Дисертації
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/487
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Item type:Дисертація, Інвестиційне забезпечення сталого розвитку регіонів України у повоєнний період(Луцьк : ЛНТУ, 2025) Лакас, Вероніка ВладиславівнаДослідження базуються на розумінні сталого розвитку як збалансованої системи співіснування та пропорційного відтворення економічної, екологічної та соціальної складових розвитку суспільства, еквівалентного ресурсоспоживання та примноження людського, асиміляційно-екологічного, природно-ресурсного, ресурсно-виробничого та фінансового потенціалу. Виявлено, що сталий розвиток в останні 50 років визначається світовим співтовариством як оптимальна модель соціально-економічного розвитку з огляду на загострення мальтузіанської дилеми та накопичення природно-ресурсних, екологічних та продовольчих обмежень. Встановлено, що темпи соціально економічного піднесення і стійкість базових інститутів державотворення та ринкової економіки визначають світоглядні та ресурсні можливості переведення господарських комплексів на модель сталого розвитку у розрізі економічної, соціальної та екологічної складових. Доведено, що імперативною базою переведення національного господарства та регіональних господарських комплексів на модель сталого розвитку є формування набору принципів, виходячи з наявного ресурсно виробничого потенціалу та впливу комплексу екзогенних та ендогенних чинників. Обґрунтовано, що ключовим принципом забезпечення сталого розвитку регіонів України виступає принцип випереджального сталого розвитку, який детермінує базові принципи (обороноздатності, соціальної та екологічної відповідальності), шо у свою чергу визначають принципи системного спрямування (емерджентності, адаптивності, конвергенції, інституційної поступальності, партнерства та ризельєнтності) і відповідно принципи виробничо-інвестиційного спрямування 3 (диверсифікації енергетичного забезпечення, максимізації замкнених циклів, еквівалентності, інвестиційного сприяння). Визначено, що імплементація пріоритетів сталого розвитку в регіональну соціально-економічну політику однозначно має супроводжуватися формуванням сучасного теоретико-методологічного та інституційного підґрунтя інвестиційного забезпечення переведення регіональних господарських комплексів на принципи сталості. Встановлено, що інвестиційне забезпечення сталого розвитку є сукупністю інституційно-правових та фінансово-економічних умов, заходів та відносин, пов’язаних з формуванням публічних, благодійних та приватних фондів фінансування проєктів досягнення цілей сталого розвитку, залученням коштів іноземних держав, міжнародних фінансово-кредитних організацій, глобальних екологічних фондів, підприємницьких структур-нерезидентів та іноземних благодійних організацій, а також із застосуванням методів та інструментів стимулювання інвестиційної діяльності у публічному і корпоративному секторах та в секторі домогосподарств. Доведено, що необхідною умовою формування дорожньої карти інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів України є максимальне врахування наслідків російської агресії, яка призвела до численних людських втрат, руйнації об’єктів житлової та виробничої інфраструктури, забруднення навколишнього природного середовища та деградації природних біогеоценозів. Дослідження показали, що в основі формування інституційного підґрунтя інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіону в умовах поглиблення децентралізації має лежати комплекс базових передумов (механізм фінансового вирівнювання, бюджетно-фіскальна децентралізація, укрупнення адміністративних районів, створення мережі укрупнених територіальних громад, розширення специфікації угод публічно-приватного партнерства, інституціоналізація спеціальних режимів інвестування). Обґрунтовано, що інституціоналізація спеціальних режимів інвестування забезпечить підвищення інвестиційної привабливості економіки регіону, що сприятиме диверсифікації джерел інвестиційного забезпечення, пожвавленню іноземного інвестування, 4 активізації інвестиційного процесу на основі угод публічно-приватного партнерства, пожвавленню внутрішньо-корпоративного інвестування та інвестування в секторі домогосподарств, інституціоналізації додаткових форм інвестування в межах транскордонного співробітництва. У дисертаційній роботі здійснено критичний аналіз наявних методик до оцінки інвестиційної привабливості, інвестиційного потенціалу, інвестиційного забезпечення та ефективності інвестицій в регіонах, що дозволило виокремити їх позитивні та негативні аспекти, ключові напрями і показники, покладені в основу аналітичного дослідження інвестицій на регіональному рівні, що в сукупності дало змогу сформувати набір індикаторів та критеріїв, а також певні вимоги до методики проведення оцінки інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів України. На основі критичного переосмислення