Факультет аграрних технологій та екології
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/44
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Інтенсивність емісії діоксиду карбону як індикатор адаптації меліорованих ґрунтів західного полісся до кліматичних змін(Рівне: НУВГП, 2026) Гаврилюк, Володимир АндрійовичУ статті представлено результати багаторічних моніторингових досліджень інтенсивності емісії діоксиду карбону (CO2) як фундаментального індикатора адаптації меліорованих ґрунтів Західного Полісся до сучасних кліматичних викликів. Дослідження проводилися протягом 2021–2025 років на одинадцяти стаціонарних полігонах Волинської області (с. Положево та с. Римачі), що охоплювали органогенні торфовища та мінеральні дерново-підзолисті осушувані ґрунти. Об’єктами вивчення стали різні моделі землекористування: інтенсивне рільництво, багаторічні насадження лохини із системами мікрозрошення та природні цілинні ділянки. Методологія досліджень базувалася на камерному методі з використанням газоаналізатора Testo 535, що дозволило з високою точністю зафіксувати динаміку ґрунтового дихання. Встановлено, що найвищі показники емісії (213,8–216,0 мг/м²/год) характерні для органогенних ґрунтів за умов інтенсивного обробітку під однорічні культури. Це свідчить про глибоку деградацію торфового шару та прискорену мінералізацію органічної речовини під впливом аерації та підвищених температур. Науково обґрунтовано, що перехід до вирощування багаторічних ягідників сприяє стабілізації вуглецевого обміну (186–188 мг/м²/год). Такий ефект досягається завдяки мінімізації механічного порушення структури ґрунту та застосуванню крапельного поливу, який запобігає надмірному пересушуванню торфу. Мінеральні ґрунти демонструють суттєво нижчий рівень емісії (132–151 мг/м²/год), проте також виявляють тенденцію до зростання потоків СО2 при інтенсивному використанні. Доведено, що впровадження адаптивних моделей ландшафтної трансформації, таких як ренатуралізація деградованих торфовищ та розширення площ багаторічних насаджень, є критичною умовою для депонування вуглецю. Результати дослідження є підґрунтям для розробки стратегій раціонального природокористування та підвищення екологічної стійкості агроландшафтів регіону в умовах глобального потепління.Item type:Наукова стаття, Дослідження змін клімату на території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» та їх впливу на біорізноманіття(2025) Федонюк, Віталіна Володимирівна; Іванців, Василь Володимирович; Жадько, Оксана Андріївна; Федонюк, Микола Ананійович; Пасичнюк, Ігор ФедоровичУ статті проведено детальний аналіз сучасних проявів кліматичних змін на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та можливих впливів таких змін на природно-ландшафтні комплекси і різноманіття в парку. Оцінено перспективні напрямки адаптації біоценозів парку до змін клімату, що тривають.Результати дослідження: визначено та проаналізовано сучасні особливості динаміки усіх основних кліматичних показників на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» на протязі періоду 2016–2023 рр. Оцінено динаміку таких кліматичних показників, як температура повітря, відносна вологість повітря, суми атмосферних опадів, швидкість вітру та хмарність неба. Для обраного періоду також додатково і поглиблено було проаналізовано показники комфортності клімату протягом теплого періоду року (червень – серпень), оскільки даний період є основним у розвитку рекреаційної діяльності в парку, і його параметри є важливими для організації такої діяльності з точки зору їх впливу на організм людини. Встановлено, що за даними проведеного аналізу спостерігаються чітко виражені прояви змін клімату на території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща». Зокрема, серед таких проявів виявлено: підвищення середніх річних температур повітря на 2–2,5 °С; зростання середніх річних сум опадів на 30–40 мм (7,5–8,5%); сталий режим відносної вологості повітря, яка перебуває в межах кліматичної норми, біля 79%; зниження середніх річних показників загальної хмарності неба на 0,4–0,5 бали; зниження середніх річних показників швидкості вітру на 0,2–0,4 м/с, вирівнювання вітрового режиму на території дослідження протягом року. Виявлено також ряд тенденцій зміни мікрокліматичних показників протягом літнього сезону (червень – серпень), який досліджувався поглиблено як найбільш сприятливий для рекреації та організації туристичних атракцій в парку. Серед цих змін у проміжку курортного сезону варто відмітити підвищення середніх місячних температур повітря у всі місяці на 1,2–2,5 °С; невелике зниження середніх швидкостей вітру; зростання числа безхмарних днів та днів без опадів; зростання сезонних амплітуд температур та збільшення посушливості теплого сезону року; зміщення найтеплішого періоду з липня на початок – середину серпня в окремих роках. Оскільки мікрокліматичний режим має значний вплив на процеси еволюції природно-ландшафтних та біоценотичних комплексів національного парку, а також на організацію туристично-рекреаційної, пізнавально-просвітницької діяльності у ньому, залучення рекреантів, проведення екскурсійної діяльності, то його вивчення і аналіз є важливим науково-практичним завданням. Розумна та раціональна політика з адаптації до змін клімату у Ківерцівському НПП «Цуманська пуща» дозволить використати переваги та можливості, які відкриваються в зв’язку з посиленням регіональних проявів кліматичних змін. Водночас біогеоценози потребують посиленого моніторингу з метою виявлення негативних та деградаційних процесів, які можуть бути спричинені змінами клімату.Item type:Наукова стаття, Морозні погодні умови на метеостанції Луцьк у першій чверті ХХІ сторіччя(Одеса: Гельветика, 2026-03-24) Павловська, Тетяна Сергіївна; Бондарчук, Сергій Петрович; Стельмах, Валентина ЮріївнаУ статті подано огляд наукових джерел про дослідження мінливості режиму випадання опадів в різних регіонах світу, в Україні та на Волині, зʼясовано тенденції багаторічної (1950−2024 рр.) динаміки коливань річних, сезонних, місячних сум опадів на метеостанції Маневичі, що у східній частині Волинської області (Україна). Визначено спрямування та статистичну значущість лінійних трендів досліджуваних метеорологічних характеристик. Отримані результати дослідження підтверджують прогнози зміни режиму випадання опадів у західній частині нашої країни, зокрема, в Західному Поліссі: збільшення їх кількості в усі сезони року, особливо в зимово-весняний період.