Факультет бізнесу та права
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Вплив інноваційного розвитку на макроекономічні показники України(Київ : Наукові перспективи, 2025-10-23) Рудь, Надія Терентіївна; Кривов’язюк, Ігор Володимирович; Ковальчук, Станіслав СергійовичВ умовах війни питання технологічного оновлення та пошуку нових моделей економічного зростання набуває особливої ваги, адже руйнування промислової та інфраструктурної бази, відтік робочої сили й капіталу суттєво обмежують можливості відновлення традиційними методами. Інноваційні рішення стають інструментом не лише підвищення продуктивності й диверсифікації виробництва, але й адаптації до воєнних ризиків, збереження критичних галузей, розбудови військово-промислового комплексу та зміцнення енергетичної безпеки. Вони прямо впливають на ключові макроекономічні показники – динаміку ВВП, інвестиційну активність, конкурентоспроможність на глобальному ринку тощо та визначають здатність держави не тільки вистояти в умовах війни, а й закласти фундамент для післявоєнної відбудови та інтеграції у світовий економічний простір. В роботі розкрито складові інноваційного розвитку України за 2014-2024 роки. Визначено, що найбільший вплив на інноваційний розвиток України у період військового стану мають результати у сфері знань і технологій, розвиненість бізнесу та людський капітал і наукові дослідження. Воднораз, не варто лишати поза увагою й розвиток таких складових як розвиненість ринку, інфраструктура та інститути, адже ефективність інноваційного розвитку оцінюється через сукупний вплив економічних, науково-технічних, соціальних, екологічних та інших ефектів, сприяючи розвитку багатьох галузей економіки. Встановлено, що у разі створення сприятливого інституційного та фінансового середовища, інновації можуть стати основою сталого економічного розвитку України в довгостроковій перспективі. Зв’язок між інноваційним рівнем (за GII) та економічним розвитком (ВВП на душу населення) України, визначений за даними Міністерства фінансів України та Всесвітньої організації інтелектуальної власності, демонструє слабку кореляцію між цими показниками, що вказує на відмінність траєкторій інноваційного розвитку у країнах із різним рівнем, а його макроекономічні наслідки є значною мірою контекстно зумовленими. З огляду на поточні виклики, пов’язані з війною, обмеженим доступом до капіталу, відтоком людського капіталу та нестачею стратегічного бачення, інноваційний розвиток України потребує цілеспрямованої державної підтримки та скоординованих зусиль усіх зацікавлених сторін у післявоєнний період.Item type:Наукова стаття, Організаційна культура як чинник розвитку підприємств креативного сектору(Винники : ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2025-07-29) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана АнатоліївнаКреативний сектор є одним із найбільш динамічних таперспективних напрямів сучасної економіки, що формує нові робочі місця,інновації та культурну ідентичність. Водночас організаційна культура в цихпідприємствах виступає ключовим чинником, який визначає їх здатністьадаптуватися до змін та підтримувати креативність. Метою дослідженняє визначення ролі та особливостей організаційної культури підприємствкреативного сектору, а також оцінка її впливу на розвиток і конкурентоспроможність цих підприємств. Для досягнення поставленоїмети використано комплексний аналіз наукової літератури, законодавчихактів, а також системний підхід до вивчення складових організаційноїкультури в контексті специфіки креативного сектору. У результатідослідження встановлено, що організаційна культура підприємствкреативного сектору є ключовим фактором, що формує їхнюконкурентоспроможність, інноваційну здатність і стійкість у динамічномузовнішньому середовищі. Проаналізовано еволюцію поняття «креативнііндустрії» та окреслено специфіку діяльності підприємств, що функціонуютьу межах цього сектору. Визначено, що ці підприємства вирізняються високоюзалежністю від інтелектуального капіталу, креативного мислення таздатності до міждисциплінарної взаємодії. Досліджено чотири ключовінапрями впливу підприємств креативного сектору: економічний ефект;ефект переливання (трансфер знань між секторами); інноваційний ефект;соціально-культурний ефект. Виявлено, що для реалізації кожного з цихефектів необхідна наявність специфічної організаційної культури, заснованоїна відкритості, співпраці, динамізмі та орієнтації на творчість. У межаханалізу різних наукових підходів (феноменологічного, прагматичного,концептуального) деталізовано сутність організаційної культури та її роль уформуванні унікального середовища на підприємствах креативного сектору.