Факультет аграрних технологій та екології
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/44
Переглянути
108 результатів
Результати пошуку
Item type:Кваліфікаційна робота бакалавра, Екологічна оцінка природно-заповідного фонду Цуманської селищної ради(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Момот, Максим ОлександровичКваліфікаційна робота бакалавра складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел (44 найменування), додатків. Загальний обсяг – 45 сторінок, 9 рисунків, 3 таблиці. Об'єкт дослідження – природно-заповідний фонд Цуманської селищної ТГ Луцького району Волинської області. Предмет – екологічний стан, загрози та репрезентативність мережі ПЗФ. Мета – екологічна оцінка стану об'єктів ПЗФ, аналіз репрезентативності заповідної мережі та обґрунтування шляхів оптимізації. Дано фізико-географічну характеристику громади (447,0 км², екотон Полісся / Волинська височина, лісистість 56%). Складено кадастр 21 об'єкта ПЗФ; охарактеризовано ядро мережі – Ківерцівський НПП «Цуманська пуща» (33 475 га) та інші об’єкти (на сайті Смарагдової мережі UA0000057), 42 852 га. Біорізноманіття: 889 видів флори, 249 видів хребетних, 15 видів Червоної книги. Розраховано коефіцієнт заповідності (2,94 % – критично нижче за заявлену ціль «30×30»), Кап за П. Шищенком (0,94). Ідентифіковано загрози: незаконні рубки (збитки 5,4–16 млн грн), мисливська оренда (5 700 га НПП), меліорація (27 180 га). GAP-аналіз виявив прогалини в системі екологічного управління об’єктами такого типу. Обґрунтовано рекомендації: розширення заказника «Зубр» до 2 622 га, екокоридори, збільшення заповідної зони НПП до 40–45%, план управління сайтом UA0000057.Item type:Методичне забезпечення, Основи генетики та лісової селекції(Луцьк: ЛНТУ, 2026-06) Ковальчук, Наталія ПавлівнаВидання містить конспект лекцій з дисципліни «Основи генетики та лісової селекції», призначений для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Лісове господарство» галузі знань Н Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина спеціальності Н4 Лісове господарство денної та заочної форм навчання.Item type:Наукова стаття, Інтенсивність емісії діоксиду карбону як індикатор адаптації меліорованих ґрунтів західного полісся до кліматичних змін(Рівне: НУВГП, 2026) Гаврилюк, Володимир АндрійовичУ статті представлено результати багаторічних моніторингових досліджень інтенсивності емісії діоксиду карбону (CO2) як фундаментального індикатора адаптації меліорованих ґрунтів Західного Полісся до сучасних кліматичних викликів. Дослідження проводилися протягом 2021–2025 років на одинадцяти стаціонарних полігонах Волинської області (с. Положево та с. Римачі), що охоплювали органогенні торфовища та мінеральні дерново-підзолисті осушувані ґрунти. Об’єктами вивчення стали різні моделі землекористування: інтенсивне рільництво, багаторічні насадження лохини із системами мікрозрошення та природні цілинні ділянки. Методологія досліджень базувалася на камерному методі з використанням газоаналізатора Testo 535, що дозволило з високою точністю зафіксувати динаміку ґрунтового дихання. Встановлено, що найвищі показники емісії (213,8–216,0 мг/м²/год) характерні для органогенних ґрунтів за умов інтенсивного обробітку під однорічні культури. Це свідчить про глибоку деградацію торфового шару та прискорену мінералізацію органічної речовини під впливом аерації та підвищених температур. Науково обґрунтовано, що перехід до вирощування багаторічних ягідників сприяє стабілізації вуглецевого обміну (186–188 мг/м²/год). Такий ефект досягається завдяки мінімізації механічного порушення структури ґрунту та застосуванню крапельного поливу, який запобігає надмірному пересушуванню торфу. Мінеральні ґрунти демонструють суттєво нижчий рівень емісії (132–151 мг/м²/год), проте також виявляють тенденцію до зростання потоків СО2 при інтенсивному використанні. Доведено, що впровадження адаптивних моделей ландшафтної трансформації, таких як ренатуралізація деградованих торфовищ та розширення площ багаторічних насаджень, є критичною умовою для депонування вуглецю. Результати дослідження є підґрунтям для розробки стратегій раціонального природокористування та підвищення екологічної стійкості агроландшафтів регіону в умовах глобального потепління.Item type:Матеріали конференцій, Вплив барди на врожайність дерново-підзолистого ґрунту