Наукові статті

Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/90

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Item type:Наукова стаття,
    Динаміка змін показників електропровідності меліорованих ґрунтів Західного Полісся за різного типу використання
    (Суми:СНАУ, 2023) Гаврилюк, Володимир Андрійович
    Величина електропровідності ґрунту є складною і дуже змінною характеристикою. Її значення залежить від широкого комплексу факторів, таких як: вологість, щільність, температура, внесення добрив, хіміко-мінералогічний склад, механічні властивості, структура ґрунту і особливо характер і властивості ґрунтового розчину. Зазвичай, електропровідність використовувалась для діагностики засоленості ґрунтів, однак, останнім часом, широке застосування в агробіологічній практиці набуває використання значень електропровідності для діагностики інших параметрів, що підвищують електропровідність. Одним із першочергових заходів, що підвищують електропровідність ґрунтового покриву є застосування крапельного зрошення, яке застосовувалося на ділянках призначених для вирощування ягідників. У статті проаналізовано динаміку сезонних змін показника питомої електропровідності родючого шару за умов різного сільськогосподарського використання, обробітку та удобрення ґрунтів. Визначено вплив удобрення та обробітку ґрунтового покриву на показник питомої електропровідності ґрунту. Дослідження проводились у два роки (2021–2022 рр.), безпосередньо на земельних ділянках різного сільськогосподарського використання, польовим та лабораторними методами. В межах Західного Полісся України, на території трьох дослідних полігонів: с. Положево, с. Римачі та смт. Колки. На території дослідного полігону в селі Положево Ковельського району Волинської області, як показали результати лабораторних досліджень, показники електропровідності ґрунту лучно-болотного та торфових ґрунтів на даній ділянці зросли. На непорушних цілинних ділянках із торфовим типом ґрунтового покриву значення електропровідності в період з 2021 року по 2022 рік також зросло, наприклад, у верхньому горизонті (0–30 см) показники зросли на 30%. У нижніх шарах тенденція підвищення електропровідності також простежується, відтак у шарі 30–45 см електропровідності ґрунтового покриву виросли відносно попереднього року на 215%, а в горизонті 45–60 см зростання на 154% відносно 2021 року. Подальша динаміка відображена у (табл. 2). На земельних ділянках із дерново-підзолистим типом ґрунтового покриву с. Римачі, які відведені під вирощування ягідників, показники електропровідності за період 2021–2022 років зменшились у верхньому горизонті на 28%, дещо зросли у підорному шарі – 42%, та зменшились в шарі понад 40 см, а саме на 38%. На цілинних непорушених ділянках значення електропровідності за аналогічних період в шарі 0–30 см знизився на 9%, у шарі 30–40 см на 1,6%, а в шарі понад 40 см зафіксовані значення протягом року знизились на 9%. Із отриманих результатів можна дійти висновку, що на непорушених ділянках, де меліоративні заходи спрямовані на підвищення продуктивності не відбуваються, зміна показників питомої електропровідності не спостерігається. На ділянці смт. Колки сільськогосподарського використання у шарі 0–17 см за вегетаційний період значення електропровідності знизилось на 28%, 17–35 см відхилення на 14%, 35–75 см – підвищення на 5%, на глибині 75–100 см відхилення становить 5%. На ділянках призначених для вирощування ягідників значення електропровідності, у порівнянні із початком вегетації, наприкінці вегетаційного періоду значно зменшився, що спричинено застосуванням на цій ділянці крапельного зрошення.
  • Item type:Наукова стаття,
    Альтернативні рішення вирощування зернових культур в сучасних умовах землекористування
    (Луцьк: ЛНТУ, 2022) Августинович, Марія Богданівна
    У статті (дослідженні) проаналізовано сучасні підходи до трансформації технологій вирощування зернових культур в умовах інтенсивного землекористування та кліматичних змін. Визначено, що альтернативні рішення базуються на інтеграції принципів біологізації, зокрема застосуванні мікробіологічних препаратів, гумінових добрив та елементів точного землеробства. Обґрунтовано доцільність переходу до екологобезпечних систем удобрення, які забезпечують відтворення родючості ґрунтів, підвищення енергетичної ефективності агроценозів та отримання високоякісної продукції з мінімальним екологічним навантаженням. Акцентовано увагу на важливості впровадження інноваційних агротехнологій як інструменту стабілізації продуктивності зернових та розвитку органічного сектору аграрного виробництва.