Кафедра комп’ютерної інженерії та охоронних систем
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/76
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Енергоефективна автономна система вентиляції теплиць з дистанційним інтелектуальним керуванням(Луцьк: ЛНТУ, 2025-09-19) Багнюк, Наталія Володимиріввна; Бортник, Катерина Яківна; Лавренчук, Світлана Василівна; Михальчук, Микола АнатолійовичВ статті розроблено автономну систему вентиляціїтепличної системи із живленням від сонячної енергії та дистанційним смарт-керування, яка включає сонячну панель, акумулятор та контролер заряду, вентилятор/обігрівач як виконавчі пристрої, сенсори температури та освітленості, контролер. При цьому програмна логіка керування інтегрована в середовищі Node-RED, реалізувавши зчитування показників температури та освітленості, алгоритм автоматичного включення/вимкнення вентиляції при перевищенні заданого порогу температури, аналіз рівня освітленості як умовного індикатора інтенсивності генерації сонячної енергії. Система забезпечує автономне енергоживлення системи шляхом оптимізації споживання електроенергії відповідно до наявного заряду та умов освітлення. Для цього необхідно розробити графічний інтерфейс для моніторингу параметрів у Node-RED, що дозволяє користувачу в реальному часі спостерігати за температурою, станом вентиляції та живлення та виконати тестування системи в умовах реальItem type:Наукова стаття, Автоматизація керування конфігураціями комп’ютерних систем за допомогою Ansible та підходу «Infrastructure as Code»(Луцьк: ЛНТУ, 2026-05-29) Багнюк, Наталія Володимиріввна; Мельник Катерина Вікторівна; Бортник, Катерина Яківна; Міскевич, Оксана Іванівна; Карасійчук, Дмитро ЯрославовичУ статті розглянуто застосування інструменту Ansible та концепції Infrastructure as Code (IaC) для автоматизації керування конфігураціями комп’ютерних систем у сучасних ІТ-інфраструктурах підприємств. Особливу увагу приділено технічним аспектам впровадження системи автоматизації, включаючи створення playbook'ів, ролей та інвентаря серверів. Проаналізовано переваги декларативного підходу до управління інфраструктурою, що забезпечує відтворюваність конфігурацій, версійний контроль та зменшення людських помилок. Наведено практичний приклад впровадження Ansible для автоматизації розгортання веб-серверів, налаштування безпеки та моніторингу систем. Розглянуто типові проблеми, що виникають під час міграції від ручного управління до автоматизованого, включаючи питання ідемпотентності операцій, управління секретами та масштабування інфраструктури. Запропоновано ефективні практики організації коду Infrastructure as Code, включаючи структуру проєкту, використання змінних та шаблонів Jinja2, інтеграцію з системами контролю версій. Результати дослідження показують значне скорочення часу на розгортання та налаштування серверів, підвищення стабільності системи та можливість швидкого відновлення після збоїв.Item type:Наукова стаття, Технічна реалізація процесів міграції серверних систем та побудови Wi-Fi мережі для забезпечення сучасної ІТ-інфраструктури підприємства(Луцьк: ЛНТУ, 2025-06-15) Багнюк, Наталія Володимиріввна; Бортник, Катерина Яківна; Федорусь, Юрій Володимирович; Озінович, Володимир ОлександровичУ статті описано процес перенесення інформаційного середовища серверної інфраструктури на нову апаратно-програмну платформу з одночасним розгортанням бездротової мережі Wi-Fi у межах підприємства. Особливу увагу приділено технічним аспектам міграції даних, зокрема ускладненням, що виникають під час роботи з RAID-масивами та віртуальними машинами, які використовуються для забезпечення надійності, масштабованості та ізоляції сервісів. Наведено аналіз типових проблем, пов’язаних із цілісністю даних, збереженням конфігурацій, сумісністю обладнання та забезпеченням безперервного функціонування під час перенесення сервісів. Запропоновано ефективні підходи до оптимізації процесу перенесення, включаючи попереднє тестування середовища, резервне копіювання, використання гібридної інфраструктури на перехідному етапі. У якості технічної реалізації побудовано сервер на основі операційної системи Windows Server 2022, що забезпечує централізоване управління мережевими та файловими службами. Для організації бездротового доступу до локальної мережі застосовано маршрутизатор MikroTik hAP ac² разом із точками доступу UniFi виробництва Ubiquiti, що дозволило забезпечити стабільне покриття, гнучкість управління клієнтськими підключеннями та високий рівень захисту переданих данихItem type:Наукова стаття, Метод побітового представлення логічних станів для зменшення обсягу даних у системах IOT(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Бортник, Катерина Яківна; Кардашук, Володимир Сергійович; Чепіль, Микола АнатолійовичУ статті представлено підхід до ефективного кодування логічних (булевих) станів у системах Інтернету речей (IoT) шляхом використання побітового представлення цілого числа. Запропонований метод ґрунтується на ідеї об’єднання множини незалежних булевих значень у єдину цілочисельну змінну типу ulong, що дозволяє зберігати до 64 логічних станів у межах одного цілого числа. Такий спосіб кодування істотно скорочує обсяг переданої та збереженої інформації, що є критично важливим для пристроїв з обмеженими обчислювальними ресурсами, обмеженою пропускною здатністю каналів зв’язку та підвищеними вимогами до енергоефективності. У роботі наведено програмну реалізацію алгоритмів пакування та розпакування даних на мові C#, продемонстровано особливості використання побітових операцій, а також описано принципи відновлення початкових булевих масивів. Проведено аналітичне порівняння побітового кодування зі стандартним байтовим представленням, яке передбачає зберігання кожного логічного значення у вигляді окремого байта, а також з іншими поширеними методами представлення булевих даних, наприклад представлення у вигляді списку строк. Результати дослідження свідчать про можливість зменшення обсягу даних на 87–88 %, що позитивно впливає на тривалість роботи автономних пристроїв та пришвидшує передачу даних у мережах із низькою швидкістю. Запропонований метод рекомендовано застосовувати у вбудованих IoT-рішеннях, зокрема у системах безпеки та моніторингу. Спеціальну увагу приділено можливості використання такого підходу у «розумних сейфах» та інших проектах, де необхідно компактно передавати стани замка, сенсорів та тривожних сигналів з мінімальним навантаженням на мережу