Наукові статті
Permanent URI for this collectionhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/90
Browse
28 results
Search Results
Item type:scientificarticle.listelement.badge, Radiological analysis of food products of forest origin in the pollution zone of the Kamin-Kashyrskyi district of the Volyn region of Ukraine(Poland, 2024) Hromyk, Oksana; Ilyin, Leonid; Zinchuk, Mykola; Grygus, Igor; Korotun, Serhii; Zukow, WaleryThe problem of the radiological contamination of food products from secondary forest use remains relevant and requires targeted preventive measures, with the contamination being the result of the Chornobyl nuclear power plant disaster. The research was conducted with the aim of comprehensively monitoring the con tent of radionuclide 137Cs in forest products (Wild Bilberry (Vaccinium myrtillus), Blackberries (Rubus L.), Wild Strawberries (Fragaria vesca L.), Raspberry (Rubus idaeus L.), together with Cantharellus cibarius, Boletus edu lis, and Leccinum scabrum mushrooms) of the zone of radioactive contamination of the Kamin-Kashyrskyi dis trict of the Volyn region. Samples were collected in 2020–2022. The total number of samples was 729 dried and 975 fresh mushrooms and berries samples for 2020, 1,154 dried and 886 fresh samples for 2021, and 870 dried and 896 fresh samples for 2022. The results of research indicate that in the specified territory, and at the present moment, forest products are to be found with a significant content of the radionuclide 137Cs, including those ex ceeding the permissible levels. There is, therefore, a threat of further internal exposure of the local population via access to procurement points of contaminated products and restaurants. In connection with the detection of these pollutants in forest products in the studied area, further expansion of specialized radioecological monitor ing studies and strengthening of radiological control remains relevant.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Біорізноманіття березняків у Цуманському лісництві (Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща», Україна)(Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2024-12-30) Дяків, Світлана Вікторівна; Кузьмішина, Ірина Іванівна; Зінченко, Марія Олександрівна; Сухомлин, Катерина Борисівна; Зінченко, Олександр ПавловичЗа результатами польових досліджень впродовж вегетаційного періоду з 14.05.2022 до 25.09.2022 р. у березняку Цуманського лісництва Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» Волинської області виявлено 32 види судинних рослин та представників 33 таксонів безхребетних тварин. Обстеження проводили на трьох ділянках у кв. 4, вид. 26 Цу-манського лісництва. Деревостан представлений Betula pendula Roth., Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) з домішкою Quercus robur L., Carpinus betulus L., Populus tremula L., Sorbus aucuparia L. У підрості відмічено Pinus sylvestris L., Prunus padus L., поодиноко Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L. Чагарниковий ярус слабо розвинений, представлений поодинокими Corylus avellana L., Frangula alnus Mill. У трав’яному ярусі поширені Vaccinium myrtillus L. Carex brizoides L., трапляються Maianthemum bifolium (L.) F.Wchmidt, Stellaria holostea L.), у «вікнах» – Pteridium aquilinum (L.) Kuhn. з представником відділу Bryophyta Polytrichum commune Hedw. Віддаленість території досліджень від смт Цумань і автошляхів сприяло збереженню рослинного покриву – аборигенна фло-ра березняку представлена типовими бореальними (14 видів, 43,75 %), неморальними (12 видів, 37,5 %) і бореально-неморальними видами (2 види, 6,25 %). Синантропна фракція представлена лише 4 видами (12,5 %), виявленими на межі ПП-13, що свідчить про значну збереженість спонтанної флори. Еудомінантною групою безхребетних тварин були представники різних рядів класу комахи Insecta 40,02 %. Домінантне положення займали колемболи Collembola рядів Poduromorpha і Symphypleona, саркоптиформні кліщі Sarcoptiformes, перетинчастокрилі Hymenoptera, зокрема мурашки Formicidae та павуки Araneae. До субдомінантів належать багатоніжки Myriapoda. Серед комах до цієї групи належать туруни Carabidae, стафіліни Staphylinidae, гнойовики Geortupidae, довгоносики Curculionidae, та двокрилі Diptera. Рецедентами є люмбрициди Lumbricidae, мокриці Oniscidea, косарики Opiliones, псевдоскорпіони Pseudoscorpiones. Серед комах у ґрунтові пастки зрідка потрапляли лускатниці Lepismatidae, лісові таргани Blattellidae, попелиці Aphidoidea, цикади Cicadidae, cправжні клопи Heteroptera, справжні вуховертки Forficulidae, саранові Acrididae, справжні сіноїди Psocidae, мохнатки Lagriidae, хрущики Scarabaeidae, короїди Ipidae, ковалики Elateridae, карапузики Histeridae, златки Buprestidae, блохи Hystrichopsyllidae з роду Palaeopsylla, лускокрилі Lepidoptera. Найбільше фауністичне різноманіття за індексом Маргалефа властиве горільнику берези – 3,61. Фауни порівнюваних пробних площ подібні, показники індексу схожості змінюються в межах 0,91–0,87.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Мікобіота Ківерцівського національного природного парку “Цуманська пуща”. Вересневі знахідки 2022 року(Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2025-12-30) Дяків, Світлана ВікторівнаСистематичне вивчення мікобіоти Ківерцівського національного природного парку “Цуманська пуща” у Волинській області розпочато майже водночас із періодом його створення у 2010 р. Нині інвентаризаційний список грибів і грибоподібних організмів резервату складає 229 видів і вимагає більш детального подальшого вивчення. Нами упродовж вегетаційного періоду 2022 р. вивчалося біорізноманіття різних рослинних угруповань Цуманського лісництва. Водночас зареєстровані знахідки грибів та грибоподібних організмів Парку, виявлені місцезнаходження рідкісних і раритетних видів. Віддаленість території досліджень від смт Цумань і автошляхів сприяло збереженню рослинного покриву і мікобіоти. За результатами польових досліджень у вересні 2022 р. в угрупованнях дубового, березового і соснового лісів нами виявлено і зареєстровано 23 види, у тому числі 10, або 43,5 % від досліджуваних, нових видів для Парку (Amanita crocea, Ascocoryne cylichnium, Ascocoryne sarcoides, Bisporella subpallida, Chlorociboria aeruginosa, Daedaleopsis tricolor, Ganoderma resinaceum, Lactifluus vellereus Leccinum scabrum, Tricholoma sulphureum). Завдяки різноманітності лісових угруповань досліджуваних ділянок Парку мікобіота у систематичному плані представлена трьома відділами, трьома класами, 8 порядками, 16 родинами та 20 родами. У родовому спектри переважають роди з одним представником (20 родів; 87,0 %), лише 3 роди представлені двома видами (рід Ascocoryne – види A. cylichnium, A. sarcoides, Amanita – A. citrina, A. crocea, Leccinum – L. aurantiacum, L. scabrum). Таксономічний список мікобіоти Цуманської пущі поповнено одним порядком (Helotiales), 3 родинами (Chlorociboriaceae, Gelatinodiscaceae, Helotiaceae), п’ятьма родами (Ascocoryne, Bisporella, Chlorociboria, Ganoderma, Lactifluus).Item type:scientificarticle.listelement.badge, Біорізноманіття лишайників Рівненського району Рівненської області (Україна)(Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2024-12-30) Дяків, Світлана ВікторівнаЛіхенобіоту Рівненської області спорадично вивчала низка вітчизняних ліхенологів у межах Українського Полісся, серед яких найбільш вагомий внесок у дослідження на Рівненщині належить В. Р. Масловій. Відомості про лишайники центральної та південної частин Рівненської області вкрай обмежені. За результатами польових досліджень впродовж вегетаційних періодів 2021 та 2023 рр. в лісових масивах околиць с. Малинськ Рівненського району Рівненської області нами було виявлено 46 видів лишайників, які належать до 21 роду, 11 родин, 5 порядків і 2 класів. Найбільш багато представлений рід Cladonia P. Browne – 15 видами (32,6 % виявлених видів). Три види лишайників, нові для Рівненської області (Cladonia cariosa (Lilj.) Spreng., C. cenotea (Ach.) Schaer., C. phyllophora Ehrh. ex Hoffm.), та Evernia mesomorpha Nyl. і Usnea hirta (L.) Weber ex F.H. Wigg. належать до рідкісних видів регіону. У зв’язку із малою поширеністю на дослідженій території ці два види, а також Cladonia cenotea заслуговують на регіональну охорону.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Дослідження сучасного стану вологозабезпечення дерново-підзолистого ґрунту в умовах Західного Полісся(Рівне: НУВГП, 2021) Гаврилюк, Володимир АндрійовичПроведено дослідження актуальних змін клімату в частині вологозабезпечення дерево-підзолистого ґрунту та прогнозовано їх подальший вплив на розвиток сільськогосподарських культур. Запропоновано методи збереження ґрунтової вологи та покращення стану ґрунту. Насиченість ґрунту вологою є необхідною умовою досягнення стабільно високої урожайності сільськогосподарських рослин оскільки даний показник є критично важливим фактором забезпечення їх життєдіяльності. В клітинах рослин кількість води досягає до 90%. Так чи інакше, всі важливі для життєдіяльності рослин процеси не можливі без її наявності. Вода є необхідною не лише для росту рослин але і для успішного проходження процесу фотосинтезу та утворення нових органічних речовин. Водночас, надлишок води також має негативний вплив на розвиток більшості сільськогосподарських рослин. Важливою функціональною особливістю води є те, що окрім іншого вона виступає як регулятор температури. Для забезпечення процесів терморегуляції використовується до 99% від загальної кількості води. Потреба рослин у волозі залежить не лише від кліматичних факторів але і фаз їх розвитку, адже вода потрібна впродовж всього вегетаційного періоду. Вмісту в орному шарі щонайменше 5 мм вологи достатньо для початку росту сільськогосподарських культур, проте для гарантованого отримання дружніх сходів необхідно понад 20 мм. Слід зауважити, що у процесі вегетації нагальні потреби рослин у воді нерівномірні. Наприклад, ритичними з точки зору отримання великого врожаю є періоди виходу в трубку для зернових культур, цвітіння для гречки, зернобобових та бульбоутворення для картоплі.Item type:methodologicalsupport.listelement.badge, Ефективність мелясних відходів за вирощування картоплі (Solanum tuberosum) як нового перспективного органічного добрива.(Київ: Агроекологічний журнал, 2023) Гаврилюк, Володимир АндрійовичItem type:scientificarticle.listelement.badge, Інтенсивність емісії діоксиду карбону як індикатор адаптації меліорованих ґрунтів західного полісся до кліматичних змін(Рівне: НУВГП, 2026) Гаврилюк, Володимир АндрійовичУ статті представлено результати багаторічних моніторингових досліджень інтенсивності емісії діоксиду карбону (CO2) як фундаментального індикатора адаптації меліорованих ґрунтів Західного Полісся до сучасних кліматичних викликів. Дослідження проводилися протягом 2021–2025 років на одинадцяти стаціонарних полігонах Волинської області (с. Положево та с. Римачі), що охоплювали органогенні торфовища та мінеральні дерново-підзолисті осушувані ґрунти. Об’єктами вивчення стали різні моделі землекористування: інтенсивне рільництво, багаторічні насадження лохини із системами мікрозрошення та природні цілинні ділянки. Методологія досліджень базувалася на камерному методі з використанням газоаналізатора Testo 535, що дозволило з високою точністю зафіксувати динаміку ґрунтового дихання. Встановлено, що найвищі показники емісії (213,8–216,0 мг/м²/год) характерні для органогенних ґрунтів за умов інтенсивного обробітку під однорічні культури. Це свідчить про глибоку деградацію торфового шару та прискорену мінералізацію органічної речовини під впливом аерації та підвищених температур. Науково обґрунтовано, що перехід до вирощування багаторічних ягідників сприяє стабілізації вуглецевого обміну (186–188 мг/м²/год). Такий ефект досягається завдяки мінімізації механічного порушення структури ґрунту та застосуванню крапельного поливу, який запобігає надмірному пересушуванню торфу. Мінеральні ґрунти демонструють суттєво нижчий рівень емісії (132–151 мг/м²/год), проте також виявляють тенденцію до зростання потоків СО2 при інтенсивному використанні. Доведено, що впровадження адаптивних моделей ландшафтної трансформації, таких як ренатуралізація деградованих торфовищ та розширення площ багаторічних насаджень, є критичною умовою для депонування вуглецю. Результати дослідження є підґрунтям для розробки стратегій раціонального природокористування та підвищення екологічної стійкості агроландшафтів регіону в умовах глобального потепління.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Емісія вуглекислого газу та мікробіологічна активність ґрунтів різного сільськогосподарського призначення в умовах Західного Полісся(Суми: СНАУ, 2022) Гаврилюк, Володимир АндрійовичУ статті проаналізовано проведені дослідження основних процесів пов’язаних із трансформацію органічної речовини на меліорованих ґрунтах зони Західного Полісся України. Також проведено аналіз зміни кліматичних умов на досліджуваній території за останні десятиліття та визначено вплив даних змін на продуктивність ґрунтового покриву. В процесі описано проблему втрати органічного вуглецю пов’язаного із сьогоденними тенденціями глобального потепління, адже підвищення середньорічної температури повітря підвищує інтенсивність емісії вуглекислого газу із ґрунту, що призводить до погіршення показників родючості та навіть до втрати гумусу. Вимірювання інтенсивності емісії вуглекислого газу із поверхні ґрунту проводилось на різних типах меліорованих ґрунтів, а саме: дерново-підзолистих, торфових та лучно-болотних, за допомогою портативного газоаналізатора Testo 535. Однією з умов для проведення досліджень є стан даних ґрунтів за різного сільськогосподарського призначення, відтак дослідження проводились на: цілинних землях, частково порушених угіддях, відведених під вирощування ягідників, зокрема лохини, розораних землях сільськогосподарського використання. Також дослідження проводились на визначення мікробіологічної активності ґрунтового покриву, адже даний показник безпосередньо впливає на продуктивність родючого шару, оскільки мікробіологічна активність включає метаболічні процеси і реакції, які відбуваються у товщі ґрунтового покриву за участю мікрофлори та мікрофауни. Зокрема дослідження проводились на визначення активності целюлозолітичних мікроорганізмів за методикою інтенсивності розкладу лляного полотна Є. М. Мішустіна на органогенних та мінеральних ґрунтах різного сільськогосподарського призначення. Наведено ряд рекомендацій для регулювання органічного вуглецю в наземних екосистемах, які насамперед пов’язані із емісією вуглекислого газу із ґрунтового покриву в атмосферу. Рекомендовані заходи спрямовані на уповільнення процесів розкладення розкладання органічних сполук у ґрунті та покращення умов для їх закріплення.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Ефективність застосування рідкого аміностимуляційного препарату «Гроустим» при вирощування кукурудзи на зерно(Рівне: НУВГП, 2023) Гаврилюк, Володимир АндрійовичСприятливі природно-кліматичні умови і висока родючість ґрунтів України дають змогу отримувати високоякісну сільськогосподарську продукцію в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб та формування експортного потенціалу. Однак у зв’язку з суттєвими змінами погодних умов, найбільш гостро постають питання підвищення адаптивності рослин до негативної дії стресових абіотичних факторів. Разом з тим, внаслідок зростаючого техногенного навантаження на довкілля, яке дедалі більше загрожує агропромисловому комплексу України, виникає необхідність у відновленні природних екосистем, збереженні їх біологічного різноманіття, а також у захисті від деградації. Таким чином, на сьогодні актуальним є створення і застосування новітніх біотехнологій, які ґрунтуються на використанні екологічно безпечних засобів підвищення врожайності сільськогосподарських культур та їх стійкості до дії екстремальних чинників навколишнього середовища. Одними з продуктів таких технологій, що набувають все більшого значення, є природні та синтетичні регулятори росту рослин, які діють аналогічно фітогормонам. Слід зазначити, що ці препарати екологічно безпечні і позитивно впливають на мікрофлору ґрунту, стимулюють проростання насіння, сприяють інтенсифікації фізіологічних і біохімічних процесів в органах рослин, активізують їх ріст і розвиток, прискорюють процеси цвітіння й достигання. Застосування регуляторів росту дозволяє повніше реалізувати генетичні можливості рослин, підвищити їх стійкість проти стресових факторів біотичної та абіотичної природи і, в кінцевому результаті, збільшити урожайність і поліпшити якість отриманої продукції. Особливо перспективним є застосування нових регуляторів росту рослин, що свідчить про необхідність проведення досліджень щодо ефективності їх застосування в технологіях вирощування сільськогосподарських культур.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Вимогливість сучасних сортів пшениці озимої до мінерального живлення(Київ: Аграрна наука, 2021) Гаврилюк, Володимир АндрійовичЗа узагальненням даних щодо вмісту NPK та мікроелементів у вибірці 167-ми ділянок вирощування пшениці озимої виявлено особливості сучасних сортів щодо накопичення елементів живлення в основній та нетоварній продукції пшениці озимої. Сучасним сортам притаманне більш вузьке співвідношення N:P2O5 у зерні (1:0,30), що відрізняється від встановленого розробленими до цього часу нормативами (1:0,34 – 0,35), а також значно вище накопичення калію у соломі. Уміст елементів живлення у зерні має значно менший коефіцієнт варіації (11 – 15 %), ніж у соломі (29 – 70 %). Встановлено високу варіабельність мікроелементного складу зерна та соломи, особливо кобальту та заліза. Запропоновано використовувати в якості нормативних не середньоарифметичні значення, а середні геометричні. Виявлені особливості хімічного складу основної та нетоварної продукції відзначено на всіх об’єктах дослідження. Визначено уточнені параметри виносу елементів живлення з урожаєм пшениці озимої сортів сучасної селекції, які складають (кг/т): для зерна N —21,6, P2O5 — 6,5, K2O — 4,6, для соломи — 4,9, 1,1 та 17,5 відповідно. Середні параметри вмісту мікроелементів у кінцевій продукції пшениці озимої становлять (мг/кг): для зерна — Zn — 19, Co — 0,51, Fe — 37, Mn — 30, Cu — 2,1, для соломи — Zn — 1,8, Co — 0,52, Fe — 27, Mn — 12, Cu — 0,6. Сучасним сортам притаманна підвищена вимогливість щодо накопичення азоту відносно фосфору та калію у зерні, а також збільшене накопичення калію у соломі.