Оцінка економічної ефективності підприємств сфери поводження з відходами в Україні в контексті розвитку циркулярної економіки

Abstract

У дослідженні здійснено комплексну оцінку економічної ефективності підприємств сфери поводження з відходами в Україні (Розділ 38 КВЕД‑2010) в контексті переходу від лінійної до циркулярної економіки та впливу зовнішніх шоків, зокрема гібридної війни, пандемії COVID‑19 і повномасштабного вторгнення 2022 року. Метою роботи є всебічний аналіз трудових, фінансових та інвестиційних показників підприємств, що дозволяє виявити структурні дисбаланси, тенденції ефективності та чинники стійкості сектора. Інформаційну основу становлять офіційні дані Держстату України за 2012–2024 рр. Результати свідчать, що за відносно стабільної кількості підприємств галузь зазнала істотного скорочення трудових ресурсів — понад 40% за аналізований період, що зумовлює потребу в автоматизації, модернізації технологій і зміні бізнес‑процесів. Продуктивність праці характеризується значною волатильністю, водночас реальна заробітна плата зростала швидше за економічні результати, створюючи додатковий фінансовий тиск на підприємства. Фінансовий аналіз показує, що після глибокої збитковості 2014–2015 рр. сектор поступово досяг рівня помірної, але стабільної прибутковості протягом 2021–2024 рр., що стало можливим завдяки оптимізації витрат, коригуванню тарифної політики та адаптації підприємств до умов високої невизначеності. Інвестиційна активність сектора виявилася нерівномірною: чергувалися періоди різкого недоінвестування та фази активного оновлення основних засобів (2013, 2021, 2023). Показник співвідношення інвестицій до амортизації в ключові роки перевищував одиницю, що свідчить про готовність галузі до розширеного відтворення та впровадження технологій циркулярної економіки. Зроблено висновок, що підприємства демонструють поступове зміцнення резилієнтності та залишаються стратегічно важливими для забезпечення ресурсної ефективності й екологічної безпеки України. Для підвищення їхньої ефективності необхідними є подальша цифровізація, розширення інвестиційної підтримки й удосконалення механізмів державної політики, зокрема в царині тарифоутворення та регіонального планування управління відходами.