Особливості судового провадження ВАКС у справах про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом

Abstract

У статті досліджуються особливості судового провадження Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) у справах щодо легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Проаналізовано нормативно-правові засади кваліфікації таких правопорушень та специфіку доказування на стадії досудового розслідування, що включає встановлення джерела походження активів, їх рух та способи маскування незаконного походження. Актуальність дослідження зумовлена зростанням суспільної небезпеки легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, яка виступає одним із ключових механізмів приховування корупційних та пов’язаних із ними кримінальних правопорушень. В умовах реалізації антикорупційної політики України особливого значення набуває діяльність Вищого антикорупційного суду як спеціалізованого органу судової влади, уповноваженого здійснювати правосуддя у справах щодо корупції та пов’язаних із нею кримінальних правопорушень, зокрема й легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Водночас судове провадження у ВАКС у справах цієї категорії характеризується підвищеною складністю доказування, необхідністю встановлення злочинного походження активів, наявності умислу на їх легалізацію та взаємозв’язку з базовим кримінальним правопорушенням. У роботі наведено приклади реальних судових рішень ВАКС у таких справах. Окрему увагу приділено аналізу статистики розгляду справ у ВАКС щодо легалізації майна у період з 2019 року по перше півріччя 2025 року, що дозволяє відстежити динаміку судової практики та виявити труднощі, які виникають під час її реалізації. Зроблено висновок, що, попри сформовану судову практику, діяльність ВАКС у справах про легалізацію майна, одержаного незаконним шляхом, потребує подальшого вдосконалення. Запропоновано шляхи підвищення ефективності судової практики ВАКС, а саме: підвищення рівня професійної підготовки суддів та слідчих органів ВАКС, спрощення та прискорення процедур міжнародної правової допомоги, впровадження внутрішніх інформаційних платформ, створення єдиної інтегрованої системи фінансового моніторингу та створення спільних слідчих груп у справах з транскордонним елементом.