Факультет бізнесу та права
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46
Переглянути
244 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Цифрова трансформація лісового господарства: аспекти електронного обліку деревини(2025) Голячук, Наталія ВасилівнаПроведено дослідження інструментів цифровізації підприємств лісового господарства. Зазначено, що цифрова трансформація робить діяльність лісівників прозорішою та ефективнішою. Проведено аналіз думок науковців щодо застосування в лісовій галузі інформаційних технологій. Це дозволило підтвердити актуальність обраної теми досліджень та вказати на те, що цифрові інструменти відіграють важливу роль в обліку та контролі за рухом лісової продукції. Процес цифровізації досліджено з використанням основних засад діяльності державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», яке є найбільшим державним лісогосподарським підприємством Європи. Для впровадження цифрових технологій для названого підприємства розроблено стратегію цифровізації, основні положення якої розкриті у роботі. Зазначено, що важливим елементом цифрової трансформації лісового господарства стало створення веб-порталу ЕкоСистема, де в режимі реального часу можна створити або перевірити один із основних дозвільних документів на вирубку лісу – лісорубний квиток та сертифікат походження деревини. Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об’єднанням розроблено програму, яка дозволяє, застосовуючи Геоінформаційну систему лісового господарства, проводити інвентаризацію лісових насаджень. Зазначено, що науковці Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації розробили мобільний додаток, який надає інформацію про лісові пожежі, про шкідників лісових насаджень. Доведено, що найважливішим кроком цифровізації лісового господарства є запровадження електронного обліку деревини. Розробником системи електронного обліку деревини є співробітники ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр». За допомогою кишенькового ПК здійснюється фіксація зрубаної деревини шляхом створення документа Специфікація приймання деревини від заготівлі та Товарно-транспортної накладної (ТТН-ліс) при переміщені деревини між складами та підрозділами підприємства або реалізації деревини покупцям. При реалізації деревини обов’язково відбувається її фотофіксація. Використання електронного обліку деревини забезпечує детальний облік і контроль руху лісоматеріалів та мінімізує спроби нелегальної реалізації деревини.Item type:Наукова стаття, Управління грошовими потоками підприємств малого бізнесу в системі забезпечення їх фінансової стабільності в умовах воєнного часу(2026-05) Олександренко, Ірина ВолодимирівнаМетою статті є визначення управлінських аспектів формування та розподілу грошових потоків підприємств малого бізнесу, в контексті забезпечення їх розвитку та фінансової стабільності. Визначено роль грошових потоків в діяльності малих підприємств та обґрунтовано їх взаємозв’язок із забезпеченням фінансової стабільності бізнесу та його успішного розвитку. Визначено та систематизовано проблеми розвитку підприємств малого бізнесу, які наявні в їх діяльності незалежно від зовнішніх умов функціонування. Визначено проблемні аспекти розвитку підприємств малого бізнесу, зумовлені війною в країні та нестабільністю зовнішнього середовища. Визначено напрями та показники аналітичного дослідження грошових потоків підприємств малого бізнесу, яке є важливою складовою управлінського процесу в частині визначення чинників впливу та формування управлінських рішень. Подано основні джерела формування вхідних грошових потоків в межах операційної, інвестиційної та фінансової діяльностей підприємств малого бізнесу. Визначено та описано найбільш альтернативні напрями здійснення вихідних грошових потоків підприємств малого бізнесу. Систематизовано етапи управління грошовими потоками підприємств малого бізнесу, що дозволяє досягнути ефективності управлінського процесу та забезпечити досягнення поставлених цілей. В результаті вивчення наявних проблем в діяльності малих підприємств, визначено напрями управління їх грошовими потоками, які спрямовані на ріст грошових надходжень, зменшення грошових видатків та мінімізацію операційних і фінансових ризиків функціонування бізнесу в умовах війни. Визначені напрями управління грошовими потоками підприємств малого бізнесу, спрямовані не лише на забезпечення їх платоспроможності та фінансової стабільності, а й виступають ключовими завданнями їх розвитку в умовах воєнного часу.Item type:Наукова стаття, Стратегічний управлінський облік як інструмент підвищення ефективності управління підприємствами оздоровчо-рекреаційної сфери(2026) Гордійчук, Антоніна ІванівнаУ статті досліджено стратегічний управлінський облік як ключовий інструмент підвищення ефективності управління підприємствами оздоровчо-рекреаційної сфери. Визначено, що в умовах зростання складності управлінських процесів та довгострокової орієнтації розвитку саме