Полісся(Валенсія: EOSS, 2025) Гаврилюк, Володимир АндрійовичItem type:Наукова стаття, Моделі ландшафтної адаптації, як спосіб підвищення продуктивності осушуваних ґрунтів Західного Полісся(Житомир: Український журнал природничих наук, 2026) Гаврилюк, Володимир АндрійовичУ статті проведено комплексний аналіз сучасного стану та динаміки трансформації осушуваних ґрунтів Західного Полісся в умовах інтенсивного антропогенного навантаження та за підсилення цього процесу глобальними кліматичними змінами. Об’єктом дослідження виступають осушувані легкі мінеральні ґрунти, які через низьку буферну здатність та специфіку морфологічної будови, а також органогенні осушувані ґрунти, які є вразливими до деградації. Встановлено, що традиційні системи землеробства на меліорованих землях стимулюють процеси мінералізації органічної речовини, перетворюючи акумулятивні екосистеми на джерела активної емісії парникових газів. На основі результатів моніторингових досліджень 2021–2025 років, запропоновано та науково обґрунтовано три мод елі ландшафтної адаптації: ощадне землеробство, адаптивне землеробство та природне відновлення. Модель ощадного землеробства, орієнтована на вирощування багаторічних ягідників (лохини), продемонструвала здатність стабілізувати агрофізичні показники (щільність 0,69–0,72 г/см³) та знижувати рівень емісії діоксиду карбону. Модель адаптивного землеробства базується на впровадженні раціональних сівозмін із багаторічними травами та системах крапельного зрошення, забезпечує приріст вологи у верхньому горизонті на 3,1–4,1%, виконуючи роль ефективного терморегулятора ґрунтового профілю. Найвищу екологічну ефективність підтверджено для моделі природного відновлення. Результати на цілинних ділянках свідчать про мінімальну інтенсивність «дихання ґрунту» (132,3–132,9 мг/м²/год) та максимальну акумуляцію продуктивної вологи (понад 500 мм). У результаті досліджень доведено, що ренатуралізація деградованих торфовищ є ключовим інструментом секвестрації вуглецю та відновлення екосистемних послуг регіону. Запропоновані моделі корелюють із засадами «Європейського зеленого курсу» та пропонують дієвий механізм підвищення кліматичної стійкості агроландшафтів через диференційоване управління земельними ресурсами.Item type:Наукова стаття, Динаміка вологозабезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів Західного Полісся за використанням мелясних добрив(Суми: СНАУ, 2025) Гаврилюк, Володимир АндрійовичУ статті відображено динаміку польової вологості в дерново-підзолистих ґрунтах Західного Полісся, що є актуальною проблемою в контексті сталого розвитку сільськогосподарського сектору та екологічної стійкості регіону. Враховуючи зміни кліматичних умов та вплив антропогенних чинників, необхідно ретельно вивчити динаміку польової вологості для оптимізації землекористування та забезпечення стійкості екосистем. Запропоновано методи збереження ґрунтової вологи та покращення стану ґрунту. Насиченість ґрунту вологою є необхідною умовою досягнення стабільно високої урожайності сільськогосподарських рослин оскільки даний показник є критично важливим фактором забезпечення їх життєдіяльності. Зв'язок актуальності дослідження із внесен- ням барди мелясної полягає в тому, в останні роки, спостерігається досить нестійке зволоження за рахунок зменшення кількості опадів. Тому оптимізувати вологозабезпечення дерново-підзолистих ґрунтів можливо забезпечити за рахунок удобрювальних поливів відходами спиртового виробництва та вирішити проблему нестачі основних поживних речовин, мікроелементів та органічних речовин в даних ґрунтах. При цьому завдяки достатнім поливним нормам удобрення набуває вологозарядкового характеру, що дає змогу забезпечити рослини необхідною вологою, особливо у початкові стадії органогенезу, так як на початку дослідження спостерігались незначні опади у травні. Найвищу ефективність внесення барди мелясної збільшується в міру підвищення її дози. Отож, у досліді було 5 варіантів: контроль, внесення барди в розрахунку 10, 20 та 30 т/га і застосування мінеральних добрив N90P70K170 , що еквівалентно 10 т/га. Найефективнішим видається варіант з внесенням барди мелясної 30 т/га, відбувається глибоке проникнення дії речовин, що дозволяє підвищити вологу в грунті на глибині 40 см до 105,8 мм. Більші дози барди впливають на глибші шари ґрунту, зберігаючи вологу навіть в умовах