Факультет бізнесу та права
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Управлінські перспективи конвергенції стратегічного менеджменту та корпоративної соціальної відповідальності підприємства(Львів : СПОЛОМ, 2025-06-25) Ліпич, Любов ГригорівнаМетою статті є виявлення особливостей концептуального зближення концепції стратегічного менеджменту та корпоративної соціальної відповідальності під впливом дії зовнішніх і внутрішніх викликів. Встановлено, що в стратегічному менеджменті питання корпоративної соціальної відповідальності як елементу стратегії підприємства не порушувалося. Хоча повністю не ігнорувалося. Зв’язок між стратегічним менеджментом і корпоративною соціальною відповідальністю мав іншу форму і полягав у посиланні на однакові теорії в обох сферах (наприклад, теорія зацікавлених сторін) або використанні однакових концепцій (наприклад, організаційна культура). У статті доведено, що впродовж тривалого часу КСВ не розглядалася як інтегрований елемент стратегічного управління, хоча її значення не залишалося поза увагою. Зв’язок між цими сферами виявлявся через спільні теоретичні основи, такі як теорія зацікавлених сторін або організаційна культура. Сучасні наукові підходи демонструють тенденцію до інтеграції КСВ у стратегічні процеси підприємств, зокрема через переорієнтацію з морально-етичних аспектів на практичну реалізацію принципів соціальної відповідальності в діяльності компаній. У межах такого управлінського підходу КСВ розглядається як інструмент виявлення та задоволення соціальних очікувань стейкхолдерів. Крім того, окреслено сучасні моделі інтеграції соціальної відповідальності у стратегію підприємства з урахуванням етапності цього процесу. Обґрунтовано, що концепції створення спільної цінності(CSV) та управління за цінністю(MBV) враховують тенденції стратегічного менеджменту та корпоративної соціальної відповідальності. Інтеграція цих концепцій відкриває для підприємства більше можливостей. З одного боку, соціальна активність сприяє відкриттю нових ринків, підвищенню конкурентоспроможності та зміцненню організаційної культури. З іншого - підпорядкування соціальної відповідальності економічним інтересам дозволяє підприємствам ефективніше використовувати ресурси, спрямовані на вирішення соціальних проблем у межах власної компетенції, досягаючи при цьому значущих результатів у сфері сталого розвитку.