Лексика на позначення кулінарних виробів у фольклорі Західного Полісся Актуальні питання гуманітарних наук

Abstract

У статті досліджено лексику на позначення кулінарних виробів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині. Зазначено, що вивченням цієї проблеми займались переважно з XX століття, а до того часу кулінарні традиції України залишались поза увагою науковців. Зафіксовано чимало давніх українських назв страв, декотрі з них зникли, а деякі зберегли своє звучання. З’ясовано: лексика на позначення кулінарних виробів поді- ляється на декілька різновидів: діалектизми; лексеми, які позначають назви страв, що вже переважно не готу- ють; лексеми, які замінили іншими, сучаснішими назвами. Найбільше слів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині на позначення кулінарних виробів із борошна: кукурудзяний хліб, коржі, паляниці, бабки, круглий хліб, галушки, перепічки, коржики. Декотрі назви страв виникли через особливості їх виготовлення (наприклад, різновиди галушок (щипані, рва- ні, різані). Деякі номінації з’явились через означення структури виробу (наприклад, бобівниками названі пироги тому, що були начинені бобами). Назви окремих виробів виникли через особливе емоційне ставлення кухарів до страви (наприклад, пироги на Поліссі зазвичай називають пиріжками). Декотрі страви мають синоніми, причому ці назви не залишились у сучасній кухні (наприклад, локша, макар – лексеми на означення локшини, які активно вживались раніше у словнику поліщуків). Виявлені лексеми на позначення обрядових страв. На свята готували особливі страви з тіста, як-от коровай, шишки. Виявлено різні номінації дерунів: драники, драчанки, терчанки і різні варіанти назв на позначення борщу: червоний, зелений, з бурякових пагонів, капустяний. З’ясовано, що слова на позначення страв з картоплі витіснили багато слів на позначення борошняних виробів, тому фіксовано ряд лексем, що означають овочеві потрави.