існуючих методик аналітичного дослідження інвестицій на регіональному рівні розроблено авторський підхід до оцінки інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів України, який полягає в розрахунку інтегрального індексу на підставі показників, які систематизовані за трьома напрямами: 1) інвестиційне забезпечення економічної складової сталого розвитку; 2) інвестиційне забезпечення соціальної складової сталого розвитку; 3) інвестиційне забезпечення екологічної складової сталого розвитку. Проведено інтегральну оцінку інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів України у 2017-2021 роках, що дозволило обчислити групові та загальний інтегральний індекс інвестиційного забезпечення сталого розвитку, які склали основу для розподілу регіонів України в межах певних груп за рівнем інвестиційного забезпечення їх сталого розвитку. Виокремлено три групи регіонів України за рівнем інвестиційного забезпечення їх сталого розвитку (регіони з високим рівнем; регіони із середнім рівнем, регіони із низьким рівнем), що дає можливість комплексно та з врахуванням певних регіональних особливостей формувати стратегії чи програми націлені на підвищення рівня інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів країни. 5 Встановлено, що до групи регіонів-лідерів за рівнем інвестиційного забезпечення сталого розвитку у 2017-2022 роках увійшли м. Київ та Київська область, що обумовлено найбільшими обсягами здійснених інвестицій та високими їх розмірами в розрахунку на основні показники складових сталого розвитку. Виявлено, що найбільша кількість регіонів входить до групи регіонів із низьким рівнем інвестиційного забезпечення сталого розвитку, що пов’язано з тим, що в даних регіонах у 2017-2022 роках порівняно низькою була величина капітальних та прямих іноземних інвестицій та їх незначна частка у в загальних обсягах ВРП, обсягах реалізації продукції, доходах населення, експорті продукції. Виявлено, що до початку повномасштабної війни більшість регіонів України хараткеризувалися середніми рівнями інвестиційного забезпечення сталого розвитку. Через значні прямі і непрямі економічні втрати, до яких призвела повномасштабна війна, відбулося різке зниження рівнів інвестиційного забезпечення сталого розвитку в усіх регіонах України як за окремими економічною, соціальною та екологічною складовими, так і загалом інтегрального рівня. Результати комплексної оцінки підтвердили припущення, що в період повоєнного відновлення найбільшого інвестиційного забезпечення сталого розвитку потребуватимуть регіони, які наразі охоплені активними бойовими діями, а також прифронтові, прикордонні з країною-агресором та прибережні регіони України. Обґрунтовано, що ключовою складовою національної моделі відбудови нашої країни у повоєнний період з врахуванням імплементації Глобальних цілей сталого розвитку має бути комплексний механізм інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів, який охоплюватиме домінанти інклюзивного економічного розвитку та базуватиметься на інноваційних засадах, що сприятиме зміцненню обороноздатності країни, господарської та фінансової самодостатності регіонів і територіальних громад базового рівня, підвищенню рівня конкурентоспроможності базових ланок регіональних господарських комплексів, нарощенню обсягів продукції з високою доданою вартістю, екологізації 6 відтворювальних процесів і раціональному використанню природних ресурсів та активізації розвитку альтернативної енергетики. Сформовано авторський концепт стратегування інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіону, як сукупності заходів, що забезпечують формування концепції, здійснення діагностики, розробку, реалізацію та контроль стратегії інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіону задля забезпечення його довгострокового зростання. Доведено, що в основу процесу інвестиційного стратегування має бути закладений диференційований підхід щодо вибору стратегії інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіону, що дасть змогу обрати одну з альтернативних стратегій: стратегія реінтеграції та формування інвестиційної привабливості сталого розвитку регіону, стратегія активізації розвитку інвестиційного середовища забезпечення сталого розвитку регіону, стратегія інвестиційного брендингу сталого розвитку регіону, стратегію ефективного використання внутрішніх інвестиційних ресурсів. На основі використання інтегрованого підходу запропоновано інструментарій стимулювання диверсифікації джерел та методів інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів України, що підвищує привабливість цих регіонів для потенційних інвесторів, зміцнює їхню спроможність адаптуватися до мінливих економічних умов та екологічних викликів, сприяє розширеному відтворенню ресурсно-виробничого потенціалу, а також допомагає фокусуванню ресурсів на реалізації пріоритетів зміцнення фінансової стійкості територіальних громад та соціальному