Факультет аграрних технологій та екології
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/44
Переглянути
210 результатів
Результати пошуку
Item type:Кваліфікаційна робота бакалавра, Екологічна оцінка природно-заповідного фонду Цуманської селищної ради(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Момот, Максим ОлександровичКваліфікаційна робота бакалавра складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел (44 найменування), додатків. Загальний обсяг – 45 сторінок, 9 рисунків, 3 таблиці. Об'єкт дослідження – природно-заповідний фонд Цуманської селищної ТГ Луцького району Волинської області. Предмет – екологічний стан, загрози та репрезентативність мережі ПЗФ. Мета – екологічна оцінка стану об'єктів ПЗФ, аналіз репрезентативності заповідної мережі та обґрунтування шляхів оптимізації. Дано фізико-географічну характеристику громади (447,0 км², екотон Полісся / Волинська височина, лісистість 56%). Складено кадастр 21 об'єкта ПЗФ; охарактеризовано ядро мережі – Ківерцівський НПП «Цуманська пуща» (33 475 га) та інші об’єкти (на сайті Смарагдової мережі UA0000057), 42 852 га. Біорізноманіття: 889 видів флори, 249 видів хребетних, 15 видів Червоної книги. Розраховано коефіцієнт заповідності (2,94 % – критично нижче за заявлену ціль «30×30»), Кап за П. Шищенком (0,94). Ідентифіковано загрози: незаконні рубки (збитки 5,4–16 млн грн), мисливська оренда (5 700 га НПП), меліорація (27 180 га). GAP-аналіз виявив прогалини в системі екологічного управління об’єктами такого типу. Обґрунтовано рекомендації: розширення заказника «Зубр» до 2 622 га, екокоридори, збільшення заповідної зони НПП до 40–45%, план управління сайтом UA0000057.Item type:Методичне забезпечення, Основи генетики та лісової селекції(Луцьк: ЛНТУ, 2026-06) Ковальчук, Наталія ПавлівнаВидання містить конспект лекцій з дисципліни «Основи генетики та лісової селекції», призначений для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Лісове господарство» галузі знань Н Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина спеціальності Н4 Лісове господарство денної та заочної форм навчання.Item type:Методичне забезпечення, Ефективність мелясних відходів за вирощування картоплі (Solanum tuberosum) як нового перспективного органічного добрива.(Київ: Агроекологічний журнал, 2023) Гаврилюк, Володимир АндрійовичItem type:Наукова стаття, Інтенсивність емісії діоксиду карбону як індикатор адаптації меліорованих ґрунтів західного полісся до кліматичних змін(Рівне: НУВГП, 2026) Гаврилюк, Володимир АндрійовичУ статті представлено результати багаторічних моніторингових досліджень інтенсивності емісії діоксиду карбону (CO2) як фундаментального індикатора адаптації меліорованих ґрунтів Західного Полісся до сучасних кліматичних викликів. Дослідження проводилися протягом 2021–2025 років на одинадцяти стаціонарних полігонах Волинської області (с. Положево та с. Римачі), що охоплювали органогенні торфовища та мінеральні дерново-підзолисті осушувані ґрунти. Об’єктами вивчення стали різні моделі землекористування: інтенсивне рільництво, багаторічні насадження лохини із системами мікрозрошення та природні цілинні ділянки. Методологія досліджень базувалася на камерному методі з використанням газоаналізатора Testo 535, що дозволило з високою точністю зафіксувати динаміку ґрунтового дихання. Встановлено, що найвищі показники емісії (213,8–216,0 мг/м²/год) характерні для органогенних ґрунтів за умов інтенсивного обробітку під однорічні культури. Це свідчить про глибоку деградацію торфового шару та прискорену мінералізацію органічної речовини під впливом аерації та підвищених температур. Науково обґрунтовано, що перехід до вирощування багаторічних ягідників сприяє стабілізації вуглецевого обміну (186–188 мг/м²/год). Такий ефект досягається завдяки мінімізації механічного порушення структури ґрунту та застосуванню крапельного поливу, який запобігає надмірному пересушуванню торфу. Мінеральні ґрунти демонструють суттєво нижчий рівень емісії (132–151 мг/м²/год), проте також виявляють тенденцію до зростання потоків СО2 при інтенсивному використанні. Доведено, що впровадження адаптивних моделей ландшафтної трансформації, таких як ренатуралізація деградованих торфовищ та розширення площ багаторічних насаджень, є критичною умовою для депонування вуглецю. Результати дослідження є підґрунтям для розробки стратегій раціонального природокористування та підвищення екологічної стійкості агроландшафтів регіону в умовах глобального потепління.Item type:Наукова стаття, Емісія вуглекислого газу та мікробіологічна