Кафедра екології
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/52
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Кваліфікаційна робота бакалавра, Екологічна оцінка природно-заповідного фонду Цуманської селищної ради(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Момот, Максим ОлександровичКваліфікаційна робота бакалавра складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел (44 найменування), додатків. Загальний обсяг – 45 сторінок, 9 рисунків, 3 таблиці. Об'єкт дослідження – природно-заповідний фонд Цуманської селищної ТГ Луцького району Волинської області. Предмет – екологічний стан, загрози та репрезентативність мережі ПЗФ. Мета – екологічна оцінка стану об'єктів ПЗФ, аналіз репрезентативності заповідної мережі та обґрунтування шляхів оптимізації. Дано фізико-географічну характеристику громади (447,0 км², екотон Полісся / Волинська височина, лісистість 56%). Складено кадастр 21 об'єкта ПЗФ; охарактеризовано ядро мережі – Ківерцівський НПП «Цуманська пуща» (33 475 га) та інші об’єкти (на сайті Смарагдової мережі UA0000057), 42 852 га. Біорізноманіття: 889 видів флори, 249 видів хребетних, 15 видів Червоної книги. Розраховано коефіцієнт заповідності (2,94 % – критично нижче за заявлену ціль «30×30»), Кап за П. Шищенком (0,94). Ідентифіковано загрози: незаконні рубки (збитки 5,4–16 млн грн), мисливська оренда (5 700 га НПП), меліорація (27 180 га). GAP-аналіз виявив прогалини в системі екологічного управління об’єктами такого типу. Обґрунтовано рекомендації: розширення заказника «Зубр» до 2 622 га, екокоридори, збільшення заповідної зони НПП до 40–45%, план управління сайтом UA0000057.Item type:Наукова стаття, Дослідження змін клімату на території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» та їх впливу на біорізноманіття(2025) Федонюк, Віталіна Володимирівна; Іванців, Василь Володимирович; Жадько, Оксана Андріївна; Федонюк, Микола Ананійович; Пасичнюк, Ігор ФедоровичУ статті проведено детальний аналіз сучасних проявів кліматичних змін на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та можливих впливів таких змін на природно-ландшафтні комплекси і різноманіття в парку. Оцінено перспективні напрямки адаптації біоценозів парку до змін клімату, що тривають.Результати дослідження: визначено та проаналізовано сучасні особливості динаміки усіх основних кліматичних показників на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» на протязі періоду 2016–2023 рр. Оцінено динаміку таких кліматичних показників, як температура повітря, відносна вологість повітря, суми атмосферних опадів, швидкість вітру та хмарність неба. Для обраного періоду також додатково і поглиблено було проаналізовано показники комфортності клімату протягом теплого періоду року (червень – серпень), оскільки даний період є основним у розвитку рекреаційної діяльності в парку, і його параметри є важливими для організації такої діяльності з точки зору їх впливу на організм людини. Встановлено, що за даними проведеного аналізу спостерігаються чітко виражені прояви змін клімату на території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща». Зокрема, серед таких проявів виявлено: підвищення середніх річних температур повітря на 2–2,5 °С; зростання середніх річних сум опадів на 30–40 мм (7,5–8,5%); сталий режим відносної вологості повітря, яка перебуває в межах кліматичної норми, біля 79%; зниження середніх річних показників загальної хмарності неба на 0,4–0,5 бали; зниження середніх річних показників швидкості вітру на 0,2–0,4 м/с, вирівнювання вітрового режиму на території дослідження протягом року. Виявлено також ряд тенденцій зміни мікрокліматичних показників протягом літнього сезону (червень – серпень), який досліджувався поглиблено як найбільш сприятливий для рекреації та організації туристичних атракцій в парку. Серед цих змін у проміжку курортного сезону варто відмітити підвищення середніх місячних температур повітря у всі місяці на 1,2–2,5 °С; невелике зниження середніх швидкостей вітру; зростання числа безхмарних днів та днів без опадів; зростання сезонних амплітуд температур та збільшення посушливості теплого сезону року; зміщення найтеплішого періоду з липня на початок – середину серпня в окремих роках. Оскільки мікрокліматичний режим має значний вплив на процеси еволюції природно-ландшафтних та біоценотичних комплексів національного парку, а також на організацію туристично-рекреаційної, пізнавально-просвітницької діяльності у ньому, залучення рекреантів, проведення екскурсійної діяльності, то його вивчення і аналіз є важливим науково-практичним завданням. Розумна та раціональна політика з адаптації до змін клімату у Ківерцівському НПП «Цуманська пуща» дозволить використати переваги та можливості, які відкриваються в зв’язку з посиленням регіональних проявів кліматичних змін. Водночас біогеоценози потребують посиленого моніторингу з метою виявлення негативних та деградаційних процесів, які можуть бути спричинені змінами клімату.Item type:Кваліфікаційна робота магістра, Екологічні засади організації природоохоронних територій України в умовах євроінтеграції(Луцьк : ЛНТУ, 2025) Голян, Василь МиколайовичУ дослідженні розкрито теоретико-методичні підходи та інституційні засади організації природоохоронних територій в умовах євроінтеграції. Природоохоронні території обґрунтовано як ключовий елемент екологічної інфраструктури держави, що забезпечує збереження біорізноманіття, підтримання екологічної рівноваги та реалізацію принципів сталого розвитку. Здійснено системний аналіз нормативно-правової регламентації та режимів їх використання, визначено пріоритети екологічно орієнтованого функціонування з урахуванням сучасних викликів. Проаналізовано основні тенденції використання природоохоронних територій України, окреслено проблеми їх ефективного управління та особливості адаптації національної системи охорони природи до європейських стандартів. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізмів планування, моніторингу та контролю за використанням природних ресурсів у межах таких територій. Сформовано екологічні засади організації природоохоронних територій України в умовах євроінтеграційних процесів. Запропоновано напрями вдосконалення управлінських підходів і інституційного забезпечення, спрямовані на підвищення ефективності охорони довкілля та гармонізацію національної політики з європейськими екологічними вимогами.