Кафедра комп’ютерних наук
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/78
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Про потребу розумного поєднання віртуальної та фізичної лабораторних робіт в закладах вищої освіти(Київ: Наукові перспективи, 2025-07-14) Ліщина, Валерій Олександрович; Козубцов, Ігор Миколайович; Глобін, Андрій ВікторовичВ науковій статті зосереджено увагу на хаотичну тенденцію застосування у закладах вищої освіти віртуальних лабораторних робіт замість фізичних. Застосування віртуальних лабораторних робіт стало можливим внаслідок методичної інновації із застосуванням інтерактивних методів навчання студентів. Аналіз наукових робіт засвідчив, що не можна знижувати роль і значущість реального навчального фізичного експерименту, як провідного методу навчання в закладах освіти. Процес заміщення реального фізичного експерименту віртуальним не може залишати поза уваги проблему розумного поєднання віртуальної та реальної лабораторних робіт. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив виявити не опрацьований аспект, а саме поза уваги залишилися проблема саме поєднання віртуальної та реальної лабораторних робіт, бо у переважній більшості наукових публікацій розглядалися переваги та недоліки застосування віртуальної лабораторних робіт з погляду комфорту участі освіти. Метою наукової статті є огляд питання про розумне поєднання віртуальної та реальної лабораторних робіт у закладах освіти. Як аргументи, в результаті дослідження, наведено яскраві приклади того, що можуть настати безповоротні негативні наслідки. З метою запобігання цьому, автори наголошують на потребі поєднання віртуальної та реальної лабораторних робіт у практиці не лише підготовки здобувачів освіти в закладах освіти, але вже починаючи у загальноосвітніх школах. Результати анкетування думок студентів засвідчили про зростання зацікавленості із застосуванням віртуальної лабораторної роботи. Науковий результат розширює наукові межі педагогічних наук у галузі застосування віртуальної лабораторії у підготовці здобувачів вищої освіти в умовах низької мотивації. Очікується, що дослідження принесе більше академічної та прикладної цінності, якщо подальші дослідження зосередити на вдосконалення педагогічної майстерності викладачів.Item type:Наукова стаття, Модель формалізованого аудиту інформаційної безпеки організації на предмет виконанням вимог стандартів(Київ: Наукові перспективи, 2025-10-06) Ліщина, Валерій Олександрович; Козубцова, Леся Михайлівна; Козубцов, Ігор Миколайович; Глобін, Андрій ВікторовичВ науковій статті авторами привернуто увагу на аудит інформаційної безпеки організації як системної дії, спрямований на контроль та перевірку стану та оцінку адекватності засобів і методів захисту інформації, що обрані адміністратором, відповідно до відомих загроз. Ефективність захисту підприємства є своєчасна налаштована робота системи захисту та періодична робота відповідальних осіб задіяних до аудиту інформаційної безпеки. Робота аудитора дуже скрупульозна і за часту дуже рутинна, яку логічно потрібно спростити. У зв'язку з цим виникає необхідність науково-обґрунтованого визначення та формалізації сукупності критеріїв, що відображають рівень захищеності об'єкта та виявлення показників, за якими можливо провести об'єктивні процедури перевірки. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив виявити, що неможливо дати універсальні формалізовані показники та критерії проведення аудиту, застосовні у всіх завданнях та видах аудиту. Отже, метою наукової статті є апробація процесу формування формалізованої аудиторської методики та практико-орієнтованої інструкції при проведенні аудиту інформаційної безпеки на предмет відповідності стандартам та нормативним вимогам інформаційної безпеки. В результаті дослідження встановлено, що переважна більшість базових стандартів у сфері забезпечення інформаційної безпеки об'єктів захисту на підприємствах має явно виражений описовий характер та не містять конкретних вказівок до практичних дій. Основна труднощі у проведенні аудиту інформаційної безпеки щодо відповідності вимогам стандартів полягає у відсутності чіткої і послідовної методики аудиту. Враховуючи вище зазначене в роботі запропоновано авторське бачення щодо методики аудиту інформаційної безпеки організації. Розроблена авторська модель аудиторського контролю охоплює 10 ключових напрямів інформаційної безпеки. Наведено, як зразок, змісту чек-листа для аудиторської перевірки за напрямом «Політика інформаційної безпеки». Застосований адаптивний і гнучкий підходи у розробці чек-листа, що дозволяє розширення можливостей аудитором під конкретні завдання.