благополуччі місцевого населення, створенню умов для забезпечення прискорених темпів соціально-економічного піднесення, врахування специфіки прикордонних регіонів і вимог Європейського Союзу щодо сталого розвитку. Встановлено, що впровадження інструментів стимулювання процесів диверсифікації джерел інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів України дозволить вчасно реагувати на глобальні тренди, такі як зелене фінансування та цифрова трансформація, інтегруючи їх у національний, територіальний та локальний економічний простір, що сприятиме зростанню 7 інноваційної активності та підвищенню конкурентоспроможності, розвитку інвестиційної інфраструктури та зміцненню інституційної бази розвитку територіальних громад базового рівня. Обґрунтовано, що система стимулювання диверсифікації джерел інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів України має базуватися на комплексному підході, який передбачає не тільки пряме фінансове стимулювання через податкові пільги та інвестиційні гранти, але й створення сприятливого інституційного середовища, що включає якісні адміністративні послуги, захист прав власності, підтримку інновацій та партнерство між публічним і приватним секторами. Основною метою запропонованої системи стимулювання є не лише залучення короткострокових інвестицій, але і створення умов для довгострокового інвестування проєктів сталого розвитку, які враховують економічні, соціальні та екологічні складові.Item type:Дисертація, Фінансове забезпечення сталого розвитку Північно-Західного регіону(Луцьк : ЛНТУ, 2023) Гриник, Ірина СтефанівнаДисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 Економіка. Луцький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Луцьк, 2023. У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, розкрито її зв’язок із науковими темами, окреслено мету, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. У першому розділі «Теоретичні основи дослідження фінансового забезпечення сталого розвитку на регіональному рівні» розкрито суть, форми та методи фінансового забезпечення сталого розвитку, розглянто джерела, показники, моделі фінансового забезпечення сталого розвитку регіонів, вивчено зарубіжний досвід та вітчизняну практику фінансового забезпечення сталого розвитку регіонів. На основі узагальнення думок зарубіжних і вітчизняних учених виявлено, що поняття «фінансове забезпечення сталого розвитку» вживається у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні фінансове забезпечення сталого розвитку розглядається як процес залучення, розподілу та використання фінансових ресурсів для досягнення цілей сталого розвитку. Ці цілі включають в себе економічний розвиток, соціальний розвиток та захист навколишнього середовища. У вузькому розумінні фінансове забезпечення сталого розвитку розглядається як процес залучення, розподілу та використання фінансових ресурсів для реалізації конкретних проектів та програм сталого розвитку. Зроблено висновок, що фінансове забезпечення сталого розвитку є важливим фактором для досягнення глобальної сталості. Адже формування ефективних механізмів та застосування дієвих інструментів фінансового забезпечення, адаптованих до специфіки окремо країни та її регіонів, дозволить 3 мобілізувати необхідні фінансові ресурси для вирішення таких глобальних проблем, як бідність, голод, нерівність, екологічна деградація та зміни клімату. Процес фінансового забезпечення має бути ефективним і прозорим, спрямованим на реалізацію проектів, які матимуть реальний вплив на досягнення цілей сталого розвитку. Удосконалено визначення поняття «фінансове забезпечення сталого розвитку регіону» як системи фінансово-економічних відносин, метою якої є розробка й реалізація ефективних фінансових механізмів та інструментів, спрямованих на безперервне генерування і перерозподіл необхідних фінансових ресурсів для реалізації стратегій, політик, програм, проектів, пов’язаних з реалізацією цілей сталого розвитку регіону з урахуванням пріоритетів діяльності його адміністративно-територіальних одиниць нижчого рівня. На основі теоретичного узагальнення думок вітчизняних учених дійшли до висновку, що для вдосконалення системи фінансового забезпечення сталого розвитку на рівні регіонів важливо сконцентрувати діяльність у таких напрямках: 1) впровадження засад державно-приватного фінансового партнерства, що сприятиме зростанню інвестиційної привабливості регіонів, тісній співпраці між органами державної влади, місцевого самоврядування, приватним бізнесом, потенційними інвесторами, інститутами громадянського суспільства; 2) створення належних умов для реальної фінансової децентралізації територіальних громад; 3) стимулювання реалізації соціально економічних та еколого-економічних проєктів для досягнення визначених цілей сталого розвитку відповідних регіонів. Теоретично обґрунтовано, що для формування дієвої системи фінансового забезпечення сталого розвитку регіону