Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/169
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Обстеження монолітного залізобетонного перекриття з тріщинами(2023-12-07) Дробишинець, Сергій Ярославович; Кислюк, Дмитро Ярославович; Талах, Людмила Олександрівна; Ужегов, Сергій Олегович; Ужегова, Ольга АнатоліївнаВ нормативних документах говориться, що утворення тріщин є нормальним для залізобетонних конструкцій і повинне обмежуватись до рівня, при якому тріщини не впливають на належне функціонування конструкції або вони є прийнятними. Тріщини знижують якість бетону, його міцність і довговічність, тому потрібно мінімізувати їх утворення і розкриття. У роботі проаналізовано виникнення тріщин у залізобетонних монолітних конструкціях. Виконані натурні обстеження монолітної плити перекриття третього поверху нового будівництва багатоповерхового житлового будинку. Візуальним обстеження було виявлено цілий ряд наскрізних тріщин у монолітному перекритті, які проявились після зливи. При обстеженні було помічено характерний розвиток тріщин силового походження на нижній поверхні плит, при цьому зминання бетону стиснутої зони не зафіксовано. Причинами виникнення наскрізних тріщин могли бути: порушення технології виконання монолітних залізобетонних конструкцій; можливе надто раннє навантаження плити конструкціями для бетонування плити наступного поверху; не врахована зовнішня температура при твердінні бетону плити перекриття. Крім візуального обстеження конструкції виконано визначення міцності бетону на стиск плити перекриття неруйнівним методом склерометром (молотком) Шмідта. У лабораторії були випробувані зразки бетону згідно стандартних методик, встановлено границю міцності бетону на стиск на 6 добу, яка відповідає класу С20/25. Було рекомендовано: 1) виконати точкове завантаження корисним навантаженням у характерних точках вказаної плити перекриття 3-го поверху із встановленням маяків та перевіркою прогинів плити перекриття відповідно до вимог ДБН В 2.6. – 98:2009 (п. 2.2.2.3) для виявлення можливості її подальшої експлуатації; 2) виконати підсилення плити перекриття 3-го поверху, запропоновані варіанти узгодити з проектною організацією.Item type:Наукова стаття, Урахування впливу послідовності зведення на напружено-деформований стан конструкцій при автоматизованому проєктуванні будівель і споруд(Луцьк: ЛНТУ, 2024-01-16) Ротко, Світлана Володимирівна; Ужегова, Ольга Анатоліївна; Талах, Людмила Олександрівна; Булда, Катерина Олександрівна; Артемук, Тимофій СергійовичДотепер у випадку автоматизованого проектування будівель переважає практика проведення статичних розрахунків з одночасним навантаженням елементів розрахункової схеми, тобто розрахункові обґрунтування конструктивних рішень виконуються за однокроковою процедурою розрахунку. При цьому характеристики жорсткості вважаються постійними, а величини та характер навантажень, що задаються розрахунковій моделі, незмінними протягом усього розрахунку. Однак процес будівництва будівлі складається з багатьох етапів і суттєво залежить від послідовності робіт, що виконуються на будівельному майданчику. Для монолітних будівель важливим є той факт, що бетон набирає свою розрахункову міцність протягом певного періоду. Тобто, під час числового моделювання необхідно враховувати зміну характеристик жорсткості та міцності матеріалів. Монолітні конструкції виготовляються за допомогою опалубки з встановленням тимчасових опор, які будуть встановлюватися та зніматися в певному порядку. Таким чином, на різних етапах будівництва конструктивна та розрахункова схема будівлі може змінюватися. Зрештою, ці параметри впливатимуть на напружено-деформований стан конструкцій. Автоматизоване проектування монолітної багатоповерхової каркасної будівлі у двох режимах – традиційному та з урахуванням послідовності будівництва – виявило деякі відмінності в результатах розрахунку напружено-деформованого стану конструктивних елементів розрахункової схеми. Загалом, порівняння результатів показало, що різниця в обох варіантах розрахунку незначна на нижніх поверхах, але збільшується на верхніх поверхах, зі збільшенням висоти будівлі. Можна зробити загальний висновок, що розрахунок з урахуванням послідовності зведення є важливим для висотних будівель, його необхідно виконувати для будівель високого класу відповідальності. Це дозволить отримати реальну картину роботи всіх конструктивних елементів, дати правильну оцінку ПДВ останніх та правильно їх спроектувати. Як наслідок, це може вплинути на вартість будівництва за рахунок зменшення витрат на арматуру та бетон. Такий підхід дозволить мінімізувати ризики як локального руйнування, так і аварійних ситуацій протягом життєвого циклу конструктивних елементів будівель та споруд.