Факультет архітектури, будівництва та енергетики
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/45
Переглянути
19 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Вплив кислотних середовищ на деформівні показники деревини з різним терміном просочення(2024) Верешко, Олег Вікторович; Мельник, Юлія Анатоліївна; Гомон, Святослав СвятославовичПриведено методику експериментальних досліджень деревини березита сосни під впливом кислотних середовищ за різного терміну просоченняза осьового стиску вздовж волокон. Наведено результатиекспериментальних досліджень деформівних показників (критичних тазалишкових деформацій) деревини з врахуванням фактору кислотностісередовища. Встановлено, що вплив кислот на деревину з різнимтерміном просочення збільшує її деформівні показники.Item type:Наукова стаття, Реконструкція та благоустрій парку в селищі Ратне(2025) Мельник, Юлія Анатоліївна; Верешко, Олег Вікторович; Парфентьєва, Інна ОлександрівнаУ роботі здійснено передпроектні дослідження існуючих умов, виконано SWOT-аналіз. Обґрунтовано концепцію реконструкції, яка базується на гармонійному поєднанні природного середовища та потреб громади. Запропоновано функціональне зонування території, що включає зони для відпочинку, спорту, культурних заходів, меморіальну та прибережну зони. Передбачено модернізацію інфраструктури, підбір озеленення із максимальним збереження існуючих видів. Проєкт спрямований на створення сучасного, комфортного та екологічно сталого громадського простору.Item type:Наукова стаття, Інноваційні підходи до розвитку громади(2025) Верешко, Олег ВікторовичДосліджено стратегічні засади інноваційного розвитку територіальних громад на прикладі Кам’янець-Подільської громади. Установлено необхідність переходу до нової парадигми управління, орієнтованої на інновації та сталий розвиток. Розглянуто ключові виклики, серед яких – демографічний спад, занепад інфраструктури та обмеженість ресурсів. Акцентовано важливість цифрових технологій, соціальних інновацій та міжсекторальної взаємодії. Проаналізовано чинники інноваційної активності та обґрунтовано інтеграцію інноваційної стратегії у соціально-економічне планування. Визначено пріоритетні напрями: створення індустріальних парків, підтримка інвестицій, цифровізація та міжнародна співпраця. Сформульовано пропозиції щодо підвищення туристичної привабливості й економічної стійкості громади.Item type:Наукова стаття, Геоінформаційний аналіз просторової взаємодії щільності забудови та міської зеленої інфраструктури (UGI) у місті Житомир(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Мельник, Юлія Анатоліївна; Верешко, Олег ВікторовичЗабезпечення збалансованого співвідношення між інтенсивністю міської забудови та розвитком зеленої інфраструктури (Urban Green Infrastructure, UGI) є ключовою умовою екологічної стійкості міст та базовою вимогою сучасної європейської політики просторового планування. Для українських міст, зокрема Житомира, характерні процеси урбаністичної десифікації, що посилюють просторовий дисбаланс між потребою населення у зелених насадженнях та фактичною можливістю їх використання. У цьому контексті ГІС-методи забезпечують інструментальну основу для кількісної оцінки просторової структури міста та виявлення екологічної та морфологічної вразливості територій. Метою дослідження є оцінка взаємозв’язку між щільністю забудови, пішохідною доступністю зелених насаджень та рівнем зеленого забезпечення на рівні квартальних одиниць у межах міста Житомир. Методологія ґрунтується на використанні відкритих геопросторових даних OpenStreetMap, формуванні квартальної моделі міста та обчисленні сукупності просторових індикаторів та буферів нормативної доступності (500 м). Просторовий аналіз виконано у середовищі QGIS із застосуванням операцій просторового приєднання, статистики за зонами та мережевого аналізу. Результати дослідження показали виражену територіальну асиметрію у забезпеченості зеленими насадженнями. Найбільш урбанізовані квартали центральної частини міста та багатоповерхові житлові масиви характеризуються високими значеннями щільності забудови та найнижчими показниками зеленого балансу, що свідчить про екологічну вразливість цих територій. Буферний аналіз виявив просторову невідповідність між концентрацією населення та доступністю UGI у межах нормативної пішохідної досяжності. Отримані індикатори можуть бути використані для обгрунтувань рішень у сфері міського планування, зокрема для інтеграції в стратегічні документи розвитку та модернізації зеленої інфраструктури.Item type:Наукова стаття, Елементи сучасної містобудівної структури у контексті