Факультет бізнесу та права
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Роль штучного інтелекту у розвитку підприємництва(2024) Кравчук, Ірина МиколаївнаСтаття присвячена вивченню ролі штучного інтелекту у розвитку підприємництва, зокрема в українському контексті. Мета дослідження –обґрунтувати важливість впровадження ШІ для стимулювання підприємницької активності в Україні та показати, як ці технології можуть вплинути на економічні процеси, попри існуючі виклики. У ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи, такі як аналіз, синтез, узагальнення та порівняння.Результати дослідження показують, що ШІ є однією з найперспективніших сучасних технологій, яка забезпечує щорічне зростання світового ринку на 38%. Ця технологія активно розвивається у країнах-лідерах, таких як США, Китай та Велика Британія, де її впровадження охоплює промисловість, фінансовий сектор, технологічну галузь та роздрібну торгівлю.Item type:Наукова стаття, Вплив інноваційної діяльності на фінансову ефективність підприємства(Луцьк: ЛНТУ, 2022) Кравчук, Ірина МиколаївнаУ статті визначено фактори впливу на інноваційну діяльність підприємства. Запропоновано системну модель взаємозв'язку інноваційної діяльності та фінансової ефективності, яка дає можливість визначити вплив змін у структурі підприємства на загальну ефективність діяльності організації. Представлена група показників для аналізу фінансової ефективності. На основі дослідження існуючих підходів вітчизняних та зарубіжних вчених до тлумачення понять «інноваційна діяльність» та «фінансова ефективність» викладено власне розуміння як стратегічного процесу оновлення на інноваційних засадах усіх основних компонентів структури суспільства, орієнтації на створення товарних та технологічних інновацій. Визначено основні напрямки інноваційної діяльності підприємства, що є передумовою структурних змін та конкурентоспроможності.Item type:Наукова стаття, Концептуальні засади смарт-спеціалізації розвитку регіонів України(2025) Косінський, Петро МиколайовичУ статті розглянуто концептуальні засади впровадження смарт-спеціалізації як інноваційного підходу до стратегічного розвитку регіонів України в умовах інтеграції у європейський економічний простір та переходу до моделі економіки знань. Обґрунтовано, що смарт-спеціалізація є дієвим інструментом підвищення конкурентоспроможності регіонів через концентрацію ресурсів на пріоритетних напрямах, які відповідають унікальним потенціалам територій та здатні забезпечити синергію між науково-дослідною, підприємницькою та інфраструктурною складовими. Визначено ключові принципи формування стратегій смарт-спеціалізації, орієнтовані на створення умов для інноваційного розвитку регіонів. Досліджено роль інституційної спроможності регіонів у забезпеченні ефективності смарт-спеціалізації через розвиток системи регіонального управління та цифрових платформ взаємодії. Запропоновано концептуальну модель впровадження смарт-спеціалізації в Україні на засадах аналітико-діагностичного дослідження ресурсного потенціалу та впровадження інноваційних проектів і моніторингу їх результативності. The purpose of the article is to study the conceptual foundations of smart specialization of the development of regions of Ukraine in order to determine the mechanisms for the formation and implementation of regional development strategies capable of ensuring the effective use of the potential of these territories and increasing their competitiveness. The research methodology involves a systematic approach to the analysis of regional development processes and the concept of smart specialization. The article uses methods of comparative and structural-functional analysis to assess approaches to smart specialization, the method of expert assessments to identify priority areas of regional development, as well as economic modeling tools to determine the potential for implementing innovative projects.The article considers the conceptual principles of implementing smart specialization as an innovative approach to the strategic development of Ukrainian regions in the context of integration into the European economic space and transition to the knowledge economy model. It is substantiated that smart specialization is an effective tool for increasing the competitiveness of regions through the concentration of resources in priority areas that correspond to the unique potential of the territories and are able to ensure