Назва:
Медіатексти Волині в умовах війни: особливості використання військової лексики

custom.quartileВітчизняні фахові наукові видання
dc.contributor.authorНиколюк, Тамара Володимирівна
dc.date.accessioned2026-06-19T14:28:27Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractУ статті досліджено функціонування військової лексики у волинських медіатекстах у контексті російсько- української війни. Проаналізовано особливості використання термінів «воєнна стратегія», «державна безпека» та їхніх похідних. Виявлено, що українські медіа репрезентують воєнну стратегію як захист територіальної цілісності та сувере- нітету, тоді як у контексті РФ цей термін набуває значення тероризму та геноциду, що підтверджується цитатами міжнародних політичних діячів. Окрему увагу приділено появі нової номінації «затяжна війна», яка відображає сучасний етап російсько-українського протистояння. Простежено тенденцію до контамінації та спрощення склад- них термінів («держбезпека», «держзрада», «держтаємниця», «Генштаб»), що сприяє лаконічності та доступності медіатекстів для широкої аудиторії. Визначено, що військова лексика у волинських медіа виконує не лише номінативну, а й ідеологічну та мобілі- заційну функцію, формуючи дискурс війни та консолідуючи суспільство навколо ідеї захисту державності. Про- аналізовано трансформацію первинних понять («збройна агресія», «воєнна загроза», «воєнна безпека») у вто- ринні та похідні номінації, що відображають нові соціальні та психологічні реалії війни, зокрема «психологічна агресія», «загроза блекауту», «мінна безпека», «ядерна безпека». Виявлено тенденцію до розширення семантики ключових термінів та їх адаптації до актуальних викликів, що постають перед суспільством. Особливу увагу приділено поняттям «інформаційна операція» та «інформаційна війна», які у сучасному медій- ному дискурсі набувають негативного відтінку та ототожнюються з дезінформацією, пропагандою та кібербо- ротьбою. Простежено активне формування нових лексем із компонентом «кібер» (кібервійська, кіберфронт, кіберпарти- зани, кіберпростір тощо), що відображають нові форми протистояння у цифровій сфері. Особливу увагу приділено двозначному прочитанню лексеми «мобілізація», яка в українських медіа щодо Росії маркується як примусова, абсурдна та фіктивна, що підкреслюється використанням часток нібито, начебто, так звана та графічним виділенням лапками. Виявлено появу субстандартної форми «могилізація», яка виконує експресивну та оцінну функцію.
dc.identifier.citationНиколюк Т. В., Шкляєва Н. В. Медіатексти Волині в умовах війни: особливості використання військової лексики. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки». 2025. № 4. С. 18–23. DOI: 10.52726/as.humanities/2025.4.3.
dc.identifier.doittps://doi.org/10.52726/as.humanities/2025.4.3
dc.identifier.urihttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/4447
dc.language.isouk
dc.relation.ispartofseries4
dc.subjectвійськова лексика
dc.subjectмобілізація
dc.subjectзахист
dc.subjectанексія
dc.subjectбезпека
dc.subjectкіберлексика
dc.subjectмедіатексти Волині
dc.titleМедіатексти Волині в умовах війни: особливості використання військової лексики
dc.typeWorking Paper
dspace.entity.typeScientificArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Медіатексти в умовах.pdf
Розмір:
316.09 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.59 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис: