Кафедра комп’ютерної інженерії та охоронних систем
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/76
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Енергоефективна автономна система вентиляції теплиць з дистанційним інтелектуальним керуванням(Луцьк: ЛНТУ, 2025-09-19) Багнюк, Наталія Володимиріввна; Бортник, Катерина Яківна; Лавренчук, Світлана Василівна; Михальчук, Микола АнатолійовичВ статті розроблено автономну систему вентиляціїтепличної системи із живленням від сонячної енергії та дистанційним смарт-керування, яка включає сонячну панель, акумулятор та контролер заряду, вентилятор/обігрівач як виконавчі пристрої, сенсори температури та освітленості, контролер. При цьому програмна логіка керування інтегрована в середовищі Node-RED, реалізувавши зчитування показників температури та освітленості, алгоритм автоматичного включення/вимкнення вентиляції при перевищенні заданого порогу температури, аналіз рівня освітленості як умовного індикатора інтенсивності генерації сонячної енергії. Система забезпечує автономне енергоживлення системи шляхом оптимізації споживання електроенергії відповідно до наявного заряду та умов освітлення. Для цього необхідно розробити графічний інтерфейс для моніторингу параметрів у Node-RED, що дозволяє користувачу в реальному часі спостерігати за температурою, станом вентиляції та живлення та виконати тестування системи в умовах реальItem type:Наукова стаття, Автоматизація керування конфігураціями комп’ютерних систем за допомогою Ansible та підходу «Infrastructure as Code»(Луцьк: ЛНТУ, 2026-05-29) Багнюк, Наталія Володимиріввна; Мельник Катерина Вікторівна; Бортник, Катерина Яківна; Міскевич, Оксана Іванівна; Карасійчук, Дмитро ЯрославовичУ статті розглянуто застосування інструменту Ansible та концепції Infrastructure as Code (IaC) для автоматизації керування конфігураціями комп’ютерних систем у сучасних ІТ-інфраструктурах підприємств. Особливу увагу приділено технічним аспектам впровадження системи автоматизації, включаючи створення playbook'ів, ролей та інвентаря серверів. Проаналізовано переваги декларативного підходу до управління інфраструктурою, що забезпечує відтворюваність конфігурацій, версійний контроль та зменшення людських помилок. Наведено практичний приклад впровадження Ansible для автоматизації розгортання веб-серверів, налаштування безпеки та моніторингу систем. Розглянуто типові проблеми, що виникають під час міграції від ручного управління до автоматизованого, включаючи питання ідемпотентності операцій, управління секретами та масштабування інфраструктури. Запропоновано ефективні практики організації коду Infrastructure as Code, включаючи структуру проєкту, використання змінних та шаблонів Jinja2, інтеграцію з системами контролю версій. Результати дослідження показують значне скорочення часу на розгортання та налаштування серверів, підвищення стабільності системи та можливість швидкого відновлення після збоїв.Item type:Наукова стаття, Технічна реалізація процесів міграції серверних систем та побудови Wi-Fi мережі для забезпечення сучасної ІТ-інфраструктури підприємства(Луцьк: ЛНТУ, 2025-06-15) Багнюк, Наталія Володимиріввна; Бортник, Катерина Яківна; Федорусь, Юрій Володимирович; Озінович, Володимир ОлександровичУ статті описано процес перенесення інформаційного середовища серверної інфраструктури на нову апаратно-програмну платформу з одночасним розгортанням бездротової мережі Wi-Fi у межах підприємства. Особливу увагу приділено технічним аспектам міграції даних, зокрема ускладненням, що виникають під час роботи з RAID-масивами та віртуальними машинами, які використовуються для забезпечення надійності, масштабованості та ізоляції сервісів. Наведено аналіз типових проблем, пов’язаних із цілісністю даних, збереженням конфігурацій, сумісністю обладнання та забезпеченням безперервного функціонування під час перенесення сервісів. Запропоновано ефективні підходи до оптимізації процесу перенесення, включаючи попереднє тестування середовища, резервне копіювання, використання гібридної інфраструктури на перехідному етапі. У якості технічної реалізації побудовано сервер на основі операційної системи Windows Server 2022, що забезпечує централізоване управління мережевими та файловими службами. Для організації бездротового доступу до локальної мережі застосовано маршрутизатор MikroTik hAP ac² разом із точками доступу UniFi виробництва Ubiquiti, що дозволило забезпечити стабільне покриття, гнучкість управління клієнтськими підключеннями та високий рівень захисту переданих данихItem