synergy between the research, business and infrastructure components. The key principles of forming smart specialization strategies are determined, focused on creating conditions for innovative development of regions. The role of the institutional capacity of regions in ensuring the effectiveness of smart specialization through the development of the regional management system and digital interaction platforms is studied. A conceptual model for implementing smart specialization in Ukraine is proposed on the basis of analytical and diagnostic research of resource potential and the implementation of innovative projects and monitoring their effectiveness.The need to combine state support and local initiatives to achieve sustainable economic growth based on the specialized competitive advantages of regions has been proven, which will increase their investment attractiveness, diversify the economic structure, and strengthen Ukraine's position in global markets.Item type:Наукова стаття, Конкурентні стратегії будівельних підприємств: джерела,розвиток та стійкість(2024-11-30) Ліпич, Любов ГригорівнаМета статті полягає в ідентифікації джерел конкурентоспроможності та формуванні на їх основі відповідної конкурентної стратегії. Встановлено, що будівельним підприємствам притаманні три основні джерела конкурентної переваги: архітектура (мережа релятивних контрактів у внутрішньому та зовнішньому середовищі компанії), інновації, репутація. Ефективні компанії під час рецесії дотримуються кількох загальних правил: вони інвестують в майбутнє, шукають вигідні пропозиції, трансформують свої бізнес-моделі відповідно до змін зовнішнього середовища. Вище зазначене дозволяє скористатися можливостями, що випливають з турбулентності ринку, і отримати перевагу над конкурентами. Доведено, що конкурентна стратегія підприємства це план послідовно розроблених дій і правил поведінки задля досягнення поставлених довгострокових цілей, таких як рівень прибутковості, утримання конкурентних позицій на ринку, запровадження інноваційних технологій, досягнення вищої якості товарі, за допомого раціонального розподілення фінансових і людських ресурсів. Важливим елементом успішної стратегії будівельних компаній є перетворення початкової, відмінної конкурентні переваги, заснованої на інноваціях чи архітектурі, у більш стійку, засновану на репутації. Охарактеризовано конкурентні стратегії будівельних підприємств за ознаками конкурентної переваги (стратегія концентрації, стратегія цінового лідерства, стратегія диференціації); маркетингових спрямувань (стратегія ринкового лідера, стратегія челенджера, стратегія послідовника, стратегія нішера); конкурентної позиції на ринку (лідируюча, сильна, сприятлива, задовільна, слабка). Обґрунтовано, що перелічені стратегії не гарантують довгострокових ефектів без постійного моніторингу діяльності конкурентів, які постійно розвиваються, спостерігаючи за інноваційними рішеннями лідера, намагаються впровадити власні, технологічно схожі або абсолютно інші рішення, що відповідають потребам і очікуванням клієнтів. Моніторинг конкурентів має бути безперервним. Загрозою для надійної, етичної та законної діяльності будівельних підприємств є недобросовісна конкуренція.Item type:Наукова стаття, Синергія науки та бізнесу як чинник інноваційного розвитку України(2026-01-27) Ліпич, Любов ГригорівнаСучасний розвиток національної економіки потребує активізації інноваційних процесів, що базуються на ефективній взаємодії науки, бізнесу та держави. Інновації формують основу економіки, заснованої на знаннях, створюючи умови для підвищення конкурентоспроможності, операційної ефективності підприємств і забезпечення сталого соціально-економічного розвитку. Зростаюча складність ринкового середовища та вимоги до технологічного оновлення актуалізують необхідність формування інтегрованої інноваційної екосистеми. Метою статті є узагальнення теоретичних і практичних підходів до формування ефективної взаємодії між наукою та бізнесом, визначення синергетичного потенціалу цих відносин і його значення для розвитку інновацій та конкурентоспроможності економіки. Для її досягнення проаналізовано значення інновацій для розвитку сучасних підприємств і національної економіки; досліджено особливості та передумови взаємодії між науковим середовищем і бізнесом; охарактеризувати сучасний стан інноваційної активності в Україні; обґрунтовано ключові переваги створення інтегрованої інноваційної