Моделювання доданої вартості за витратами виробництва на підприємствах в Україні за допомогою часових трендів

Abstract

Досліджено актуальні питання, пов’язані з динамікою доданої вартості за втратами виробництва на підприємствах України. Визначено роль та значення доданої вартості на рівні окремих суб’єктів і на рівні економіки в цілому. Метою дослідження є вивчення динаміки доданої вартості за витратами виробництва на підприємствах в Україні та часовий трендовий аналіз зазначеного показника загалом для підприємств всіх видів економічної діяльності. Розглянуто зміст показника «додана вартість за втратами виробництва» та його відображення у звітах Державної служби статистики України, а також порядок його оцінювання для кожного підприємства окремо за даними звітності (Форма № 1-підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства»; Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»). Також визначено порядок визначення агрегованого показника доданої вартості за витратами виробництва як загалом для економіки України, так і для окремих галузей чи видів економічної діяльності або регіонів. Проведено аналіз динаміки доданої вартості за витратами виробництва на підприємствах в Україні за 2012–2023 роки. Встановлено, що додана вартість за витратами виробництва на підприємствах в Україні протягом періоду дослідження зростає, за такими винятком: у 2013 році загалом для всіх підприємств, а також для великих та середніх підприємств; у 2015 році для малих підприємств і мікропідприємств; у 2020 році для великих та середніх підприємств; у 2022 році загалом для всіх підприємств, а також для великих і середніх підприємств. Зафіксована позитивна динаміка показника у 2023 році як загалом для всіх підприємств, так і в розрізі їх груп за розмірами, що свідчить про адаптацію до нових умов господарювання. Побудовано часові трендові моделі динаміки доданої вартості за витратами виробництва на підприємствах в Україні за 2012–2023 роки, визначено їх аналітичну форму, параметри та характеристики. Проведено перевірку побудованих моделей на адекватність статистичним даним за критерієм Фішера. Обґрунтовано можливість застосування отриманих моделей для прогнозування доданої вартості за витратами виробництва на макрорівні.