Факультет бізнесу та права

Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 18
  • Item type:Наукова стаття,
    Етичні виклики інклюзивної соціальної роботи в умовах цифровізації соціальних послуг у контексті балансу між технологізацією та гуманістичними цінностями
    (2026) Голячук, Наталія Василівна
    У статті проаналізовано вплив цифровізації на трансформацію інклюзивної соціальної роботи в умовах сучасних суспільних змін. Актуальність теми пов’язана зі стрімким поширенням цифрових технологій у сфері соціальних послуг, зростанням ролі дистанційної взаємодії, електронних сервісів і цифрових платформ у роботі з різними соціальними групами. Доведено, що цифрова трансформація супроводжується низкою етичних та інституційних викликів, зокрема ризиками цифрового виключення, нерівного доступу до послуг, порушення конфіденційності, зниження якості професійної взаємодії та невизначеності меж професійної відповідальності.У роботі здійснено комплексний аналіз можливостей і ризиків цифровізації інклюзивної соціальної роботи, а також окреслено ключові етичні виклики, що існують як перед отримувачами, так і перед надавачами соціальних послуг у цифровому середовищі. Методологічна основа дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, аналізі наукових джерел, порівнянні міжнародних практик цифрової соціальної роботи та узагальнення сучасного досвіду цифрової інклюзії.Обґрунтовано, що процес цифровізації має подвійний характер. З одного боку, він розширює можливості підвищення оперативності, доступності та адресності соціальної підтримки, сприяє розвитку дистанційного супроводу, персоналізації послуг і розширенню доступу до сервісів для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. З іншого боку, цифрові технології можуть посилювати наявні форми соціальної нерівності через обмежений доступ до інтернету, недостатній рівень цифрової грамотності та технічні бар’єри.У висновках підкреслено, що цифрову трансформацію інклюзивної соціальної роботи доцільно розглядати як складний соціально-етичний процес, який потребує системного усунення цифрових бар’єрів, розвитку цифрової грамотності населення, адаптації послуг до різних потреб та посилення професійної відповідальності фахівців.
  • Item type:Наукова стаття,
    Сучасні тенденції в управлінні бізнесом: адаптація до цифровізації
    (Луцьк: ЛНТУ, 2024) Кравчук, Ірина Миколаївна
    У сучасному світі бізнесу цифровізація стала не лише трендом, але й необхідністю для виживання та розвитку підприємств. Ця анотація розглядає ключові аспекти адаптації бізнесу до нових цифрових реалій, акцентуючи увагу на важливості технологій, інновацій та зміни в управлінських підходах. Перш за все, цифровізація вплинула на всі сфери бізнесу – від виробництва до маркетингу. Використання великих даних (Big Data), штучного інтелекту (ШІ) та автоматизації процесів дозволяє підприємствам приймати більш обґрунтовані рішення, знижувати витрати та підвищувати ефективність.
  • Item type:Наукова стаття,
    Підвищення ефективності економічної служби підприємства в управлінні персоналом за допомогою інформаційно-комунікаційної HRM-системи
    (2026) Косінський, Петро Миколайович
    У статті узагальнено підходи до визначення змісту категорії «кадровий потенціал». Досліджено вплив су-часних інформаційно-комунікаційних систем на процес формування, розвитку кадрового потенціалу й об-ґрунтовано доцільність їх застосування в системі управління персоналом підприємства. Досліджено функ-ціональні можливості інформаційно-комунікаційної системи HURMA у контексті кадрового забезпечення та управління кадровим потенціалом підприємства. Встановлено, що її впровадження й використання у прак-тичній діяльності вітчизняних підприємств дозволяє проводити комплексну оцінку кількісних і якісних харак-теристик персоналу, формувати індивідуальні траєкторії розвитку працівників та створює інші можливості, що неабияк підвищує ефективність роботи економічної служби в процесі управління персоналом
  • Item type:Наукова стаття,
    Теоретичні основи формування політики інформаційної безпеки підприємства в умовах "зеленої" трансформації
    (2026) Косінський, Петро Миколайович
    В статті наведено зміст політики інформаційної безпеки. Обґрунтовано роль та значення політики інфор-маційної безпеки сучасного підприємства в умовах «зеленої» трансформації та зʼясовано, що інтеграція «зелених» технологій, цифрових платформ управління ресурсами, систем моніторингу «зеленого» розвитку лише посилюють її значення. Охарактеризовано загальний стан і тенденцій формування інформаційної без-пеки підприємств в умовах «зеленого» розвитку. Наведено підстави стверджувати про відсутність належної кадрової, освітньої основи інформаційної безпеки на вітчизняних підприємствах та наявність системної про-блеми у цій сфері. Систематизовано етапи, принципи та завдання формування політики інформаційної без-пеки підприємства в умовах «зеленої» трансформації. Сформовано відповідні висновки.
