Міжнародне гуманітарне право як механізм захисту прав і свобод людини в Україні під час збройного конфлікту

Abstract

У статті досліджується значення та роль міжнародного гуманітарного права як правового механізму захисту прав і свобод людини в умовах збройного конфлікту в Україні. Проаналізовано основні принципи та норми міжнародного гуманітарного права, що регулюють забезпечення захисту прав і свобод людини в умовах збройного конфлікту. Наголошено, що правовим механізмом забезпечення та захисту прав і свобод людини в умовах російсько-української війни є, безпосередньо, норми міжнародного гуманітарного права, однак ключову роль відіграють також міжнародні інституції, які забезпечують напрям розвитку і реформації міжнародного законодавства у відповідь на виклики і реальні події воєнного характеру, що відбуваються в світі, зокрема і в Україні. Особливу увагу приділено Женевському та Гаазькому праву, як нерозривних частин (блоків) міжнародного гуманітарного права, фундаментальних міжнародно-правових актів у сфері захисту цивільного населення, військовополонених та інших осіб, які постраждали внаслідок війни. Розглянуто проблеми застосування норм міжнародного гуманітарного права під час війни в Україні, а також питання притягнення винних до відповідальності за воєнні злочини, зокрема у межах діяльності Міжнародного кримінального суду. Наведено факти порушень прав людини як після окупації частини українських територій, так і після повномасштабного вторгнення. Обґрунтовано позицію, що міжнародні організації і їх інституції недостатньо спроможні повипливати на припинення правопорушень з боку країни- агресорки через політичні, економічні і фінансові важелі, а також маніпуляції російської федерації на світовому ринку енергоресурсів. В умовах збройних конфліктів крім основоположних, фундаментальних принципів міжнародного гуманітарного права ключове місце має ще займати своєчасність реагування на воєнні злочини, припинення порушення прав і свобод (актуальність, оперативність та/або невідкладність). Зроблено висновок про нові виклики міжнародному гуманітарному праву, які потребують посилення механізмів для забезпечення ефективного захисту прав людини в умовах війни. Запропонований теоретичний аналіз може слугувати підґрунтям для подальших досліджень.

The article examines the significance of international humanitarian law as a legal mechanism for protecting human rights and freedoms during the armed conflict in Ukraine. The study analyzes the main principles and norms of international humanitarian law regulating the protection of human rights and fundamental freedoms in wartime. It is emphasized that the norms of international humanitarian law constitute the primary legal mechanism for ensuring and protecting human rights in the Russian- Ukrainian war context. Simultaneuosly, an important role is played by international institutions shaping the development and reforming international legislation in response to global military challenges and real wartime events, including those occurring in Ukraine. Particular attention is paid to Geneva and Hague law as integral components of international humanitarian law and fundamental international legal instruments for protecting civilians, prisoners of war, and other persons affected by armed conflict. The article also considers the challenges of applying international humanitarian law during the war in Ukraine and the issue of bringing war crime perpetrators to justice, particularly within the International Criminal Court framework. Examples of human rights violations following the occupation of Ukrainian territories and after the full-scale invasion are presented. The study concludes that international organizations and their institutions often lack sufficient capacity to effectively stop violations committed by the aggressor state due to political, economic, and financial factors, as well as Russia’s manipulation of the global energy market. It is argued that, along with the fundamental principles of international humanitarian law, a timely response to war crimes and the prompt termination of human rights violations must be crutial. The paper concludes that contemporary armed conflicts pose new challenges to international humanitarian law and require strengthening its mechanisms to ensure effective protection of human rights in wartime. The theoretical analysis presented may serve as a basis for further research.