type:Наукова стаття, Автоматизована система торгівлі на криптовалютних біржах на основі Node.js та бібліотеки React(Луцьк: ЛНТУ, 2024) Баранчук, Сергій Анатолійович; Бортник, Катерина ЯківнаУ цій статті розглянуто розробку та впровадження системи для моніторингу відключень електроенергії на основі сучасних технологій Інтернету речей (IoT), яка поєднує в собі платформу Arduino та фреймворк React Native. Система складається з чотирьох ключових компонентів: мікроконтролера NodeMCU, який відповідає за збір даних про наявність електроенергії, серверної частини на базі Node.js, яка обробляє запити і керує базою даних, хмарного сервісу Firebase для збереження даних та надання функціоналу push-сповіщень, а також мобільного додатка для Android, який дозволяє користувачам отримувати актуальну інформацію про стан електропостачання. Основний функціонал системи полягає у фіксації часу та місця відключення електроенергії в автоматичному режимі, що забезпечує надійність та своєчасність передачі інформації користувачам через мобільний додаток. Завдяки інтеграції з Firebase, дані зберігаються у хмарі, що дозволяє доступ до них навіть у випадку локальних збоїв інтернет-зв'язку. Також у статті детально описані технічні аспекти розробки, включно з принципами використання необхідного ПЗ та додаткових бібліотек, а також механізми надсилання push-сповіщень через Firebase Cloud Messaging. Особливу увагу приділено використанню сучасних підходів до управління станом React компонентів у мобільному додатку, що дозволяє динамічно оновлювати інтерфейс користувача на основі зміни даних у режимі реального часу. Запропонована система є важливим кроком у розвитку технологій моніторингу електропостачання, а також має перспективи подальших досліджень, зокрема, в напрямку оптимізації споживання енергії пристроями IoT, підвищення безпеки передачі даних та розширення функціоналу.Item type:Наукова стаття, Метод побітового представлення логічних станів для зменшення обсягу даних у системах IOT(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Бортник, Катерина Яківна; Кардашук, Володимир Сергійович; Чепіль, Микола АнатолійовичУ статті представлено підхід до ефективного кодування логічних (булевих) станів у системах Інтернету речей (IoT) шляхом використання побітового представлення цілого числа. Запропонований метод ґрунтується на ідеї об’єднання множини незалежних булевих значень у єдину цілочисельну змінну типу ulong, що дозволяє зберігати до 64 логічних станів у межах одного цілого числа. Такий спосіб кодування істотно скорочує обсяг переданої та збереженої інформації, що є критично важливим для пристроїв з обмеженими обчислювальними ресурсами, обмеженою пропускною здатністю каналів зв’язку та підвищеними вимогами до енергоефективності. У роботі наведено програмну реалізацію алгоритмів пакування та розпакування даних на мові C#, продемонстровано особливості використання побітових операцій, а також описано принципи відновлення початкових булевих масивів. Проведено аналітичне порівняння побітового кодування зі стандартним байтовим представленням, яке передбачає зберігання кожного логічного значення у вигляді окремого байта, а також з іншими поширеними методами представлення булевих даних, наприклад представлення у вигляді списку строк. Результати дослідження свідчать про можливість зменшення обсягу даних на 87–88 %, що позитивно впливає на тривалість роботи автономних пристроїв та пришвидшує передачу даних у мережах із низькою швидкістю. Запропонований метод рекомендовано застосовувати у вбудованих IoT-рішеннях, зокрема у системах безпеки та моніторингу. Спеціальну увагу приділено можливості використання такого підходу у «розумних сейфах» та інших проектах, де необхідно компактно передавати стани замка, сенсорів та тривожних сигналів з мінімальним навантаженням на мережуItem type:Методичне забезпечення, Адміністрування комп’ютерних мереж та систем(Луцьк : ЛНТУ, 2026) Багнюк, Наталія Володимирівна; Бортник, Катерина ЯківнаМетодичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни «Адміністрування комп’ютерних мереж та систем» мають на меті забезпечити системний підхід до вивчення дисципліни, сприяти розвитку аналітичного мислення, навичок проєктування, адміністрування та прийняття рішень у складних технічних і безпекових ситуаціях. Виконання завдань з кожної теми дозволить здобувачам сформувати професійні компетентності, необхідні для подальшого вивчення спеціалізованих дисциплін і для практичної діяльності у сфері комп’ютерної інженерії, мережевого та системного