конструктивно-планувальних особливостей та перспектив розвитку центрів дизайну(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Задорожнікова, Ірина Вікторівна; Абрамюк, Інна Георгіївна; Парфентьєва, Інна Олександрівна; Смаль, Марія Василівна; Верешко, Олег ВікторовичУ статті наведено результати досліджень ролі центрів дизайну та креативних хабів у сучасному містобудуванні як важливих елементів міської екосистеми, які сприяють інноваціям, культурному розвитку та економічному зростанню. Розглянуто конструктивно-планувальні схеми будівель центрів дизайну, включно з каркасними, монолітними, стовпчато-стіновими, оболонковими, модульними та легкими тимчасовими системами, та обґрунтовано їх вибір залежно від функціональних потреб і архітектурної виразності. Окрему увагу приділено принципам планування: зонуванню за інтенсивністю відвідування, гнучкості простору, інтеграції з міським середовищем, технічним вимогам до експозицій та використанню цифрових інструментів для оптимізації проектування. Визначено ключові функції таких центрів: платформи для професійної комунікації та освіти, публічні виставкові простори, магніти для креативних стартапів і складові культурного бренду міста. Проаналізовано принципи розміщення центрів дизайну в різних міських контекстах у центральних частинах, житлових районах, поблизу парків та промислових зон, а також за межами міста, врахуванням транспортної доступності, озеленення, можливості майбутнього розширення та культурно-історичних аспектів території. Підкреслено, що ефективне проектування центрів дизайну має базуватися на пріоритетах сучасного містобудування: адаптивності функцій, інтеграції з міською тканиною та принципах сталого розвитку, що забезпечує їх довготривалу цінність як культурних і креативних активів міста. Матеріали можуть бути використані для планування нових креативних просторів, удосконалення існуючих об’єктів та розробки містобудівних стратегій із врахуванням сучасних технологій та соціокультурних потреб громади.Item type:Наукова стаття, Використання сучасних інформаційних технологій для містобудівних потреб(Луцьк: ЛНТУ, 2024) Мельник, Юлія Анатоліївна; Верешко, Олег ВікторовичПроаналізовано можливості використання сучасних інформаційних технологій для потреб містобудування. На прикладі історичної частини м. Луцька показано приклад комплексного аналізу території із застосуванням ГІС-технологій.Item type:Наукова стаття, Історичні аспекти розвитку геодезичного приладобудування: прилади для виконання геометричного нівелювання(2024) Верешко, Олег ВікторовичУ даній роботі з історичних позицій проаналізовано еволюційний розвиток геодезичного приладобудування на прикладі приладів для виконання геометричного нівелювання: від римського хоробата до автоматичного оптичного нівеліра з компенсатором і внутрішнім фокусуванням. Підкреслено важливість конструктивних удосконалень оптичних геодезичних приладів та їх внесок у розробку сучасних електронних нівелірів.Item type:Наукова стаття, Обстеження монолітного залізобетонного перекриття з тріщинами(2023-12-07) Дробишинець, Сергій Ярославович; Кислюк, Дмитро Ярославович; Талах, Людмила Олександрівна; Ужегов, Сергій Олегович; Ужегова, Ольга АнатоліївнаВ нормативних документах говориться, що утворення тріщин є нормальним для залізобетонних конструкцій і повинне обмежуватись до рівня, при якому тріщини не впливають на належне функціонування конструкції або вони є прийнятними. Тріщини знижують якість бетону, його міцність і довговічність, тому потрібно мінімізувати їх утворення і розкриття. У роботі проаналізовано виникнення тріщин у залізобетонних монолітних конструкціях. Виконані натурні обстеження монолітної плити перекриття третього поверху нового будівництва багатоповерхового житлового будинку. Візуальним обстеження було виявлено цілий ряд наскрізних тріщин у монолітному перекритті, які проявились після зливи. При обстеженні було помічено характерний розвиток тріщин силового походження на нижній поверхні плит, при цьому зминання бетону стиснутої зони не зафіксовано. Причинами виникнення наскрізних тріщин могли бути: порушення технології виконання монолітних залізобетонних конструкцій; можливе надто раннє навантаження плити конструкціями для бетонування плити наступного поверху; не врахована зовнішня температура при твердінні бетону плити перекриття. Крім візуального обстеження конструкції виконано визначення міцності бетону на стиск плити перекриття неруйнівним методом склерометром (молотком) Шмідта. У лабораторії були випробувані зразки бетону згідно стандартних методик, встановлено границю міцності бетону на стиск на 6 добу, яка