  • Item type:Наукова стаття,
    Підвищення рівня інформаційної безпеки переробних підприємств в умовах «зеленого» розвитку економіки
    (2026) Косінський, Петро Миколайович
    Метою статті є обґрунтування теоретичних і прикладних засад підвищення рівня інформаційної безпеки переробних підприємств в Україні в умовах «зеленого» розвитку економіки та визначення ролі економічних інструментів у забезпеченні їх інформаційної стійкості. Дослідження спрямоване на виявлення взаємозв’язку між процесами цифровізації, «екологізації» та трансформацією підходів до формування політики інформаційної безпеки ідприємств переробної галузі в умовах «зеленого»розвитку. Методологічною основою дослідження є системний підхід, економікостатистичний аналіз, методи порівняння, узагальнення та логічного моделювання. Застосування зазначених методів дозволило здійснити оцінку сучасного стану цифровізації переробних підприємств в нашій державі, проаналізувати рівень забезпечення їх кадровими ресурсами у сфері ІКТ, а також визначити ступінь впровадження заходів інформаційної безпеки та екологічно орієнтованих ІКТ-рішень. У результаті дослідження встановлено, що розширення доступу працівників до мережі Інтернет та активне використання цифрових технологій супроводжується зростанням інформаційних ризиків, що потребує посилення системи їх управління. Виявлено тенденцію до зниження частки підприємств, що мають власних ІКТ-фахівців, що свідчить про обмеженість кадрового потенціалу у сфері інформаційної безпеки. Доведено наявність дисбалансу між рівнем застосування технічних заходів безпеки та їх нормативним забезпеченням, що проявляється у низькій частці підприємств, які мають формалізовані політики та процедури захисту інформації. Обґрунтовано, що інтеграція інформаційної безпеки у систему «зеленого» розвитку є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності підприємств. Визначено пріоритетні напрями економічного стимулювання підвищення рівня інформаційної безпеки. Доведено, що ефективна політика інформаційної безпеки має формуватися на основі поєднання організаційних, технологічних та економічних інструментів з урахуванням стратегічних цілей підприємства. Отримані результати підтверджують досягнення поставленої мети та формують підґрунтя для подальших досліджень у напрямі розробки інтегрованих моделей управління інформаційною безпекою в умовах сталого розвитку
  • Item type:Наукова стаття,
    Цифровізація системи фінансового аналізу та моделювання у банківських установах
    (2025) Коробчук, Тетяна Іванівна; Мостовенко, Наталія Анатоліївна
    У статті досліджено процес цифровізації системи фінансового аналізу та моделювання у банківських установах як ключову детермінанту трансформації управлінських рішень у фінансовому секторі в умовах зростання нестабільності макроекономічного середовища та посилення регуляторного тиску. Обґрунтовано, що впровадження цифрових інструментів фінансової аналітики, пов’язаних із інтелектуальними алгоритмами обробки даних та адаптивними моделями ризик-менеджменту, є передумовою формування нової парадигми прийняття рішень у банківській діяльності. Проаналізовано теоретико-методологічні засади цифрового фінансового моделювання, включаючи віртуалізовані аналітичні платформи, технології хмарного обчислення, а також елементи когнітивної аналітики на основі великих масивів даних. Визначено структурні та функціональні параметри цифрової архітектоніки банківського фінансового аналізу, що забезпечують високу варіативність сценарного прогнозування та релевантність оцінки фінансової стійкості. Розкрито вплив цифрової трансформації на модифікацію аналітичного інструментарію банків, зокрема щодо індексації кредитних ризиків та валідації динамічних показників прибутковості. Визначено концептуальні засади цифрової трансформації системи фінансового аналізу в банках, що сприяють їх мультифакторній адаптації до нестабільного фінансового середовища. Доведено, що синергія між цифровими технологіями та методами фінансової аналітики зумовлює формування комплексної інфраструктури управління ризиками та капіталом.
