Факультет бізнесу та права
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/46
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Шляхи розвитку антикорупційної політики в Україні крізь призму науки публічного менеджменту(2022-09-30) Ліпич, Любов Григорівна; Рубльов, Вячеслав Володимирович; Хілуха, Оксана Анатоліївна; Кушнір, Мирослава АнатоліївнаУ статті досліджено особливості національної антикорупційної політики у світлі євроінтеграційних процесів та розвитку громадянського суспільства. Охарактеризовано поняття корупції та антикорупційної політики, її нормативне підґрунтя і інституційне забезпечення. Окреслено ключові недоліки сучасної антикорупційної політики. Обґрунтовано, що публічно-управлінська трансформація в Україні, перехід від класичного державного управління до практики публічного управління та нового публічного менеджменту є одним із ключових каталізаторів ефективної антикорупційної політики держави. Узагальнено потенційні переваги від впровадження принципів New Public Management на зміну традиційним підходам державного управління. Доведено, що перехід до принципів публічного менеджменту дозволить підвищити ефективність вироблення та реалізації публічної політики, ухвалення публічно-управлінських рішень, що може стати об’єктивним рішенням для удосконалення державної антикорупційної стратегії. Запропоновано шляхи удосконалення методології розробки та реалізації антикорупційної політики з урахуванням принципів публічного менеджменту.Item type:Наукова стаття, Соціальний діалог як механізм публічного управління у сфері соціально-трудових відносин(Дніпро: Фундація публічно-правових ініціатив, 2022) Вісин, Валентин Васильович; Мартинюк, Ярослава МиколаївнаУ статті висвітлено основні компоненти у структурі соціального діалогу, його сторони та суб’єкти, рівні, фор- ми та предмет. Поряд з цим проаналізовано основні завдання соціального діалогу: захист соціальної справедливості; посилення демократії через надання учасникам соціального діалогу рівних можливостей у формуванні соціально-еконо- мічної політики. У дослідженні підкреслено, що соціальний діалог як інститут публічного управління відіграє важливу роль у забезпеченні участі роботодавців та працівників у формуванні й здійсненні соціально-трудової та соціально- економічної політики. Визначено функції, які соціальний діалог виконує у сфері соціально-економічних та соціально- трудових відносин. Доведено, що соціальний діалог як інститут публічного управління відіграє важливу роль у забезпеченні участі роботодавців та працівників у формуванні й здійсненні соціально-трудової та соціально-економічної політики. Під- креслюється, що соціальний діалог виступає своєрідним інструментом у забезпеченні збалансованих інтересів найма- них робітників, підприємців і влади задля користі кожного із учасників діалогу та усього суспільства загалом. Це ефективний механізм забезпечення кращих умов життя та праці і більшої соціальної справедливості для працівників; підвищення якості управління в багатьох сферах; створення більш продуктивних та ефективних підприємств і галу- зей, а також більш справедливої і ефективної економіки; забезпечення гендерної рівності у сфері праці; формування стабільного і справедливого суспільства; досягнення соціального консенсусу між заінтересованими сторонами; спри- яння гнучкості ринку праці; забезпечення демократизації соціально-економічних відносин тощо.Item type:Наукова стаття, Лідерство та корпоративна культура в публічному управлінні: теоретичні основи та прикладні підходи(Острог : НаУОА, 2025-08) Ліпич, Любов ГригорівнаУ статті розглядається взаємозв’язок між лідерством та корпоративною культурою в публічному управлінні, визначаються ефективні підходи до їх інтеграції з метою підвищення результативності діяльності державних органів. Автори досліджують сучасні моделі лідерства, що застосовуються в державному секторі, серед яких трансформаційне, ситуативне, трансакційне, колегіальне, ціннісне та службове лідерство. Кожна з моделей розглядається через призму впливу на організаційну культуру, мотивацію персоналу та здатність державних установ адаптуватися до змін. У статті акцентується увага на специфічних викликах, з якими стикаються керівники публічного сектору: високий рівень бюрократії, обмежені ресурси, необхідність прозорості та підзвітності перед громадянами, а також потреба у швидкому реагуванні на зміни соціально-економічного та політичного середовища. Підкреслюється, що ефективне лідерство у публічному управлінні поєднує управлінські навички з соціально-психологічними підходами, спрямованими на розвиток людського потенціалу та формування довіри між працівниками і керівництвом. Особлива увага приділяється корпоративній культурі як системі цінностей, норм, правил і поведінкових стандартів, що визначають взаємодію співробітників та ефективність організації. Стаття описує три рівні корпоративної культури: артефакти, цінності та норми, основні припущення, а також типи культури: кланову, адхократію, ринкову та ієрархічну. Показано, як різні моделі лідерства взаємодіють із цими типами корпоративної культури, підвищуючи ефективність організаційної діяльності та рівень задоволеності працівників. У статті виокремлено основні завдання для практичного вдосконалення публічного управління