екосистеми. Методологічну основу становлять системний, структурно-функціональний та порівняльний аналіз. Доведено, що інноваційний розвиток залежить від здатності підприємств до генерування та комерціалізації знань, а також від рівня інституційної підтримки. Встановлено, що формування ефективної взаємодії між наукою та бізнесом ґрунтується на розвитку соціального капіталу, усвідомленій підприємницькій активності та налагодженій співпраці між партнерами. Показано, що сучасні показники інноваційної активності в Україні суттєво поступаються світовим лідерам, зокрема за рівнем високотехнологічного експорту та інвестицій у R&D. Обґрунтовано, що синергетичний ефект у відносинах між наукою та бізнесом сприяє створенню нових рішень, підвищенню конкурентоспроможності підприємств і формуванню високотехнологічних секторів економіки. Ефективне функціонування інноваційної системи можливе за умови тісної кооперації науки, бізнесу та державних інституцій, що забезпечує активізацію синергетичних процесів, розвиток творчого потенціалу працівників і підвищення якості управління знаннями. Скоординовані дії учасників інноваційного процесу створюють підґрунтя для інтеграції України до глобального високотехнологічного простору, сприяють модернізації економіки та забезпечують довгострокові конкурентні переваги.Item type:Наукова стаття, Трансформація бізнесу в умовах інформаційно-мережевої економіки(2023-12-28) Дзямулич, Микола Іванович; Стащук, Олена Володимирівна; Шматковська, Тетяна Олександрівна; Гаряга, Леся ОлегівнаУ статті розглянуто особливості трансформації сучасного бізнесу в умовах інформаційно-мережевої економіки та пов’язані з цим процесом нові виклики та можливості у сфері економічної діяльності. Проаналізовано особливості такої трансформації та визначено її впливу на підприємництво та економічну систему в цілому. Доведено, що в даний час відбувається перехід від традиційних моделей ведення бізнесу до гнучких, адаптивних систем, які спроможні ефективно реагувати на швидкі та динамічні зміни ринкового попиту та умов ринкової конкуренції. Визначено, що інформаційно-мережева економіка створює умови для глибокої інтеграції технологій у всі аспекти сучасних бізнес-процесів. Розглянуто вплив цифрових технологій на функціональну взаємодію між бізнес-суб’єктами в процесі господарської діяльності. Доведено, що мережеві структури дозволяють формувати нові моделі економічної співпраці шляхом об’єднання різних галузей та окремих підприємств у великі комплексні екосистеми для створення нових інноваційних продуктів і послуг, а також для розвитку нових ринківItem type:Наукова стаття, МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТО-СПРОМОЖНІСТЬ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ(2026) Галазюк, Наталія МиколаївнаУ статті досліджено сутність міжнародної конкурентоспроможності сучасних підприємств у контексті глобалізаційних процесів та трансформації світової економіки. Розкрито ключові чинники формування конкурентних переваг підприємств, зокрема інноваційний, технологічний, кадровий та інституційний компоненти. Особливу увагу приділено впливу глобальних викликів на конкурентні позиції України та необхідності адаптації підприємств до умов міжнародного бізнес-середовища. Обґрунтовано роль державної політики у формуванні конкурентного середовища та забезпеченні стійкого економічного розвитку.Item type:Наукова стаття, ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ НАРОЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ(2025) Галазюк, Наталія МиколаївнаУ статті визначено роль макроекономічної політикидержави , як ключового інструменту формування та нарощення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки України в умовах глобалізаційних викликів. Доведено, що сьогодні особливе місце в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності України відіграє державна політика в сфері інновацій. Автором обґрунтовано, що в умовах глобалізаційних трансформацій, цифровізації та економічної нестабільності саме держава повинна забезпечувати ефективнефункціонування конкурентного бізнес-середовища. Визначено, що конкурентоспроможність національної економіки залежить від розвитку підприємництва, інвестиційної активності, технологічних інновацій та ефективного інституційного забезпечення. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ролі держави у забезпеченні конкурентних переваг національної економікиу міжнародному бізнес-середовищі. Методологічну основу роботи становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняльний аналіз, системний підхід. У результаті дослідження визначено основні інституційні та інструментальні механізми державної політики, які здатні сприяти підвищенню міжнародної конкурентоспроможності української економіки. Розкрито роль інновацій, інтелектуального капіталу та технічної модернізації як ключових чинників забезпечення стійкого економічного зростання.Наукова новизна роботи полягає у визначенні дворівневої моделі макроекономічної політики у сфері конкурентоспроможності та обґрунтуванні необхідності інтеграції інструментів інституційного забезпечення з пріоритетами промислово-технологічного розвитку. Теоретична значущість полягає в поглибленні розуміння конкурентної політики як системи заходів підтримки національного бізнесу. Практична значущість дослідження полягає в окресленні напрямів вдосконалення державної політики з урахуванням сучасних викликів цифровізації, глобалізації та економічноїнестабільності, що можуть бути використані для підвищення ефективності регіонального управління та економічного планування.Item type:Наукова стаття, Фінансовий стан як основа реалізації інноваційно-інвестиційних проектів(Луцьк: ЛНТУ, 2024) Мостовенко, Наталія АнатоліївнаУ статті представлено огляд теоретичних підходів до дефініції поняття «фінансовий стан»» та виокремлено ключові аспекти його диференціації. Встановлено та обґрунтовано, що фінансовий стан є ключовою характеристикою для у спішної реалізації інвестиційно-інноваційних проектів, а саме в напрямах прийняття управлінських рішень щодо можливості здійснення інвестицій та впровадження інновацій, виявлення реального фінансового становища, що дозволяє здійснювати стратегічне планування з метою впровадження інновацій та забезпечення можливості залучати зовнішні джерела фінансування інноваційно-інвестиційних проектів.Item type:Наукова стаття, Вплив інноваційного розвитку на макроекономічні показники України(Київ : Наукові перспективи, 2025-10-23) Рудь, Надія Терентіївна; Кривов’язюк, Ігор Володимирович; Ковальчук, Станіслав СергійовичВ умовах війни питання технологічного оновлення та пошуку нових моделей економічного зростання набуває особливої ваги, адже руйнування промислової та інфраструктурної бази, відтік робочої сили й капіталу суттєво обмежують можливості відновлення традиційними методами. Інноваційні рішення стають інструментом не лише підвищення продуктивності й диверсифікації виробництва, але й адаптації до воєнних ризиків, збереження критичних галузей, розбудови військово-промислового комплексу та зміцнення енергетичної безпеки. Вони прямо впливають на ключові макроекономічні показники – динаміку ВВП, інвестиційну активність, конкурентоспроможність на глобальному ринку тощо та визначають здатність держави не тільки вистояти в умовах війни, а й закласти фундамент для післявоєнної відбудови та інтеграції у світовий економічний простір. В роботі розкрито складові інноваційного розвитку України за 2014-2024 роки. Визначено, що найбільший вплив на інноваційний розвиток України у період військового стану мають результати у сфері знань і технологій, розвиненість бізнесу та людський капітал і наукові дослідження. Воднораз, не варто лишати поза увагою й розвиток таких складових як розвиненість ринку, інфраструктура та інститути, адже ефективність інноваційного розвитку оцінюється через сукупний вплив економічних, науково-технічних, соціальних, екологічних та інших ефектів, сприяючи розвитку багатьох галузей економіки. Встановлено, що у разі створення сприятливого інституційного та фінансового середовища, інновації можуть стати основою сталого економічного розвитку України в довгостроковій перспективі. Зв’язок між інноваційним рівнем (за GII) та економічним розвитком (ВВП на душу населення) України, визначений за даними Міністерства фінансів України та Всесвітньої організації інтелектуальної власності, демонструє слабку кореляцію між цими показниками, що вказує на відмінність траєкторій інноваційного розвитку у країнах із різним рівнем, а його макроекономічні наслідки є значною мірою контекстно зумовленими. З огляду на поточні виклики, пов’язані з війною, обмеженим доступом до капіталу, відтоком людського капіталу та нестачею стратегічного бачення, інноваційний розвиток України потребує цілеспрямованої державної підтримки та скоординованих зусиль усіх зацікавлених сторін у післявоєнний період.