стратегічний управлінський облік забезпечує формування релевантної інформаційної бази для прийняття управлінських рішень. Розкрито функціональну роль стратегічного управлінського обліку в системі внутрішнього управління підприємством, визначено його відмінності від тра- диційних облікових підходів та показано значення для узгодження поточних операцій із страте- гічними цілями діяльності. З'ясовано, що впровадження стратегічно орієнтованих обліково-ана- літичних інструментів сприяє підвищенню прозорості управлінських процесів та посиленню результативності управління підприємствами оздоровчо-рекреаційної сфери. Доведено не- обхідність розвитку системи стратегічного управлінського обліку як важливої складової меха- нізму забезпечення ефективного управління та довгострокової стійкості функціонування підприємств галузі.Item type:Наукова стаття, Економічні детермінанти рентабельності підприємств оздоровчо-рекреаційної сфери(2026) Гордійчук, Антоніна ІванівнаУ статті досліджено економічні детермінанти формування рентабельності підприємств оздоровчо-рекреаційної сфери в контексті сучасних трансформацій господарського середовища. Визначено, що рентабельність у даному секторі є результатом взаємодії фінансово- виробничих і організаційно-управлінських чинників, які визначають здатність підприємств забезпечувати стійкі економічні результати та ефективне використання ресурсів. З’ясовано, що рівень фінансової результативності формується під впливом структури доходів і витрат, інтенсивності використання основних засобів, а також параметрів фінансової автономії суб’єктів господарювання. Досліджено, що найбільш суттєвий вплив на рівень рентабельності мають такі фактори, як обсяг доходів, структура витрат, фондовіддача, ефективність використання трудових ресурсів та співвідношення власного і залученого капіталу. Запропоновано концептуальну схему аналітичної інтерпретації механізмів впливу зазначених детермінант на фінансові результати діяльності підприємств оздоровчо-рекреаційної сфери. Доведено необхідність обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності функціонування підприємств галузі та посилення їх економічної стійкостіItem type:Наукова стаття, Етичні виклики інклюзивної соціальної роботи в умовах цифровізації соціальних послуг у контексті балансу між технологізацією та гуманістичними цінностями(2026) Голячук, Наталія ВасилівнаУ статті проаналізовано вплив цифровізації на трансформацію інклюзивної соціальної роботи в умовах сучасних суспільних змін. Актуальність теми пов’язана зі стрімким поширенням цифрових технологій у сфері соціальних послуг, зростанням ролі дистанційної взаємодії, електронних сервісів і цифрових платформ у роботі з різними соціальними групами. Доведено, що цифрова трансформація супроводжується низкою етичних та інституційних викликів, зокрема ризиками цифрового виключення, нерівного доступу до послуг, порушення конфіденційності, зниження якості професійної взаємодії та невизначеності меж професійної відповідальності.У роботі здійснено комплексний аналіз можливостей і ризиків цифровізації інклюзивної соціальної роботи, а також окреслено ключові етичні виклики, що існують як перед отримувачами, так і перед надавачами соціальних послуг у цифровому середовищі. Методологічна основа дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, аналізі наукових джерел, порівнянні міжнародних практик цифрової соціальної роботи та узагальнення сучасного досвіду цифрової інклюзії.Обґрунтовано, що процес цифровізації має подвійний характер. З одного боку, він розширює можливості підвищення оперативності, доступності та адресності соціальної підтримки, сприяє розвитку дистанційного супроводу, персоналізації послуг і розширенню доступу до сервісів для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. З іншого боку, цифрові технології можуть посилювати наявні форми соціальної нерівності через обмежений доступ до інтернету, недостатній рівень цифрової грамотності та технічні бар’єри.У висновках підкреслено, що цифрову трансформацію інклюзивної соціальної роботи доцільно розглядати як складний соціально-етичний процес, який потребує системного усунення цифрових бар’єрів, розвитку цифрової грамотності населення, адаптації послуг до різних потреб та посилення професійної відповідальності фахівців.Item type:Наукова стаття, Оцінка економічної ефективності підприємств сфери поводження з відходами в Україні в контексті розвитку циркулярної економіки(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Хомицький, Віктор МихайловичУ дослідженні здійснено комплексну оцінку економічної ефективності підприємств сфери поводження з відходами в Україні (Розділ 38 КВЕД‑2010) в контексті переходу від лінійної до циркулярної економіки та впливу зовнішніх шоків, зокрема гібридної війни, пандемії COVID‑19 і повномасштабного вторгнення 2022 року. Метою роботи є всебічний аналіз трудових, фінансових та інвестиційних показників підприємств, що дозволяє виявити