варто опиратися на процесну модель, адаптовану до національних особливостей нормативного регулювання та бюджетної децентралізації. Така модель має бути бюджетно-орієнтованою і головним чином враховувати джерела фінансування, які прямо або опосередковано пов’язані з державними видатками. Також для формування гармонійного та збалансованого механізму фінансового забезпечення необхідно 4 сформувати комплекс критеріїв, за дотримання яких він зможе функціонувати ефективно, відповідно до конкретизованих до регіональної специфіки цілей сталого розвитку. При цьому головним критерієм такого механізму фінансового забезпечення є те, що усі джерела фінансування – як державні, так і приватні потребують максимальної мобілізації фінансових ресурсів для вирішення пріоритетних завдань сталого розвитку. У другому розділі «Аналіз та методологія оцінки фінансового забезпечення сталого розвитку Північно-Західного регіону» представлено загальну характеристику і тенденції соціально-економічного розвитку Північно-Західного регіону, здійснено аналіз та оцінку впливу основних факторів на зміну індикаторів фінансового забезпечення сталого розвитку регіону, представлено методологію оцінки фінансового забезпечення досягнення цілей сталого розвитку на регіональному рівні. До обраного за об’єкт дослідження Північно-Західного регіону України належать території двох адміністративних областей – Волинської та Рівненської, які відзначаються значною подібністю за розмірами загальної площі території, чисельністю населення, природно-ресурсним потенціалом, галузевою спеціалізацію господарського комплексу та іншими факторами регіонального розвитку. На основі побудованої лінії тренду зміни суми реального валового регіонального продукту Північно-Західного регіону зроблено висновок, що до початку повномасштабної війни економіка регіону позитивно зростала, але це відбувалося помірними темпами. Порівняльний аналіз показав, що Волинська та Рівненська області забезпечували позитивну динаміку більшості базових показників-індикаторів соціально-економічного розвитку, але надалі основну увагу доцільно звернути на зменшення диспропорцій у сферах зайнятості населення, розвитку будівельної галузі, зміни вантажооброту, рентабельності операційної діяльності підприємств, проведення експортно-імпортних операцій товарів і послуг. Протягом останніх 10 років основним джерелом фінансування капітальних інвестицій у Північно-Західному регіоні були власні кошти підприємств і 5 організацій, питома вага їх коливалася на рівні 40-60%, у періоди економічної нестабільності прогнозовано підприємства і організації збільшували частку капітальних інвестицій з власних джерел, а частка фінансування капітальних інвестицій з держаного бюджету була чи не найменшою. Виявлено, що основними напрямками інвестування в охорону навколишнього природного середовища у Північно-Західному регіоні стали: очищення зворотних вод, охорона атмосферного повітря та поводження з відходами. Аналіз зміни залишку прямих зовнішніх інвестицій (інструменти участі в капіталі) у Північно-Західному регіоні свідчить про відновлення його інвестиційної привабливості після пандемії коронавірусу. Натомість з початком повномасштабної війни слід очікувати зменшення активності зарубіжного інвестування у даному регіоні. Вивчення зміни структури основних статей доходів місцевих бюджетів Північно-Західного регіону свідчить про поступове позитивне збільшення частки власних доходів до 46,7% у 2021 році, що свідчить про підвищення їх самостійності. За статтями видатків зведені місцеві бюджети були сконцентровані на вирішення освітніх, фізкультурних, житлово-комунальних, транспортно-дорожніх та безпекових питань на території регіону. До негативів можна віднести суттєве зростання видатків на утримання апарату державного управління, а також зменшення видатків на соціальний захист населення. За сумою власних доходів у розрахунку на 1 км2 території високий рівень самодостатності демонстрували переважно міські та прилеглі до них територіальні громади. Підприємства регіону відчувають значний дефіцит власних коштів для фінансування поточної господарської діяльності. Загальна сума залучених депозитів депозитними корпораціями (банками) починаючи з 2013 року переважала суму наданих кредитів у регіоні, що свідчить про недостатньо повне використання залучених коштів для цілей кредитування різних груп економічних суб’єктів у регіоні. Розроблено методичний підхід до обґрунтування базових положень стратегій фінансового забезпечення сталого розвитку регіонів, який, на відміну 6 від існуючих, базується на результатах багатокритеріальної оцінки рівнів їх фінансового забезпечення за цілями сталого розвитку, соціальним, економічним та екологічними компонентами, інтегральним індексом і дозволяє виділити пріоритетні напрями економіки регіонів для подальшого фінансування в рамках регіональних стратегій, проектів і програм. У третьому розіділ «Удосконалення