Кафедра комп’ютерних наук
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/78
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Item type:Матеріали конференцій, Про захист хмарної архітектури з використанням Kubernetes(Vancouver, 2023-11-18) Тулашвілі, Юрій Йосипович; Кошелюк, Віктор АндрійовичУ публікації розглянуто сучасні підходи до забезпечення безпеки хмарної архітектури із застосуванням платформи Kubernetes та проаналізовано основні загрози, пов’язані з контейнеризованими середовищами. Досліджено механізми захисту, зокрема керування доступом, ізоляцію контейнерів, захист мережевої взаємодії, управління секретами та моніторинг безпекових подій. Запропоновані підходи спрямовані на підвищення стійкості хмарної інфраструктури до кібератак, забезпечення безпечного розгортання застосунків і дотримання сучасних вимог інформаційної безпеки.Item type:Матеріали конференцій, Особливості захисту хмарного середовища на основі BlockСhain(Tokyo, 2022-05-06) Андрущак, Ігор Євгенович; Кошелюк, Віктор АндрійовичУ публікації досліджено особливості застосування технології Blockchain для підвищення рівня захисту хмарного середовища шляхом забезпечення цілісності даних, прозорості аудиту та децентралізованого управління безпекою. Проаналізовано основні загрози хмарній інфраструктурі, переваги інтеграції Blockchain із сучасними хмарними сервісами, а також виклики, пов’язані з масштабованістю, продуктивністю та конфіденційністю. Запропоновано напрями використання Blockchain для побудови надійних механізмів автентифікації, контролю доступу та моніторингу подій безпеки в хмарному середовищі.Item type:Матеріали конференцій, Про технології захисту хмарної інфраструктури від DDOS-атак(Stockholm, 2022-05-03) Андрущак, Ігор Євгенович; Кошелюк, Віктор АндрійовичУ публікації розглянуто сучасні технології захисту хмарної інфраструктури від DDoS-атак, проаналізовано основні типи загроз, їх вплив на доступність сервісів та особливості реалізації атак у хмарних середовищах. Досліджено підходи до виявлення, запобігання та нейтралізації DDoS-атак із використанням механізмів фільтрації трафіку, балансування навантаження, автоматизованого масштабування ресурсів і спеціалізованих хмарних сервісів захисту. Обґрунтовано доцільність комплексного застосування сучасних технологій захисту для підвищення стійкості, безперервності функціонування та кібербезпеки хмарної інфраструктури.Item type:Матеріали конференцій, Аудит безпеки оркестрації легких контейнерних платформ(Toronto, 2025-04-25) Андрущак, Ігор Євгенович; Кошелюк, Віктор АндрійовичУ публікації досліджено особливості аудиту безпеки оркестрації легких контейнерних платформ, визначено основні загрози та вразливості, що виникають під час їх розгортання й експлуатації. Проаналізовано сучасні підходи, методи та інструменти оцінювання захищеності контейнеризованих середовищ, а також критерії перевірки конфігурацій, механізмів автентифікації, контролю доступу та мережевої взаємодії. Запропоновано рекомендації щодо підвищення рівня безпеки оркестрації легких контейнерних платформ на основі комплексного аудиту та безперервного моніторингу.Item type:Матеріали конференцій, Механізми блокчейну для безпеки архітектури IoT(Seville, 2025-10-10) Кошелюк, Віктор АндрійовичУ публікації досліджено можливості застосування механізмів блокчейну для підвищення безпеки архітектури Інтернету речей (IoT) шляхом забезпечення цілісності даних, децентралізованого управління та захищеної взаємодії між пристроями. Проаналізовано основні переваги й обмеження використання блокчейн-технологій в IoT-середовищах, зокрема з урахуванням вимог до масштабованості, продуктивності та енергоефективності. Запропоновано напрями інтеграції блокчейн-механізмів у архітектуру IoT для підвищення рівня кібербезпеки та стійкості розподілених систем.Item type:Матеріали конференцій, Про безпеку архітектури IOT з використанням ML(Bologna, 2025-10-17) Кошелюк, Віктор АндрійовичУ публікації досліджено сучасні підходи до забезпечення безпеки архітектури Інтернету речей (IoT) із застосуванням методів машинного навчання. Проаналізовано основні загрози безпеці IoT-систем, можливості використання моделей машинного навчання для виявлення аномалій, атак та підвищення рівня захисту мережевої інфраструктури. Запропоновано підхід до інтеграції алгоритмів машинного навчання в архітектуру IoT, що сприяє своєчасному виявленню кіберзагроз, підвищенню стійкості систем та ефективності механізмів кіберзахисту.Item type:Матеріали конференцій, Інтеграція Blockchain у механізми кіберпасток (Honeypots)(2025-10-31) Кошелюк, Віктор АндрійовичУ публікації досліджено можливості інтеграції технології Blockchain у механізми кіберпасток (Honeypots) для підвищення рівня захищеності, достовірності та незмінності журналів подій. Запропонований підхід забезпечує надійне зберігання інформації про атаки, спрощує аудит інцидентів та мінімізує ризики модифікації або втрати зібраних даних. Результати дослідження демонструють перспективність використання Blockchain для підвищення ефективності моніторингу, аналізу та розслідування кіберзагроз.Item type:Матеріали конференцій, Синергія honeypot і аналітики трафіку для ранньої детекції