структурні дисбаланси, тенденції ефективності та чинники стійкості сектора. Інформаційну основу становлять офіційні дані Держстату України за 2012–2024 рр. Результати свідчать, що за відносно стабільної кількості підприємств галузь зазнала істотного скорочення трудових ресурсів — понад 40% за аналізований період, що зумовлює потребу в автоматизації, модернізації технологій і зміні бізнес‑процесів. Продуктивність праці характеризується значною волатильністю, водночас реальна заробітна плата зростала швидше за економічні результати, створюючи додатковий фінансовий тиск на підприємства. Фінансовий аналіз показує, що після глибокої збитковості 2014–2015 рр. сектор поступово досяг рівня помірної, але стабільної прибутковості протягом 2021–2024 рр., що стало можливим завдяки оптимізації витрат, коригуванню тарифної політики та адаптації підприємств до умов високої невизначеності. Інвестиційна активність сектора виявилася нерівномірною: чергувалися періоди різкого недоінвестування та фази активного оновлення основних засобів (2013, 2021, 2023). Показник співвідношення інвестицій до амортизації в ключові роки перевищував одиницю, що свідчить про готовність галузі до розширеного відтворення та впровадження технологій циркулярної економіки. Зроблено висновок, що підприємства демонструють поступове зміцнення резилієнтності та залишаються стратегічно важливими для забезпечення ресурсної ефективності й екологічної безпеки України. Для підвищення їхньої ефективності необхідними є подальша цифровізація, розширення інвестиційної підтримки й удосконалення механізмів державної політики, зокрема в царині тарифоутворення та регіонального планування управління відходами.Item type:Наукова стаття, Аналіз проектів розвитку виробничої та соціально відповідальної інфраструктури в рамках програм європейського транскордонного співробітництва(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Погуляйко, Юрій Михайлович; Лучечко, Юрій МихайловичУ статті проведено аналіз проектів розвитку виробничої та соціально відповідальної інфраструктури в рамках програм європейського транскордонного співробітництва усіх прикордонних регіонів України з відповідними регіонами сусідніх країн ЄС. Наукова новизна дослідження полягає у системному підході до вивчення прикордоння як сукупності всіх прикордонних регіонів України та сусідніх країн ЄС. Методологічну основу роботи становить метод порівняльного аналізу та табличний метод, за допомогою яких досліджено результати програм «Польща–Білорусь–Україна 2014–2020», «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2014–2020» та «Румунія– Україна 2014–2020».Item type:Наукова стаття, Компаративний аналіз та перспективи реалізації транскордонних проектів розвитку сільського господарства у регіонах польсько-українського прикордоння(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Лучечко, Юрій Михайлович; Шубала, Діана ОлександрівнаУ статті проведено компаративний аналіз та визначено пріоритетні напрями реалізації спільних транскордонних проектів розвитку сільського господарства у регіонах польсько-українського прикордоння. Виявлено ряд спільних та відмінних тенденцій протягом періоду 2010–2023 років. На розвиток сфери сільського господарства в українських прикордонних регіонах негативно вплинула повномасштабна війна, яка призвела до різкого зменшення індексів виробництва продукції у 2022 році. Також українські прикордонні регіони надавали все більший пріоритет розвитку сфери рослинництва, зокрема збільшили у структурі посівних площ частку технічних культур, що дозволяло отримати порівняно більший і швидший економічний ефект, ніж у сфері тваринництва. Польські прикордонні регіони також демонстрували високу орієнтацію на сферу рослинництва, намагаючись збільшувати посівні площі сільськогосподарських культур, зокрема частку кормових культур, адже стимулюють розвиток сфери тваринництва. Зроблено висновок, що стратегічний вектор розвитку сільського господарства регіонів польсько-українського прикордоння має переорієнтуватися від конкуренції (яка призводить до спільних економічних втрат) до транскордонної співпраці (яка має базуватися на принципі комплементарності або доповнюваності). Запропоновано модель трансформації, яка передбачає перехід від експорту сировини до формування цілісних транскордонних ланцюгів створення доданої вартості. Ключова роль відводиться виробничій кооперації у її вертикальних, горизонтальних та давальницьких формах, що дозволить поєднати масштабний сировинний потенціал українських регіонів із технологічними, інвестиційними та маркетинговими можливостями польських воєводств. Визначено напрями реалізації спільних проектів (від розбудови агрологістичних хабів до інституційної гармонізації та технологічного трансферу), що дозволить трансформувати польсько-українське прикордоння із «зони конфлікту інтересів» у територію спільного виробництва та забезпечить інтеграцію регіональних агровиробників у єдиний європейський продовольчий