системи фінансового забезпечення сталого розвитку Північно-Західного регіону» проведено багатокритеріальну оцінку та обгрунтовано стратегії фінансового забезпечення сталого розвитку регіону, розроблено концептуальні положення регіональної політики фінансового забезпечення сталого розвитку, обгрунтвоано напрями вдосконалення системи фінансового забезпечення сталого розвитку регіону. Враховуючи об’єктивну відсутність широких статистичних даних за підсумками 2022 року, щоб оцінити негативний вплив повномасштабної війни на стан фінансування реалізації цілей сталого розвитку запропоновано провести коригування розрахункових рівнів фінансового забезпечення, отриманих за пісумками багатокритеріальної оцінки, на відсоток зниження Валового внутрішнього продукту України у 2022 році, який становив 29,1%. Результати порівняльного аналізу розрахункових і скоригованих значень індексів свідчать, що внаслідок війни рівень фінансового забезпечення за більшістю цілей та за усіма компонентами, інтегральною оцінкою знизилися з середнього до низького рівня. Тому у період війни пропонується реалізовувати стратегії фокусування при фінансуванні пріоритетних заходів, залучення додаткових інвестицій для реалізації цілей сталого розвитку за відповідними компонентами. Обґрунтовано групові стратегії фінансового забезпечення для окремих цілей сталого розвитку. Практично усі вони носять антикризовий характер, адже Північно-Західний регіон не забезпечив високих рівнів фінансового забезпечення сталого розвитку за окремими цілями. Обгрунтовано базові положення регіональної політики фінансового забезпечення сталого розвитку Північно-Західного регіону, яка спрямована на генерування додаткових доходів за рядом пріоритетних напрямів фінансового забезпечення (генерування додаткових доходів від 7 комплексного природокористування, створення нових доданих вартостей у сфері поглибленої переробки, диверсифікація джерел фінансування, забезпечення прозорості бізнесу та фінансової спроможності бюджетів громад, впровадження системи комплексного моніторингу), за кожним з яких визначено основні завдання і ключові заходи. Запропоновано схему функціонування системи фінансового забезпечення сталого розвитку Північно-Західного регіону, внутрішнє середовище якої містить поєднання ряду елементів фінансування (традиційних і перспектих джерел фінансування, економічних інструментів залучення фінансових ресурсів, а також пов’язаних з ними форм і методів фінансування), передбачає відповідне адміністративно-управлінське забезпечення фінансування (включає суб’єти прийняття рішень), функціональне забезпечення фінансування (включає ключові процеси фінансування), організаційно-економічне забезпечення фінансування (набір норм і правил фінансування), а також інформаційно-аналітичне забезпечення (набір ключових індикаторів ефективності фінансування), що дозволить на виході отримати бажані результати фінансування. Розроблено модель генерування додаткових фінансових ресурсів для реалізації цілей сталого розвитку у Північно-Західному регіоні за рахунок стимулювання створення нових доданих вартостей у реальному секторі економіки, яка передбачає застосування ряду економічних стимулів прямої і непрямої дії для збільшення величини окремих елементів доданої вартості продукції реального сектору економіки регіону таким чином, щоб отримані явні і неявні результати переважали загальну суму понесених витрат на здійснення стимулюючих дій. Обгрунтовано підхід до формування Регіональної платформи підтримки рішень щодо фінансового забезпечення реалізації цілей сталого розвитку у Північно-Західному регіоні, а також розподілу функцій між її учасниками (державними інституціями, органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства, суб’єктами господарювання, а також відповідними 8 міжнародними інституціями і представниками бізнесу), що дозволить створити систему комплексного моніторингу фінансування реалізації цілей сталого розвитку на регіональному рівні. Розроблено підхід до формування інституту збалансування інтересів суб’єктів фінансово-економічного партнерства для реалізації регіональних стратегій, проектів, програм і заходів досягнення цілей сталого розвитку на регіональному рівні, в основі якого покладено схему узгодження інтересів з урахуванням принципів взаємодоповнення і взаємовигідності, відкритості і прозорості, справедливості і рівності діяльності учасників фінансових відносин. Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання обґрунтованих у дисертації на прикладі Північно-Західного регіону України, зокрема Волинської та Рівненської областей, підходів до проведення багатокритерігальної оцінки, обгрунтування типів стратегій та вдосконалення системи фінансового забезпечення сталого розвитку для вирішення аналогічних проблем у сфері фінансового забезпечення сталого розвитку для сусідніх областей України – Львівської, Житомирської, Тернопільської, Хмельницької.