У результаті систематизації літературних джерел і практичних підходівбуло сформульовано характеристику організаційної культури, властивоїпідприємствам креативного сектору.. Доведено, що підприємства, якіформують і підтримують таку культуру, мають більшу здатність досамовідтворення в умовах нестабільного ринку, залучення інновацій таефективного партнерства з різними секторами економіки. Результатидослідження можуть бути використані для вдосконалення управлінськихпрактик і підтримки креативного підприємництва.Item type:Наукова стаття, Вплив електронної комерції на інновації бізнес-моделей та нові технології продажу на ринку(Київ : Гельветика, 2025) Ліпич, Любов ГригорівнаСтаття присвячена комплексному дослідженню впливу електронної комерції на еволюцію бізнес-моделей та інтеграцію новітніх технологій продажу в сучасних ринкових умовах. У контексті глобалізації та стрімкого розвитку цифрових технологій електронна комерція виступає ключовим фактором, що сприяє оптимізації бізнес-процесів, покращенню ефективності операцій та змінам у підходах до взаємодії з кінцевими спожи-вачами. Особлива увага зосереджена на аналізі інноваційних технологій, таких як штучний інтелект, великі дані, автоматизація операцій та інші сучасні рішення, що дозволяють підвищити якість обслуговування спо-живачів, знизити витрати та забезпечити індивідуалізований підхід до продажу товарів і послуг. У роботі також розглядається вплив електронної комерції на зміну споживчих звичок, підвищення вимог до зручності та швидкості здійснення покупок, а також адаптацію бізнесів до цих змін для підтримки конкурентоспро-можності. Окрім того, автори аналізують потенційні виклики, з якими стикаються компанії при впровадженні нових бізнес-моделей в умовах цифрової економіки, та оцінюють їхній вплив на ринок. На основі сучасних трендів стаття робить прогноз щодо розвитку електронної комерції, підкреслюючи значення глобальних еко-номічних змін та майбутніх інновацій, які визначатимуть конкурентні переваги на ринкуItem type:Наукова стаття, FORMATION OF ENVIRONMENTAL AND ECONOMIC RELATIONS IN THE INNOVATION ECONOMY(Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications), 2024-07) Лютак, Олена Миколаївна; Баула, Олена ВікторівнаВступ. Сучасні еколого-економічні відносини формують новий рівень управління національною економікою та вимагають суттєвих трансформацій принципів управління задля забезпечення сталого розвитку. Вичерпність ресурсів, їх нераціональне використання, значне забруднення навколишнього середовища ставлять перед урядами нові пріоритети стосовно активізації використання альтернативної енергетики та прийняття інноваційних рішень. Впровадження інноваційних підходів у довгострокових еколого-економічних відносинах дасть змогу активізувати потенціал нових управлінських рішень та раціоналізувати використання ресурсів на різних рівнях. Відповідно постає необхідність визначення основних принципів та ролі еколого-економічних відносин та впливу інновацій на їх трансформацію. Мета. Метою дослідження є розкриття концептуальних підходів до формування еколого-економічних відносин в інноваційній економіці, визначення ключових принципів та характеристик їх впливу на забезпечення сталого розвитку. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних авторів, що провадять свої науково-практичні дослідження у сфері сталого розвитку, зеленого зростання, технологічних інновацій, що забезпечують збалансоване використання природних ресурсів, зменшення викидів у навколишнє середовище. В процесі дослідження було використано наступні наукові методи: теоретичного узагальнення та групування, формалізації, аналізу, графічного представлення для наочного відображення результатів, логічного узагальнення. Результати. У науковій статті розкрито основні принципи екологоекономічного управління з врахуванням фактору впливу інноваційних рішень на розробку та прийняття стратегічних програм задля забезпечення сталого розвитку. Визначено позитивні та негативні фактори впливу інновацій на еколого-економічні відносини в сучасних умовах. З’ясовано різновекторний вплив інновацій на еколого-економічні відносини та зворотній їх вплив на інноваційні процеси у царині альтернативної енергетики прийняття управлінських рішень, фінансування НДДКР. Перспективи. В подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на використанні економіко-математичного інструментарію та регресійного аналізу для визначення впливу конкретних екологічних, економічних, інноваційних факторів на макроекономічні показники та сталий розвиток провідних країн світу.