простір на правах високотехнологічних і конкурентоспроможних суб’єктів. Предметом подальших досліджень може стати обґрунтування кожного з виділених напрямів реалізації спільних проектів в єдину транскордонну стратегію розвитку сільського господарства з подальшою імплементацією її положень в інституціональне середовище Польщі та України.Item type:Наукова стаття, Економічне стимулювання соціально відповідального бізнесу, зайнятості працівників та муніципальних проектів у сфері оздоровчо-рекреаційної рухової активності у регіоні(2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Гордійчук, Антоніна Іванівна; Шубала, Ірина ВолодимирівнаМета. Проведення аналізу, оцінки та обґрунтування пропозицій для вдосконалення системи економічного стимулювання розвитку соціально відповідального бізнесу, зайнятості працівників, розробки та реалізації на рівні територіальних громад проектів у сфері оздоровчо-рекреаційної рухової активності.. Методика. Дослідження проведено на основі використання таких наукових методів: аналіз та візуалізація даних, картографічний метод, метод порівняння, системний підхід. Результати. Результати аналізу показали, що сфера оздоровчо-рекреаційної рухової активності Волинської області перебуває у стані структурної трансформації, де домінуючу роль відіграють мікропідприємства, які демонструють вищу адаптивність до кризових явищ порівняно з іншими суб’єктами господарювання. Виявлено негативні тенденції у кадровому забезпеченні даної сфери, що проявляються у постійному скороченні чисельності персоналу та зниженні рівня середньої оплати праці відносно мінімальних соціальних стандартів, що створює загрозу дефіциту кваліфікованих фахівців у довгостроковій перспективі. Аналіз фінансово-господарської діяльності засвідчив поступовий вихід сектору із системної кризи, про що свідчить позитивна динаміка відновлення операційної рентабельності та наближення її до беззбиткового рівня за підсумками 2023 року. На основі картографічного аналізу виявлено значну просторову нерівномірність фінансування цієї сфери з місцевих бюджетів, яка безпосередньо залежить від фінансової спроможності територіальних громад та пріоритетності розвитку рекреаційної інфраструктури в їхніх стратегічних планах. Зроблено висновок, що перетворення оздоровчо-рекреаційної сфери на інвестиційно привабливий елемент регіональної економіки потребує впровадження комплексних механізмів стимулювання, зокрема через цифровізацію послуг, розвиток інклюзивної інфраструктури та активізацію державно-приватного партнерстваItem type:Наукова стаття, нтегральна оцінка рівня гідної праці та економічного зростання за регіонами України(2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Єфімов, Андрій СергійовичСтаття присвячена інтегральній оцінці рівня гідної праці та економічного зростання в регіонах України за 2008–2021 роки для виявлення диспропорцій, кластеризації регіонів та розробки рекомендацій регіональної політики. Дослідження актуальне в контексті євроінтеграції та ЦСР 8 ООН «Гідна праця та економічне зростання». Інтегральний підхід забезпечує комплексний аналіз економічних, соціальних та інституційних факторів, створюючи єдину метрику для порівняння регіонів і моніторингу динаміки. Аналіз літератури базується на концепції гідної праці МОП, рекомендаціях ОЕСР щодо композитних індикаторів та дослідженнях впливу війни на економіку України (ОЕСР, ПРООН). Відзначається дефіцит комплексних регіональних оцінок із застосуванням інтегральних методів в умовах післявоєнних викликів. Методика поєднує min-max нормалізацію для стандартизації даних, рівне зважування для об’єктивності та агрегування за TOPSIS, що враховує ідеальний і найгірший сценарії. Обрано індикатори: рівень зайнятості, середня заробітна плата, капітальні інвестиції на душу населення, продуктивність праці. Кореляційна матриця підтверджує відсутність мультиколінеарності. Результати представлено в таблиці рангів: м. Київ лідирує, Дніпропетровська, Київська, Харківська області – у топ-5. За допомогою кластерного аналізу виділено п’ять груп: «Незмінні лідери» (Київ), «Стабільні лідери», «Регіони з позитивною динамікою» (Львівська, Рівненська, Херсонська обл.), «Регіони, що постраждали від війни» (Донецька, Луганська обл.), «Стагнуючі регіони» (Тернопільська, Волинська, Кіровоградська обл.). Війна з 2014 року посилила диспропорції: східні регіони втратили позиції, західні (Львівська, Рівненська обл.) зросли в цих позиціях завдяки ІТ і близькості до ЄС. Прогноз на післявоєнний період передбачає посилення західних регіонів, трансформацію центральних, критичний стан південно-східних. Були запропоновані такі рекомендації для регіонів: інновації – для лідерів, інфраструктура – для динамічних регіонів, відновлення з диверсифікацією – для постраждалих, активізація агросектора – для стагнуючих. Перспективи досліджень: розширення індикаторів (безпека праці, гендерна рівність), аналіз даних після 2021 року, застосування машинного навчання.