Кафедра екології
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/52
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Особливості забруднення поверхневих водойм Волинської області сполуками азоту та шляхи покращення ситуації(2023-02-01) Бондарчук, Сергій Петрович; Бондарчук, Лариса Федорівна; Мерленко, Ігор Михайлович; Федонюк, Микола Ананійович; Ковальчук, Наталія СергіївнаУ роботі висвітлено особливості забруднення поверхневих водойм Волинської області сполуками азоту, екологічні наслідки такого забруднення та розробку дієвих заходів щодо поліпшення ситуації.В процесі досліджень аналізувались особливості потрапляння та накопичення сполук азоту у воді водойм у межах досліджуваної території, основні джерела надходження забруднювачів, динаміка вмісту у воді досліджуваних забруднюючих речовин за останні роки, а також можливі засоби зменшення такого забруднення.Item type:Наукова стаття, Екологічна оцінка стану біоценозів природно-заповідних об’єктів Луцька(2024-03-27) Федонюк, Віталіна Володимирівна; Іванців, Василь Володимирович; Жадько, Оксана Андріївна; Федонюк, Микола Ананійович; Панькевич, Сергій Григорович; Залеський, Іван ІвановичУ дослідженні проаналізовано і порівняно сучасний екологічний стан наявних на території м. Луцька об’єктів природно-заповідного фонду, окреслено вплив основних негативних чинників антропогенного характеру на ці об’єкти, запропоновано шляхи та методи оптимізації екологічного стану і збереження біорізноманіття в межах природоохоронних територій у міських урбоекосистемах. Станом на 01.01.2023 р. природно-заповідний фонд Луцька нараховує вісім об’єктів, серед яких 1 об’єкт – державного, 7 об’єктів – місцевого значення. Протягом декількох останніх років було втрачено 2 ботанічні пам’ятки природи місцевого значення, природно-заповідний фонд міста скоротився. В статті виділено як системні екологічні проблеми, притаманні усім об’єктам ПЗФ міста Луцька, так і специфічні умови та вплив негативних чинників на окремі природоохоронні ділянки в місті. Запропоновано систему заходів для подолання або мінімізації негативного впливу антропогенних чинників на ділянки та об’єкти, що перебувають під охороною.Item type:Наукова стаття, Оцінка потенційного впливу рільництва у Рівненській області на екологічний стан атмосферного повітря(2023-02-05) Федонюк, Віталіна Володимирівна; Мерленко, Ігор Михайлович; Федонюк, Микола Ананійович; Бондарчук, Сергій Петрович; Ковальчук, Наталія Сергіївна; Вознюк, Степан ТихоновичУ статті розглянуто потенційні види негативного екологічного впливу технологічних процесів рільництва на екологічний стан атмосферного повітря у Рівненській області. За статистичними даними 2019 р., у розрізі адміністративних районів області проведено розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів, що утворюються внаслідок роботи двигунів внутрішнього згоряння сільськогосподарської техніки, а також розрахунок втрат ґрунту внаслідок вітрової ерозії на полях області. Встановлено, що найменшого впливу від вітрової ерозії зазнають землі Зарічненського та Дубровицького районів (за старим адміністративним поділом). Найбільшого впливу зазнали землі Костопільського, Здолбунівського, Корецького, Дубенського та Острозького районів (за старим адміністративним поділом). Розроблено ряд рекомендацій для мінімізації негативного екологічного впливу рільництва на стан атмосферного повітря в регіоні.Item type:Наукова стаття, Шляхи зменшення забруднення поверхневих водойм через удосконалення способу скиду стічних вод на прикладі очисних споруд м. Луцька(2025-11-05) Бондарчук, Сергій Петрович; Бондарчук, Лариса Федорівна; Федонюк, Микола Ананійович; Мерленко, Ігор Михайлович; Ковальчук, Наталія СергіївнаУ роботі досліджено: сучасні характеристики методів оцінки перемішування зворотних вод у річках; особливості сучасного збирання та очищення зворотних вод, які поступають на комунальні очисні споруди м. Луцька; вплив роботи випуску стічних вод на якісні характеристики води р. Стир в районі скиду зворотних вод м.Луцька; визначені можливі альтернативні варіанти випусків стічних вод комунальними очисними спорудами м. Луцька для зменшення забруднення води річки. У дослідженні проведений аналіз факторів, які суттєво впливають на процес розведення і змішування очищених стічних вод після їх скиду у річку Стир та виявлені їх основні особливості. Дослідження показали, що покращення гідроекологічного стану води річки Стир у районі очисних споруд м. Луцька можна досягти без значного підвищення ефективності очищення стічних вод. Це можливо завдяки впровадженню більш ефективних методів скидання очищених стоків та їх змішування з водою у водоймі за допомогою сучасних випускних споруд. Запропоновано покращення умов розведення стічних вод через можливу заміну берегового випуску на русловий для попередження надмірного забруднення води при несприятливих умовах.Item type:Наукова