  • Item type:Наукова стаття,
    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ, ЕКОНОМІКО-ПОЛІТИЧНИХ ЗМІН ТА ВОЄННОГО ЧАСУ
    (Харків, 2023-09-29) Ліпич, Любов Григорівна; Шостак, Людмила Василівна; Морохова, Валентина Олександрівна; Миронова, Наталія Степанівна
    Дана стаття присвячена проблематиці формування маркетингової стратегії підприємства одночасно в досить складних умовах цифрової трансформації, економіко-політичних змін та воєнного часу. Зрозуміло, що цифрова трансформація в даному контексті є позитивним рушієм, який прискорює збір інформації та реагування на динаміку ринкової кон’юнктури. Проте на цьому позитивні зміни закінчуються, оскільки на даний час в Україні економіко-політичні зміни зумовлені саме життям в умовах воєнного часу, складністю планування та формування перспектив розвитку. Практично вся економіка працює на потреби Перемоги і відповідно формувати маркетингові стратегії розвитку для вітчизняних підприємств надзвичайно складно. Дані процеси ускладнюються ще й розбитою інфраструктурою окремих регіонів. Підприємства, що займаються виготовленням будівельних матеріалів або є їх постачальниками можуть сформувати лише асортиментну стратегію, проте досить важко її прив’язати до якогось часового вимірника. Автори вважають, що оскільки маркетингова стратегія вітчизняного підприємства базується на значній кількості інформації (щоб врахувати всі тренди та динаміку), то, відповідно, цифровізація сприятиме формуванню як реального асортименту, так і складанню реальна транспортна карта для доставки продукції споживачам, і вивчення потреб споживачів, формування сегментної групи тощо. Формувати інформаційний масив маркетингових даних дійсно стало легше та швидше, а ті підприємства, які підтримують цифрову трансформацію на практиці, будуть здатний враховувати не тільки потреби споживачів, а й фактори економічних, політичних і військових змін. Автори визначили, що при формуванні маркетингової стратегії проблема виникає не лише у складній економічній та політичній ситуації та воєнному стані в державі, а й у швидкій зміні трендів, потреб, зміні цифрових платформ. Якщо компанія не вміє швидко реагувати на зміни, не використовує гнучкі підходи до ведення бізнесу та не застосовує інноваційні цифрові технології, вона не тільки не зможе сформувати маркетингову стратегію, але й буде приречена на зникнення ринку.
  • Item type:Наукова стаття,
    Модифікація моделі управління людським капіталом підприємства в епоху цифровізації
    (2023-12-30) Ліпич, Любов Григорівна; Оксана, Оксана Анатоліївна
    Метою статті є представлення інноваційної моделі управління людським капіталом на засадах нейролідерства в епоху цифровізації з акцентуванням уваги на еволюцію моделювання кадрової функції. Встановлено, що цифровізація являє собою процес впливу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на суспільні процеси, системи, які в результаті цього впливу отримують нові стимули до власного розвитку або зазнають руйнувань та поступово зникають. Науковці ідентифікували, що людина - це не лише ресурс, а капітал, який створює додану вартість. Кожен працівник є індивідуальністю, неповторною, багатогранною та різновекторною особою. Дослідження джерел та індикаторів відмінностей між людьми привели до розуміння, що людський мозок є ключовим творцем людської діяльності та прийняття рішень. Обґрунтовано, що нейролідерство в підприємницькій діяльності дає відповіді на запитання, пов’язані з підвищенням кількості депресивних станів, втрати професійної автономії, формуванням стратегій удосконалення професійної діяльності, пошуком чинників системи сприйняття винагороди тощо. В концепції нейролідерства важливішим за коефіцієнт розумового розвитку (IQ) стає емоційний інтелект (EQ) та коефіцієнт життєвої енергії (VQ). Схематично це виглядає так: IQ → EQ → VQ. Емоційний інтелект складається з п’яти компонентів: самопізнання (здатність ідентифікувати свої емоції, свою мотивацію при прийнятті рішень, пізнавати свої слабкі і сильні позиції, визначати свої цілі і життєві цінності); саморегуляція (здатність контролювати свої емоції, стримувати імпульси); мотивація (здатність прагнути до досягнення мети заради факту її досягнення); емпатія (здатність враховувати почуття інших людей при прийнятті рішень, здатність співпереживати іншим); соціальні навички (здатність вибудовувати відносини з людьми, керувати ними, підштовхувати їх в бажаному напрямку). Коефіцієнт життєвої енергії визначає здатність заряджати енергією себе і оточуючих. Імплементація нейролідерства в процес управління людським капіталом підприємства трансформує модель управління людським капіталом в управління людським розумом. Це важливо в економічному та соціальному контексті.