відповідає класу С20/25. Було рекомендовано: 1) виконати точкове завантаження корисним навантаженням у характерних точках вказаної плити перекриття 3-го поверху із встановленням маяків та перевіркою прогинів плити перекриття відповідно до вимог ДБН В 2.6. – 98:2009 (п. 2.2.2.3) для виявлення можливості її подальшої експлуатації; 2) виконати підсилення плити перекриття 3-го поверху, запропоновані варіанти узгодити з проектною організацією.Item type:Наукова стаття, Перевірка міцності стін та основ укриття для розробки плану реконструкції головного корпусу волинської обласної дитячої клінічної лікарні(Луцьк: ЛНТУ, 2023-07-23) Ротко, Світлана Володимирівна; Парфентьєва, Інна Олександрівна; Пасічник, Руслан Володимирович; Ужегова, Ольга Анатоліївна; Чапюк, Олександр СергійовичТехнічний огляд є однією з головних умов розробки проекту реконструкції будівлі. Виявлення наявних дефектів дозволяє прогнозувати так звані проблемні ділянки в елементах конструкцій, які необхідно перевірити на можливість подальшої експлуатації та, за необхідності, передбачити заходи щодо їх посилення. Проведенню технічного огляду конструкцій укриття головного корпусу Волинської обласної дитячої клінічної лікарні у Луцьку передувала необхідність перевірки його міцності для подальших рекомендацій щодо проекту реконструкції. План реконструкції передбачає надбудову кількох поверхів для розширення професійної діяльності закладу та збільшення кількості ліжок. Реалізація цього проекту, відповідно, призведе до значного збільшення навантаження на фундаменти будівлі. Тому, враховуючи пропозиції щодо надбудови, необхідно насамперед оцінити поточний стан несучих конструкцій, перевірити міцність стін та фундаментів на підвищене навантаження, а також надати рекомендації щодо експлуатаційних властивостей цих елементів. В результаті технічного обстеження конструкцій укриття головного корпусу Волинської обласної дитячої клінічної лікарні було встановлено, що під час експлуатації будівлі конструкції отримали кілька дефектів та пошкоджень, але їх стан можна вважати задовільним. У зв'язку із запланованою надбудовою кількох поверхів, розрахунки стін та фундаментів укриття були виконані виходячи з ваги існуючих конструкцій та додаткової ваги проектованої надбудови - 25 т/м.п. Перевіркою міцності несучих стін на задане додаткове навантаження від проектованих верхніх поверхів будівлі було встановлено, що міцність стін укриття забезпечується з десятикратним запасом. Перевіркою міцності та надійності фундаментів було встановлено, що запас міцності фундаменту становить 67%.Item type:Наукова стаття, Визначення марки цегли із застосуванням коефіцієнта переходу(Луцьк: ЛНТУ, 2024-01-16) Задорожнікова, Ірина Вікторівна; Савенко, Володимир Іванович; Ужегова, Ольга Анатоліївна; Ротко, Світлана Володимирівна; Чапюк, Олександр СергійовичКерамічна цегла посідає одне з перших місць серед інших будівельних матеріалів. Відповідно, для гарантування надійності роботи цегляних конструкцій, а також для покращення їх міцнісних характеристик необхідно провести дослідження цегли. У процесі дослідження використовувалися традиційні методи та засоби випробування цегли. Методика проведення експериментів передбачала: 1. Класичне випробування. Марка цегли та каменю встановлюється за результатами їх випробування на міцність на стиск та вигин для всіх видів цегли, виготовлених відповідно до ДСТУ Б В.2.7-248: 2011. 2. Випробування спрощеними методами. Спрощений метод випробувань базується на класичному методі згідно з ДСТУ Б.В.2.7-248: 2011. Процес випробувань: Випробування проводилися відповідно до вимог. Результати дослідження: Розроблено діаграму показників різниці коефіцієнтів переходу, а також протоколи випробувань цегли. Висновки та оцінка отриманих результатів. Експериментально дослідивши три методи руйнування цегли, було визначено, що найефективнішим та найточнішим способом є дослідження зразків з проміжною гумовою пластиною. Перевагами цього методу є менші витрати часу на підготовку зразків та підвищена ефективність використання технічних та матеріальних ресурсів, а саме технічної гумотканої пластини. При розрахунку коефіцієнтів переходу від міцності на стиск звичайного методу до міцності на стиск спрощеного методу ми виявили, що на цей коефіцієнт випробуваних зразків впливає спосіб з'єднання, а саме тип матеріалу, що використовується в експерименті. На прикладі цементно-піщаної суміші можна спостерігати, що на коефіцієнт впливають тип та якість піску, а також водоцементне співвідношення. Отже, з результатів дослідження випливає, що коефіцієнт перерахунку значно спрощує визначення марки цегли.