Соціальний діалог як механізм публічного управління у сфері соціально-трудових відносин

Abstract

У статті висвітлено основні компоненти у структурі соціального діалогу, його сторони та суб’єкти, рівні, фор- ми та предмет. Поряд з цим проаналізовано основні завдання соціального діалогу: захист соціальної справедливості; посилення демократії через надання учасникам соціального діалогу рівних можливостей у формуванні соціально-еконо- мічної політики. У дослідженні підкреслено, що соціальний діалог як інститут публічного управління відіграє важливу роль у забезпеченні участі роботодавців та працівників у формуванні й здійсненні соціально-трудової та соціально- економічної політики. Визначено функції, які соціальний діалог виконує у сфері соціально-економічних та соціально- трудових відносин. Доведено, що соціальний діалог як інститут публічного управління відіграє важливу роль у забезпеченні участі роботодавців та працівників у формуванні й здійсненні соціально-трудової та соціально-економічної політики. Під- креслюється, що соціальний діалог виступає своєрідним інструментом у забезпеченні збалансованих інтересів найма- них робітників, підприємців і влади задля користі кожного із учасників діалогу та усього суспільства загалом. Це ефективний механізм забезпечення кращих умов життя та праці і більшої соціальної справедливості для працівників; підвищення якості управління в багатьох сферах; створення більш продуктивних та ефективних підприємств і галу- зей, а також більш справедливої і ефективної економіки; забезпечення гендерної рівності у сфері праці; формування стабільного і справедливого суспільства; досягнення соціального консенсусу між заінтересованими сторонами; спри- яння гнучкості ринку праці; забезпечення демократизації соціально-економічних відносин тощо.