активність ґрунтів різного сільськогосподарського призначення в умовах Західного Полісся(Суми: СНАУ, 2022) Гаврилюк, Володимир АндрійовичУ статті проаналізовано проведені дослідження основних процесів пов’язаних із трансформацію органічної речовини на меліорованих ґрунтах зони Західного Полісся України. Також проведено аналіз зміни кліматичних умов на досліджуваній території за останні десятиліття та визначено вплив даних змін на продуктивність ґрунтового покриву. В процесі описано проблему втрати органічного вуглецю пов’язаного із сьогоденними тенденціями глобального потепління, адже підвищення середньорічної температури повітря підвищує інтенсивність емісії вуглекислого газу із ґрунту, що призводить до погіршення показників родючості та навіть до втрати гумусу. Вимірювання інтенсивності емісії вуглекислого газу із поверхні ґрунту проводилось на різних типах меліорованих ґрунтів, а саме: дерново-підзолистих, торфових та лучно-болотних, за допомогою портативного газоаналізатора Testo 535. Однією з умов для проведення досліджень є стан даних ґрунтів за різного сільськогосподарського призначення, відтак дослідження проводились на: цілинних землях, частково порушених угіддях, відведених під вирощування ягідників, зокрема лохини, розораних землях сільськогосподарського використання. Також дослідження проводились на визначення мікробіологічної активності ґрунтового покриву, адже даний показник безпосередньо впливає на продуктивність родючого шару, оскільки мікробіологічна активність включає метаболічні процеси і реакції, які відбуваються у товщі ґрунтового покриву за участю мікрофлори та мікрофауни. Зокрема дослідження проводились на визначення активності целюлозолітичних мікроорганізмів за методикою інтенсивності розкладу лляного полотна Є. М. Мішустіна на органогенних та мінеральних ґрунтах різного сільськогосподарського призначення. Наведено ряд рекомендацій для регулювання органічного вуглецю в наземних екосистемах, які насамперед пов’язані із емісією вуглекислого газу із ґрунтового покриву в атмосферу. Рекомендовані заходи спрямовані на уповільнення процесів розкладення розкладання органічних сполук у ґрунті та покращення умов для їх закріплення.Item type:Наукова стаття, Ефективність застосування рідкого аміностимуляційного препарату «Гроустим» при вирощування кукурудзи на зерно(Рівне: НУВГП, 2023) Гаврилюк, Володимир АндрійовичСприятливі природно-кліматичні умови і висока родючість ґрунтів України дають змогу отримувати високоякісну сільськогосподарську продукцію в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб та формування експортного потенціалу. Однак у зв’язку з суттєвими змінами погодних умов, найбільш гостро постають питання підвищення адаптивності рослин до негативної дії стресових абіотичних факторів. Разом з тим, внаслідок зростаючого техногенного навантаження на довкілля, яке дедалі більше загрожує агропромисловому комплексу України, виникає необхідність у відновленні природних екосистем, збереженні їх біологічного різноманіття, а також у захисті від деградації. Таким чином, на сьогодні актуальним є створення і застосування новітніх біотехнологій, які ґрунтуються на використанні екологічно безпечних засобів підвищення врожайності сільськогосподарських культур та їх стійкості до дії екстремальних чинників навколишнього середовища. Одними з продуктів таких технологій, що набувають все більшого значення, є природні та синтетичні регулятори росту рослин, які діють аналогічно фітогормонам. Слід зазначити, що ці препарати екологічно безпечні і позитивно впливають на мікрофлору ґрунту, стимулюють проростання насіння, сприяють інтенсифікації фізіологічних і біохімічних процесів в органах рослин, активізують їх ріст і розвиток, прискорюють процеси цвітіння й достигання. Застосування регуляторів росту дозволяє повніше реалізувати генетичні можливості рослин, підвищити їх стійкість проти стресових факторів біотичної та абіотичної природи і, в кінцевому результаті, збільшити урожайність і поліпшити якість отриманої продукції. Особливо перспективним є застосування нових регуляторів росту рослин, що свідчить про необхідність проведення досліджень щодо ефективності їх застосування в технологіях вирощування сільськогосподарських культур.Item type:Матеріали конференцій, Agronomic assessment of the suitability of bottom sediments of ponds for increasing soil fertility(Bucharest: UASVM, 2024) Gavrilyuk, VolodymyrAt the international level one of the main problems are the increase the area of degraded lands and the decrease of soil quality. The