою соціального захисту виступає саме взаємодія його суб’єктів, на основі якої визначається об’єктивна потреба конкретних осіб у фінансуванні їх потреб щодо забезпечення якості життя. А також діяльність фондів соціального страхування, що перебуває під спільним контролем трьох зацікавлених сторін, дозволяє забезпечити гнучке реагування такої системи на виклики та загрози сьогодення за умови забезпечення ефективного функціонування фінансової її складової.