Факультет бізнесу та права
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Роль штучного інтелекту у розвитку підприємництва(2024) Кравчук, Ірина МиколаївнаСтаття присвячена вивченню ролі штучного інтелекту у розвитку підприємництва, зокрема в українському контексті. Мета дослідження –обґрунтувати важливість впровадження ШІ для стимулювання підприємницької активності в Україні та показати, як ці технології можуть вплинути на економічні процеси, попри існуючі виклики. У ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи, такі як аналіз, синтез, узагальнення та порівняння.Результати дослідження показують, що ШІ є однією з найперспективніших сучасних технологій, яка забезпечує щорічне зростання світового ринку на 38%. Ця технологія активно розвивається у країнах-лідерах, таких як США, Китай та Велика Британія, де її впровадження охоплює промисловість, фінансовий сектор, технологічну галузь та роздрібну торгівлю.Item type:Наукова стаття, Штучний інтелект у публічному секторі: етичні принципи, стандарти безпеки та відповідальність державних службовців(2025) Земко, Алла Михайлівна; Вавдіюк, Наталія Степанівна; Лук’янчук, Юрій АнатолійовичУ статті розглядаються етичні, правові та безпекові аспекти використання штучного інтелекту в системі державного управління. Акцент зроблено на необхідності формування нормативно-етичних принципів, які забезпечують прозорість алгоритмічних рішень, захист персональних даних, запобігання дискримінації та підзвітність службовців. Проаналізовано сучасні дослідження, що вказують на ризики автоматизованих систем: від технічних вразливостей до соціальних упереджень. Особливу увагу приділено українському досвіду, зокрема прикладу Волинської обласної військової адміністрації, яка впровадила перші регламенти щодо використання ШІ в управлінській практиці. Запропоновано практичні рекомендації для державних службовців, які стосуються критичного аналізу результатів, обмеження автоматизованих рішень, забезпечення права на апеляцію та використання лише сертифікованих систем. Підкреслюється необхідність підвищення цифрової грамотності кадрів публічного сектору, а також документування всіх дій, що здійснюються з використанням інтелектуальних технологій. Зроблено висновок, що лише за умови дотримання комплексних етичних норм штучний інтелект може стати надійним інструментом державного управління.Item type:Наукова стаття, Вплив сучасних інформаційних систем і технологій на формування цифрової економіки(2022-06-27) Дзямулич, Микола Іванович; Шматковська, Тетяна ОлександрівнаУ цій статті узагальнено питання впливу сучасних інформаційних технологій на трансформацію економічної системи в контексті посилення інтеграції виробничих бізнес-процесів та цифрових програмних рішень. Основною метою дослідження є визначення конкретних змін в системі економічних відносин, які відбуваються під впливом інтенсифікації науково-технічного прогресу і формування на цій основі цифрової економіки. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми цифровізації бізнес-процесів на усіх рівнях свідчить про те, що даний процес є невідворотним і в перспективі може перерости в глобальну цифрову економічну систему, що функціонуватиме незалежно від кордонів та обмежень державного регулювання. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що визначення напрямів розвитку цифрової економіки дає можливість своєчасної перебудови національної економічної системи на нові принципи її функціонування. Дослідження теми впливу сучасних інформаційних систем та технологій на формування цифрової економіки у роботі здійснюється в такій логічній послідовності: визначення актуальності нових цифрових рішень в економічних відносинах, визначення специфіки трансформації бізнес-процесів під впливом нових технологічних рішень, а також – визначення наслідків такої трансформації для національної економіки загалом. У статті представлені результати емпіричного аналізу інтенсифікації впровадження цифрових програмних рішень в бізнес-процеси який показав, що інтеграція виробництва та інформаційних систем дає змогу значно підвищити загальну ефективність функціонування суб’єктів господарювання на усіх рівнях. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що застосування елементів цифрової економіки – когнітивних та хмарних технологій, штучного інтелекту, чат-ботів, цифрових платформ, Великих даних, криптовалют тощо в діяльності підприємств є об’єктивною необхідністю для формування планів їх стратегічного розвитку. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та практиків, які досліджують перспективні напрямки вдосконалення бізнес-процесів на основі застосування новітніх інформаційних систем та технологій з метою загального підвищення їх ефективності та продуктивності в умовах формування цифрової економікиItem type:Наукова стаття, Цифрова трансформація в плануванні ланцюгів постачання: можливості, переваги та виклики(2026-03-31) Ліпич, Любов ГригорівнаВступ. Планування є базовою складовою ефективного управління ланцюгами постачання, оскільки забезпечує узгодженість дій їх учасників і підтримує прийняття рішень щодо безперервності постачань, оптимізації витрат та рівня сервісу. Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних і прикладних аспектів використання штучного інтелекту, технологій Big Data та машинного навчання в управлінні ланцюгами постачання, а також у визначенні їх ролі у підвищенні прозорості, ефективності, стійкості та конкурентоспроможності підприємств. Методи дослідження включають аналіз і синтез наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів, порівняльний аналіз традиційних та інтелектуальних підходів до управління ланцюгами постачання, узагальнення статистичних і аналітичних даних міжнародних досліджень, а також методи системного підходу й логічного узагальнення для формування висновків. Результати. Встановлено, що застосування інтелектуальних алгоритмів забезпечує більш точне прогнозування попиту за рахунок аналізу великих масивів історичних і потокових даних, що сприяє зменшенню ризиків надлишкових запасів або дефіциту продукції. Доведено, що використання Big Data аналітики дозволяє підприємствам отримувати наскрізну видимість логістичних процесів у режимі реального часу, покращувати координацію між учасниками ланцюга постачання та оперативно виявляти вузькі місця. Це створює підґрунтя для підвищення стійкості логістичних систем, особливо в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Алгоритми машинного навчання підвищують ефективність управління запасами, транспортуванням і складськими операціями завдяки врахуванню нелінійних залежностей, часових патернів і чинників, які не можуть бути оброблені традиційними статистичними моделями. Це дозволяє оптимізувати логістичні маршрути, скорочувати витрати на транспортування, зменшувати затримки доставки та підвищувати рівень задоволеності клієнтів. Обґрунтовано, що ефективність застосування штучного інтелекту та машинного навчання залежить від якості, актуальності та узгодженості даних, а також від рівня цифрових компетенцій персоналу. Висновок. Штучний інтелект, Big Data та машинне навчання є ключовими драйверами цифрової трансформації логістики й управління ланцюгами постачання.Item type:Наукова стаття, Вплив електронної комерції на інновації бізнес-моделей та нові технології продажу на ринку(Київ : Гельветика, 2025) Ліпич, Любов ГригорівнаСтаття присвячена комплексному дослідженню впливу електронної комерції на еволюцію бізнес-моделей та інтеграцію новітніх технологій продажу в сучасних ринкових умовах. У контексті глобалізації та стрімкого розвитку цифрових технологій електронна комерція виступає ключовим фактором, що сприяє оптимізації бізнес-процесів, покращенню ефективності операцій та змінам у підходах до взаємодії з кінцевими спожи-вачами. Особлива увага зосереджена на аналізі інноваційних технологій, таких як штучний інтелект, великі дані, автоматизація операцій та інші сучасні рішення, що дозволяють підвищити якість обслуговування спо-живачів, знизити витрати та забезпечити індивідуалізований підхід до продажу товарів і послуг. У роботі також розглядається вплив електронної комерції на зміну споживчих звичок, підвищення вимог до зручності та швидкості здійснення покупок, а також адаптацію бізнесів до цих змін для підтримки конкурентоспро-можності. Окрім того, автори аналізують потенційні виклики, з якими стикаються компанії при впровадженні нових бізнес-моделей в умовах цифрової економіки, та оцінюють їхній вплив на ринок. На основі сучасних трендів стаття робить прогноз щодо розвитку електронної комерції, підкреслюючи значення глобальних еко-номічних змін та майбутніх інновацій, які визначатимуть конкурентні переваги на ринку