development of measures to protect and increase soil fertility, rational management of soil resources is central to achieving the Sustainable Developm ent goals and a zero level of land degradation. One of the possible directions is the use of local гам> materials, in particular bottom sediments of fishing ponds. On the example of pilot objectives in the Kharkiv region a study was conducted and the chemical composition of bottom sediments of fishing ponds was analyzed. The assessment of their agronomic value, taking into account the content of organic matter, total carbon, the content ofmobile compounds of nitrogen, phosphorus, potassium was performed, It was determined that 90-235 kg of organic matter, 18-48 kg of carbon, 1-7 kg ofNPK, 32-63 kg of Ca are introduced into the soil by 1 ton of sediments. Fertilizing efficiency and predicted impact of bottom sediments on soil fertility indicators and crop productivity were evaluated.Item type:Матеріали конференцій, Вплив барди на врожайність дерново-підзолистого ґрунту Полісся(Валенсія: EOSS, 2025) Гаврилюк, Володимир АндрійовичItem type:Наукова стаття, Моделі ландшафтної адаптації, як спосіб підвищення продуктивності осушуваних ґрунтів Західного Полісся(Житомир: Український журнал природничих наук, 2026) Гаврилюк, Володимир АндрійовичУ статті проведено комплексний аналіз сучасного стану та динаміки трансформації осушуваних ґрунтів Західного Полісся в умовах інтенсивного антропогенного навантаження та за підсилення цього процесу глобальними кліматичними змінами. Об’єктом дослідження виступають осушувані легкі мінеральні ґрунти, які через низьку буферну здатність та специфіку морфологічної будови, а також органогенні осушувані ґрунти, які є вразливими до деградації. Встановлено, що традиційні системи землеробства на меліорованих землях стимулюють процеси мінералізації органічної речовини, перетворюючи акумулятивні екосистеми на джерела активної емісії парникових газів. На основі результатів моніторингових досліджень 2021–2025 років, запропоновано та науково обґрунтовано три мод елі ландшафтної адаптації: ощадне землеробство, адаптивне землеробство та природне відновлення. Модель ощадного землеробства, орієнтована на вирощування багаторічних ягідників (лохини), продемонструвала здатність стабілізувати агрофізичні показники (щільність 0,69–0,72 г/см³) та знижувати рівень емісії діоксиду карбону. Модель адаптивного землеробства базується на впровадженні раціональних сівозмін із багаторічними травами та системах крапельного зрошення, забезпечує приріст вологи у верхньому горизонті на 3,1–4,1%, виконуючи роль ефективного терморегулятора ґрунтового профілю. Найвищу екологічну ефективність підтверджено для моделі природного відновлення. Результати на цілинних ділянках свідчать про мінімальну інтенсивність «дихання ґрунту» (132,3–132,9 мг/м²/год) та максимальну акумуляцію продуктивної вологи (понад 500 мм). У результаті досліджень доведено, що ренатуралізація деградованих торфовищ є ключовим інструментом секвестрації вуглецю та відновлення екосистемних послуг регіону. Запропоновані моделі корелюють із засадами «Європейського зеленого курсу» та пропонують дієвий механізм підвищення кліматичної стійкості агроландшафтів через диференційоване управління земельними ресурсами.Item type:Наукова стаття, Agronomic assessment of the suitability of bottom sediments of ponds for increasing soil fertility Scientific Papers(Bucharest: UASM, 2024) GAVRILYUK, VolodymyrAt the international level one of the main problems are the increase the area of degraded lands and the decrease of soil qualityK The development of measures to protect and increase soil fertility!, rational management of soil resources is central to achieving the Sustainable Development goals and a zero /eve/ of land degradation. One of the possible directions is the use of local raw materials, in particular bottom sediments of fishing ponds. On the example of pilot objectives in the Kharkiv region a study was conducted and the chemical composition of bottom sediments of fishing ponds was analyzed. The assessment of their agronomic value, taking into account the content of organic matter, total carbon, the content of mobile compounds of nitrogen, phosphorus, potassium was performed. It was determined that 90-235 kg of organic matter, 18-48 kg of carbon, 1-7 kg of NPK, 32-63 kg of Ca are introduced into the soil by l ton of sediments. Fertilizing efficiency’ and predicted impact of bottom sediments on soil fertility indicators and crop productivity were evaluated.