  • Item type:Наукова стаття,
    Формування бізнес-моделі логістичного підприємства в умовах цифрової трансформації
    (2023-10-29) Ліпич, Любов Григорівна
    Стаття присвячена визначенню та обґрунтуванню стратегічних аспектів формування бізнес-моделі логістичного підприємства в умовах цифрової трансформації. В процесі до-слідження було з’ясовано, що процеси цифрової трансформації мають значний вплив не лише на кінцеві результати діяльності вітчизняних логістичних підприємств, але й на формування та реалізацію стратегічнихпланів та їх перспектив. Авторами підкреслено, що стратегічне формування бізнес-моделі вітчизняних підприємств значно ускладнюється не лише прискореними темпами розвитку бізнесу через цифрову трансформацію, а також економічною та політичною нестабільністю в нашій країні. В умовах цифрової трансформації традиційні логістичні стратегії не завжди доцільні до використання, тому постає потреба у врахуванні зарубіжного досвіду формування бізнес-моделей та адаптації його у діяльності вітчизняних підприємств.
  • Item type:Наукова стаття,
    Інноваційний розвиток логістично‐транспортних систем підприємств в умовах цифровізації та економічної стійкості
    (2026-01-30) Ліпич, Любов Григорівна
    Вступ. З початку ХХ століття логістично-транспортні системи підприємств зазнають суттєвих змін, зумовлених глобалізацією, цифровізацією, зростанням вимог до гнучкості та ефективності управління потоками. В умовах повномасштабної війни транспортна логістика України набула стратегічного значення як чинник економічної стабілізації та відновлення. Інтеграція до європейської транспортної мережі TEN-T, модернізація інфраструктури, розвиток мультимодальних перевезень і впровадження інноваційних рішень сприяють зниженню логістичних витрат, скороченню часу постачання та підвищенню рентабельності підприємств. Статистичні дані 2024 року свідчать про позитивну динаміку вантажоперевезень і портового вантажообігу, що підтверджує наявність значного потенціалу для подальшого розвитку галузі. Метою дослідження є узагальнення теоретичних підходів і практичних результатів упровадження інновацій у логістично-транспортних системах підприємств, визначення ключових напрямів їх трансформації та оцінка впливу цифрових, екологічних і організаційних інновацій на ефективність ланцюгів постачання в сучасних умовах. Методи дослідження. У процесі дослідження використано методи аналізу й синтезу, системного та структурно-функціонального підходів, статистичного аналізу, порівняння, узагальнення наукових джерел і звітних даних. Інформаційну базу становили праці вітчизняних і зарубіжних науковців, аналітичні звіти міжнародних організацій, статистичні матеріали та галузеві огляди. Результати. Досліджено еволюцію завдань логістично-транспортних систем від традиційних функцій перевезення та зберігання до створення доданої вартості на основі цифрових платформ, штучного інтелекту, IoT та інтелектуальних транспортних систем. Визначено, що впровадження інновацій у залізничному, автомобільному, повітряному та водному транспорті сприяє підвищенню стійкості ланцюгів постачання, зниженню витрат і поліпшенню якості логістичних послуг. Обґрунтовано зростання інноваційної активності підприємств України, зокрема у транспортному машинобудуванні та логістичних сервісах, що зумовлено воєнними ризиками та необхідністю швидкої адаптації до змін зовнішнього середовища. Висновки. Інноваційний розвиток логістично-транспортних систем є ключовою умовою підвищення конкурентоспроможності підприємств і відновлення економіки України. Інтеграція цифрових технологій, екологізація перевезень та формування стійких логістичних рішень дозволяють забезпечити ефективне функціонування ланцюгів постачання в умовах високої невизначеності та формують основу для довгострокового економічного зростання.