DDOS(Vilnius, 2025-11-07) Кошелюк, Віктор АндрійовичУ публікації досліджено підхід до ранньої детекції DDoS-атак на основі синергії технології honeypot та аналітики мережевого трафіку. Запропоновано концепцію інтегрованої системи, що поєднує збір даних із honeypot-середовищ із аналізом поведінкових характеристик трафіку для своєчасного виявлення аномальної активності. Обґрунтовано, що комплексне використання цих методів підвищує ефективність раннього виявлення DDoS-атак, зменшує кількість хибних спрацьовувань та сприяє посиленню кіберстійкості інформаційних систем.Item type:Наукова стаття, Концепція навчально-тренувального комплексу підготовки військових спеціалістів інформаційної та кібербезпеки на засадах комп’ютерної гри (гейміфікації)(Київ, 2022) Козубцов, Ігор Миколайович; Ліщина, Валерій ОлександровичМета та завдання статті. Обґрунтувати концепцію побудови навчально-тренувального комплексу підготовки спеціалістів інформаційної та кібернетичної безпеки на засадах комп’ютерної гри. Для досягнення мети поставлено такі задачі: 1. Проаналізувати сучасний стан досліджень та публікацій. 2. Оглянути концепції побудови навчально-тренувального комплексу підготовки спеціалістів інформаційної та кібернетичної безпеки на засадах комп’ютерної гри. Висновки, та перспективи подальших досліджень. Гейміфікація у вищій школі дозволяє створити таке інформаційно-навчальне середовище, яке сприяє самостійному, активному прагненню курсантів (студентів) до отримання знань, професійних навичок і вмінь, таких як критичне мислення, вміння приймати рішення, працювати в команді, бути готовим до співпраці; допомагає розкрити творчі здібності і мотивує до самоосвіти. Водночас необхідно обережно ставитись до застосування гейміфікації. Зрозуміло, що дух боротьби спонукає студентів швидше і краще робити завдання, але якщо хтось із учасників отримує результат, який є набагато кращим, ніж у лідерів, то за певних установок ця людина може впасти духом і вирішити, що навчатися немає сенсу. Виходячи з позитивного досвіду застосування комп’ютерних технологій у навчанні осіб різного віку, вбачається за доцільним застосування кібергри у підготовці фахівців спеціалістів інформаційної та кібербезпеки. Наукова новизна. На основі аналізу сучасного стану гейміфікації та прогалин у сфері підготовці спеціалістів інформаційної та кібербезпеки запропоновано концепцію побудови навчально-тренувального комплексу підготовки спеціалістів інформаційної та кібернетичної безпеки на засадах комп’ютерної гри. Теоретичні результати, що одержані в процесі наукового пошуку, становлять підґрунтя для подальшого дослідження у обґрунтуванні технічного завдання на розробку комп’ютерного програмного забезпечення з гри в кіберпросторі.Item type:Наукова стаття, Від обізнаності до управління: концепція людських ризиків в системі кіберзахисту(Київ: Київський столичний університет ім. Бориса Грінченка, 2025) Ліщина, Валерій Олександрович; Козубцов, Ігор МиколайовичАвтори наукової статті звернули увагу, що незважаючи на війну в Україні суспільство адаптувалося до епохи інформаційних технологій, комп'ютеризація і автоматизації, цифровізація охопила всі аспекти життя людини. Концепція держава в смартфоні все більше реалізовується на різні державні послуги для населення. Послуги із соціальної сфери активно трансформується і застосовуються навіть у військовій сфері. Однак з ростом цифровізації виникає потреба розробляти контрзаходи з зміцнення інформаційної та кібербезпеки, і в першу чергу через людський фактор. Метою статті є вивчення психолого-педагогічної проблеми людського чинника забезпечення інформаційної безпеки та кібербезпеки. Результат дослідження. Проблема людського ризику у професійній діяльності не є новою. Людський фактор, закономірності та індивідуальні фактори, що впливають на професійну діяльність, її вплив на результат діяльності вивчалися теорією професійної психології. В епоху інформаційних технологій людський фактор є джерелом нових небачених раніше загроз. Як засвідчує сучасна практика, у гібридній війні супротивник до 90% інформації здобуває завдяки соціальної інженерії, отримує цінну інформацію через соціальні мережі (Facebook, Telegram-канал, Instagram, WhatsApp, Meta, YouTube), що була передана через необережні розмови. Ось чому досвідчені світові команди з кібербезпеки замислилися над рішенням задачі про зменшення людського ризику в інформаційній системі задля збереження захисту інформації та кібербезпеки. Так започаткувалася теорія управління людськими ризиками, поняття яке закріплене як окрема категорія, незалежне від навчання з підвищення обізнаності в галузі безпеки, управління людськими ресурсами обіцяє забезпечити більшу віддачу від інвестицій, ніж будь-яка інша стратегічна ініціатива в галузі безпеки. За результатами дослідження стає очевидним потреба впроваджувати «управління ризиками, пов’язаними з людським фактором». Управління ризиками для людини слід зосереджувати на результатах, а не лише на дотриманні вимог та кількісно визначати ризик, пов'язаний з людською поведінкою. Теоретичні та практичні результати, що одержані в процесі наукового пошуку, становлять підґрунтя для подальшого її вивчення в різних аспектах.