адміністрування. Самостійна робота здобувачів освіти з даної дисципліни спрямована на поглиблення теоретичних знань і формування практичних навичок, необхідних для проєктування, налаштування та супроводу мережевих і серверних середовищ. Вона забезпечує перехід від засвоєння базових понять до опанування складних механізмів адміністрування, таких як адресація та підмережування IP-мереж, керування апаратними ресурсами та драйверами, робота з реєстром і службами операційних систем, побудова служби каталогів Active Directory, впровадження групових політик, адміністрування DNS і DHCP, автоматизація процесів за допомогою PowerShell та Bash, а також забезпечення інформаційної безпеки в локальних і гібридних середовищах. Запропонована тематика самостійної роботи охоплює повний цикл адміністрування сучасної мережевої інфраструктури − від логічного проєктування адресного простору та організації інформаційних ресурсів до впровадження механізмів відмовостійкості, резервного копіювання, відновлення після збоїв і комплексного захисту серверного середовища. Особливу увагу приділено сучасним технологіям Windows Server 2025, Active Directory Domain Services, службам віддалених робочих столів, а також інструментам автоматизації та контролю цілісності в гібридних ІТ-інфраструктурах. Дисципліна «Адміністрування комп’ютерних мереж та систем» є фундаментальною складовою професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 123 (F7) «Комп’ютерна інженерія», оскільки формує комплексні компетентності з побудови, експлуатації, супроводу та захисту сучасних інформаційно-комунікаційних систем. В умовах стрімкої цифровізації, поширення хмарних технологій, віртуалізації та зростання кіберзагроз, роль системного та мережевого адміністратора набуває стратегічного значення для забезпечення стабільності, безпеки та масштабованості ІТ-інфраструктур організацій.Item type:Методичне забезпечення, Адміністрування комп’ютерних мереж та систем(Луцьк : ЛНТУ, 2026) Багнюк, Наталія Володимирівна; Бортник, Катерина ЯківнаКонспект лекцій. Дисципліна «Адміністрування комп’ютерних мереж та систем» є фундаментальною складовою професійної підготовки фахівців у галузі комп’ютерної інженерії та інформаційних технологій. Сучасні інформаційні системи, корпоративні мережі, хмарні сервіси та критично важливі цифрові інфраструктури базуються на складних мережевих і серверних платформах, ефективне функціонування яких неможливе без професійного адміністрування. Саме тому вивчення принципів побудови, налаштування, супроводу та захисту комп’ютерних мереж і серверних операційних систем є необхідною умовою підготовки конкурентоспроможних фахівців. Метою вивчення дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти системного розуміння архітектури комп’ютерних мереж, принципів IP-адресації та підмережування, функціонування мережевих протоколів, а також набуття практичних навичок адміністрування серверних операційних систем у середовищах клієнт-сервер і хмарних інфраструктурах. Особлива увага приділяється сучасним мережевим операційним системам, зокрема Windows Server та Linux Server, які є основою більшості корпоративних і датацентрових рішень. У межах курсу розглядаються питання організації мережевих служб, керування обліковими записами користувачів і пристроїв, налаштування доменних структур, забезпечення доступності ресурсів, резервного копіювання, моніторингу та реагування на інциденти. Значний акцент зроблено на проблемах інформаційної безпеки, сегментації мереж, управління доступом і забезпечення стійкості мережевих сервісів до сучасних кіберзагроз. Конспект лекцій побудовано з урахуванням сучасних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема переходу до гібридних і хмарних інфраструктур, використання віртуалізації, контейнеризації та централізованих засобів керування. Матеріал подано таким чином, щоб поєднати теоретичні засади мережевих технологій із практичними аспектами адміністрування реальних систем. Використання даного конспекту лекцій дозволить здобувачам вищої освіти сформувати цілісне уявлення про функціонування сучасних комп’ютерних мереж і серверних платформ, підготуватися до виконання практичних і лабораторних робіт, а також закласти основу для подальшого вивчення дисциплін, пов’язаних із кібербезпекою, хмарними технологіями та обробкою інцидентів.Item type:Методичне забезпечення, Комп'ютерні мережі(Луцьк : ЛНТУ, 2025) Багнюк, Наталія Володимирівна; Бортник, Катерина ЯківнаСамостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від аудиторних навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і становить наближено 50% від загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення даної навчальної дисципліни, включаючи час на підготовку курсової роботи. Мета курсу «Комп’ютерні мережі» полягає в тому, щоб підготувати студентів до успішної роботи з сучасними комп’ютерними мережами, надаючи їм необхідні знання та практичні навички для цього.Item type:Методичне забезпечення, Комп'ютерні мережі(Луцьк : ЛНТУ, 2025) Багнюк, Наталія Володимирівна; Бортник, Катерина ЯківнаКурсова робота є важливою складовою навчального процесу з дисципліни «Комп’ютерні мережі» для студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія». Виконання курсової роботи дасть можливість поглибити теоретичні знання, здобуті під час лекційних та лабораторних занять, а також розвинути навички практичного застосування сучасних мережевих технологій. Тематика курсових робіт з дисципліни «Комп’ютерні мережі» стосується розробки та проєктування комп’ютерної мережі підприємства, що складається з декількох сегментів. У курсовій роботі виконується вибір та обґрунтування топології мережі, вибір мережевого обладнання, моделювання комп’ютерної мережі та огляд налаштувань. Метою курсової роботи є формування у студентів компетентностей, необхідних для проєктування, конфігурації, аналізу та оцінювання комп’ютерних мереж різного рівня складності. Під час виконання роботи студенти набувають досвіду самостійного вирішення прикладних задач, пов’язаних із побудовою мережевої інфраструктури, вибором обладнання та забезпеченням її функціонування відповідно до технічних вимог.Item type:Методичне забезпечення, Комп'ютерні мережі(Луцьк : ЛНТУ, 2025) Багнюк, Наталія Володимирівна; Бортник, Катерина ЯківнаМетою виконання лабораторних робіт є закріплення теоретичних знань та практичних навичок, набутих під час вивчення дисципліни «Комп’ютерні мережі», а також застосування їх при вирішенні прикладних завдань, пов’язаних із проєктуванням, налаштуванням і тестуванням мережевої інфраструктури. У процесі виконання роботи здобувач вищої освіти повинен працювати з навчальною літературою, інструкціями до мережевого обладнання та програмними симуляторами, знаходити алгоритми вирішення технічних завдань і застосовувати їх для налаштування топологій, протоколів та мережевих сервісів. Необхідне програмне забезпечення: Cisco Packet Tracer або його аналоги, інтерфейс командного рядка (CLI), засоби для трасування та діагностики мереж, утиліти TCP/IP. Лабораторні роботи спрямовані на всебічне формування прикладних компетентностей у галузі мережевих технологій, які є базовими для підготовки фахівців з комп’ютерної інженерії. Завдяки виконанню лабораторних завдань здобувачі вищої освіти мають змогу закріпити знання щодо основ побудови комп’ютерних мереж, ознайомитися з типами мережевих топологій, структурою та призначенням активного й пасивного мережевого обладнання, принципами функціонування мережевих протоколів та моделі OSI та TCP/IP. Особлива увага приділяється розвитку навичок конфігурування комутаторів і маршрутизаторів, реалізації протоколів маршрутизації (зокрема статичної та динамічної OSPF), організації логічного поділу мережі за допомогою VLAN, налаштуванню адресації за протоколами IPv4 та IPv6, використанню служб DHCP, NAT, а також створенню віртуальних приватних мереж (VPN) з метою підвищення безпеки передавання даних. Виконання лабораторних робіт сприяє формуванню навичок роботи з інтерфейсом командного рядка мережевих пристроїв, аналізу таблиць маршрутизації, діагностики несправностей за допомогою утиліт ping, tracert, ipconfig, а також засвоєнню засобів резервного копіювання та збереження конфігурацій у NVRAM. Студенти вчаться грамотно документувати результати налаштувань, аналізувати структуру конфігураційних файлів і забезпечувати стабільну взаємодію між мережевими вузлами в різних середовищах. Окрім технічних навичок, лабораторні заняття спрямовані на розвиток логічного та алгоритмічного мислення, уміння працювати з технічною документацією, застосовувати стандарти і протоколи у практичних умовах, приймати інженерні рішення щодо оптимального розгортання мережевої інфраструктури з урахуванням продуктивності, надійності, масштабованості та захищеності мережі. При виконанні лабораторних робіт рекомендується використовувати академічні джерела, документацію Cisco, приклади конфігурацій, симуляційні сценарії, а також розглядати практичні кейси для кращого засвоєння матеріалу та підготовки до реальних умов професійної діяльності.