стаття, Динаміка гумусу та основних елементів живлення у ґрунтах Волинської області(Рівне, 2022-02-09) Зінчук, Микола Іванович; Бондарчук, Сергій Петрович; Бондарчук, Лариса Федорівна; Мерленко, Ігор Михайлович; Федонюк, Микола Ананійович; Ковальчук, Наталія СергіївнаУ статті висвітлюється питання динаміки вмісту гумусу та основних елементів живлення у ґрунтах Волинської області. Систематизовано багаторічну інформацію спостережень при проведенні ґрунтового агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь щодо зміни у ґрунтах вмісту гумусу, основних поживних сполук. Визначено особливості формування балансу гумусу залежно від культур та системи удобрення. З метою збереження продуктивності ґрунтового покриву і запобігання виснаження ґрунтової родючості пропонується ряд організаційних та практичних заходів, основними з яких є оптимізація землекористування шляхом зменшення площ енергоємних для ґрунту культур і збільшення площ трав, бобових культур, а також забезпечення відтворення родючості ґрунтів шляхом збільшення внесення органічних добрив і вирощування сидератів.Item type:Наукова стаття, Аналіз динаміки чисельності поголів’я тварин та птиці: тенденції та наслідки(2022-09-02) Мерленко, Ігор Михайлович; Бондарчук, Сергій Петрович; Федонюк, Микола Ананійович; Панькевич, Сергій Григорович; Ковальчук, Наталія СергіїївнаТваринництво це стратегічно важлива галузь в структурі сільськогосподарського виробництва і важливий фактор національної продовольчої безпеки.У статті розглядаються основні тенденції змін чисельності поголів’я тварин та птиці в розрізі областей за останніх 30 років.Виявлено ряд позитивних і негативних тенденції розвитку тваринництва і птахівництва.Проведено детальний аналіз та оцінку основних тенденцій розвитку галузі тваринництва окремого регіону – Волинської області. Питома вага Волинської області у загальному обсязі валової продукції сільського господарства України становить майже 3 відсотки.Фактичний стан галузі тваринництва потребує додаткової уваги та підтримки з боку держави.До сьогоднішнього часу галузь не може досягти чисельності поголів’я рівня 1990–1991 років. Якщо в 1991 році в Україні налічувалось 24623,4 тис. голів великої рогатої худоби, то в 2020 році у 8 разів менше – всього 3092,0 тис.Для декількох областей України (Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Хмельницька та Черкаська), в тому числі – Волинська, приємним винятком є зростання чисельності птиці. Аналіз показує, що чисельність домашньої птиці в Україні зменшилась з 246104 тис. голів в 1991 році до 220486 тис. в 2020 році. У той же час, у Волинській області чисельність домашньої птиці зросла з 3704,2 тис. голів до 7759,5 тис. голів.Кількість великої рогатої худоби, овець та кіз, починаючи з 1991р. і закінчуючи 2020 р. зменшилась у Волинській області на 13,4 та 12,6%. Поголів’я корів зменшилось з 312,7 до 80,4, а коней – з 41,3 до 33,4 тис. голів.Частка поголів’я тварин (%) у Волинській області в загальному обсязі виробництва держави зросла по всіх видах, крім овець та кіз. Майже 15% всіх коней держави знаходиться на території Волинської області. Встановлено, що умовне поголів’я худоби у Волинській області в 2020 р. зменшилось в 3 рази в порівнянні з 1991 роком. Здійснено розрахунки теоретично можливої кількості утворення гною від тварин в межах Волинської області та надано рекомендації для збільшення виробництва органічних добрив. Розрахункова кількість накопичення гною по Волинській області в 1991 році становила 7700,9 тис. т, а в 2020 році – всього 2206,8 тис. т.Item type:Наукова стаття, Порівняльний аналіз комфортності погоди протягом курортного сезону в національних природних парках Волині(2023) Федонюк, Віталіна Володимирівна; Жадько, Оксана Андріївна; Іванців, Василь Володимирович; Федонюк, Микола АнанійовичУ дослідженні проаналізовано і порівняно кліматичні особливості території трьох національних парків Волинської області: Шацького НПП, НПП «Прип’ять-Стохід», Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» та здійснено оцінку комфортності кліматичних умов у період 2010–2020 рр. для організації відпочинку, туристичної діяльності і санаторно-курортного лікування. Актуальність роботи обумовлена потребою аналізу екологічної і туристичної привабливості Волині, а також визначенням території трьох діючих національних парків як курортно-перспективної зони, що дасть змогу збільшити потенційні можливості для туризму, кількість робочих місць, поліпшити інфраструктуру регіону, підвищити загальні показники рівня життя населення. Наукова новизна роботи визначається тим, що порівняльних досліджень комфортності клімату волинських парків раніше не проводилося. Використані архівні матеріали Волинського центру з гідрометеорології за 2010–2020 рр, застосовані такі методи наукового дослідження: збір та статистична обробка інформації метеорологічних архівів, спостереження, проведення