посухи. Збільшення польової вологості до 28,6 % в межах 0-20 см орного шару прослідковується у серпні в внесенням барди у дозі 30 т/га.Item type:Наукова стаття, Розрахунки балансу макроелементів при вирощуванні озимої пшениці в умовах ФГ «НИВА» Дубенського району Рівненської області(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Августинович, Марія Богданівна; Зінчук, Микола Іванович; Мерленко, Ігор Михайлович; Шворак, Анатолій МаксимовичУ статті наведено результати розрахунків балансу основних макроелементів (азоту, фосфору, калію) при вирощуванні озимої пшениці в умовах ФГ «НИВА» Дубенського району Рівненської області. Проаналізовано динаміку виносу поживних речовин урожаєм та їх надходження з мінеральними добривами. Встановлено рівень забезпечення ґрунту елементами живлення, що дозволяє обґрунтувати заходи щодо оптимізації систем удобрення та підвищення продуктивності агроценозів в умовах господарства.Item type:Наукова стаття, Drawdown of biophilic elements under winter barley, and maintaining fertility of black soils of Western Ukraine(Poland, 2025) Avhustynovych, MariiaClimate stabilisation and soil fertility strategies that capture carbon as soil organic matter lag because of ambiguity in stoichiometry, ionomics, and correlations between key chemical components of soil productivity. We analyse the mutual influence of C, N, P, Ca, S, Mg, and K content, N content, microelements, and the yield of winter barley in Luvic Greyzemic Phaeozems of the Ukrainian Western Forest-Steppe. Depletion of biophilic element stocks occurred only with a significant increase in the yield of winter barley which ranged from 6.6 to 7.4 t/ha compared to unfertilised control plots yielding 4.4–4.6 t/ha. The 6 × 6 correlation matrix of the elements indicates 16 significant relationships out of the 21 calculated. Heavy fertiliser application (N120P60K60) combined with a nitrification inhibitor poses no great risk of soil depletion but does require supplementation with sulphur-containing Ca and Mg fertilisers and micronutrients.Item type:Наукова стаття, Інструменти розвитку сталого туризму на природоохоронних територіях(2025-12-30) Жадько, Оксана АндріївнаУ статті досліджено інструменти розвитку сталого туризму на природоохоронних територіях, що відіграють важливу роль у забезпеченні збалансованого використання ресурсів та підвищенні екологічної стійкості природних комплексів. Визначено проблеми функціонування природоохоронних територій, а саме: надмірне рекреаційне навантаження, недостатнє фінансове забезпечення, фрагментарність управлінських рішень та низький рівень залучення громад до планування розвитку територій. Систематизовано інституційно-управлінські, економічні, моніторингові, маркетингові та соціальні інструменти, що формують комплексний механізм розвитку сталого туризму природоохоронних територій. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування для удосконалення політики сталого розвитку природоохоронних територій.Item type:Наукова стаття, Monitoring climate change dynamics in protected areas of Volyn Region(2026) Fedoniuk, Vitalina; Ivantsiv, Yaroslava; Ivantsiv, Vasul; Zhadko, OksanaNature reserves and national parks constitute the most valuable part of the nature reserve fund and are key elements of the ecological network. In recent decades, their ecosystems have been significantly affected by climate change. Research into the manifestations of climate change within protected areas makes it possible to develop effective adaptation mechanisms and identify ways to prevent or minimize negative impacts on biota, particularly rare and vulnerable species. The aim of the work is to conduct a comparative analysis of the dynamics of climate indicators in the Cheremsky Nature Reserve, Shatsk National Nature Park, Kivertsi National Nature Park “Tsumanska Pushcha” and Prypiat-Stokhid National Nature Park, to study regional manifestations of climate change, its possible impact on biodiversity, and to visualize the results. We compared climatic indicators in the four largest protected areas of Volyn during 2014-2024 with each other and with the climatic norm; assessed the possible impact of climate change on biota; developed two interactive maps to visualize changes in temperature, humidity, precipitation, cloud cover, snow cover, and atmospheric phenomena.