досліджень, порівняльний метод, метод синтезу, метод статистичного, графічного та картографічного аналізу. Проаналізовано хід показників температури, вологості, хмарності неба, опадів, вітрового режиму за вказаний період, здійснено статистичну обробку та графічний аналіз результатів; проведено порівняльний аналіз показників комфортності кліматичних та погодних умов в межах Шацького НПП, НПП «Прип’ять-Стохід», Ківерцівського НПП «Цуманська пуща». Обґрунтовано високу комфортність мікрокліматичних умов національних парків Волині для рекреаційної діяльності, визначено, що найбільш комфортними є кліматичні показники курортного сезону на території Шацького НПП (тривалість періоду комфортної погоди – 56 днів). Отримано підтвердження специфіки мікроклімату озера Світязь та прилеглої території. показники його комфортності найвищі. Практичне значення роботи: висновки, зроблені авторами, дозволяють забезпечити наукове обґрунтування подання Шацької територіальної громади щодо визнання території, прилеглої до озера Світязь, курортною зоноюItem type:Наукова стаття, Дослідження змін клімату на території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» та їх впливу на біорізноманіття(2025) Федонюк, Віталіна Володимирівна; Іванців, Василь Володимирович; Жадько, Оксана Андріївна; Федонюк, Микола Ананійович; Пасичнюк, Ігор ФедоровичУ статті проведено детальний аналіз сучасних проявів кліматичних змін на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та можливих впливів таких змін на природно-ландшафтні комплекси і різноманіття в парку. Оцінено перспективні напрямки адаптації біоценозів парку до змін клімату, що тривають.Результати дослідження: визначено та проаналізовано сучасні особливості динаміки усіх основних кліматичних показників на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» на протязі періоду 2016–2023 рр. Оцінено динаміку таких кліматичних показників, як температура повітря, відносна вологість повітря, суми атмосферних опадів, швидкість вітру та хмарність неба. Для обраного періоду також додатково і поглиблено було проаналізовано показники комфортності клімату протягом теплого періоду року (червень – серпень), оскільки даний період є основним у розвитку рекреаційної діяльності в парку, і його параметри є важливими для організації такої діяльності з точки зору їх впливу на організм людини. Встановлено, що за даними проведеного аналізу спостерігаються чітко виражені прояви змін клімату на території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща». Зокрема, серед таких проявів виявлено: підвищення середніх річних температур повітря на 2–2,5 °С; зростання середніх річних сум опадів на 30–40 мм (7,5–8,5%); сталий режим відносної вологості повітря, яка перебуває в межах кліматичної норми, біля 79%; зниження середніх річних показників загальної хмарності неба на 0,4–0,5 бали; зниження середніх річних показників швидкості вітру на 0,2–0,4 м/с, вирівнювання вітрового режиму на території дослідження протягом року. Виявлено також ряд тенденцій зміни мікрокліматичних показників протягом літнього сезону (червень – серпень), який досліджувався поглиблено як найбільш сприятливий для рекреації та організації туристичних атракцій в парку. Серед цих змін у проміжку курортного сезону варто відмітити підвищення середніх місячних температур повітря у всі місяці на 1,2–2,5 °С; невелике зниження середніх швидкостей вітру; зростання числа безхмарних днів та днів без опадів; зростання сезонних амплітуд температур та збільшення посушливості теплого сезону року; зміщення найтеплішого періоду з липня на початок – середину серпня в окремих роках. Оскільки мікрокліматичний режим має значний вплив на процеси еволюції природно-ландшафтних та біоценотичних комплексів національного парку, а також на організацію туристично-рекреаційної, пізнавально-просвітницької діяльності у ньому, залучення рекреантів, проведення екскурсійної діяльності, то його вивчення і аналіз є важливим науково-практичним завданням. Розумна та раціональна політика з адаптації до змін клімату у Ківерцівському НПП «Цуманська пуща» дозволить використати переваги та можливості, які відкриваються в зв’язку з посиленням регіональних проявів кліматичних змін. Водночас біогеоценози потребують посиленого моніторингу з метою виявлення негативних та деградаційних процесів, які можуть бути спричинені змінами клімату.Item type:Методичне забезпечення, Охорона і раціональне використання атмосферного повітря(Луцьк : ЛНТУ, 2026-01-28) Федонюк, ВІталіна Володимирівна; Федонюк, Микола АнанійовичУ методичних вказівках представлені теми, питання для розгляду, вивчення та виконання практичних робіт здобувачами-бакалаврами другого курсу денної та заочної форм навчання. Видання призначене для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Екологія» галузі знань Е Природничі науки, математика та статистика, спеціальності Е2 Екологія.