Кафедра дизайну
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3442
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Час як маркер візуальних трансформацій у проєктуванні інтегрованих дизайн-систем(2025) Скляренко, Наталія ВладиславівнаУ роботі представлено теоретичне обґрунтування сутності та ролі часу в проєктуванні інтегрованих дизайн-систем. В умовах глобалізації, мінливого середовища та стрімкої динаміки інформаційних потоків ключового значення набуває концепція часу, що забезпечує формування адаптивних дизайн-систем. Методологічною основою виступає системний і трансдисциплінарний підходи, які демонструють єдність гуманітарних та експериментальних природничих наук. Залучення методів структурно-функціонального, художньо-образного, семіотичного аналізу та темпорального моделювання забезпечує всебічний аналіз концепції часу й темпоральної природи сучасних інтегрованих дизайн-систем. Виявлено, що поведінка інтегрованих візуально-комунікативних дизайн-систем як комплексу взаємопов’язаних елементів і процесів визначається часовим критерієм. Доведено, що час виконує роль формотворчого параметра, який активує та модулює візуальні трансформації дизайн-систем і забезпечує їх динамічний розвиток у взаємодії з людиною та середовищем. У роботі систематизовано групи темпоральних взаємодій, які описують і дозволяють спрогнозувати поведінку термочутливих матеріалів (температура – час), змінних кольорових рішень та текстур (вологість – час), світлочутливих поверхонь (світло – час), живих і біоактивних елементів (біохімічні реакції – час), вплив кліматичних умов та антропогенних факторів (зовнішні фактори – час), дію антропосоціальних процесів (соціум – час). Темпоральні взаємодії створюють короткочасні або тривалі візуальні зміни у дизайн-системах, трансформуючи саму парадигму дизайну. Темпоральний дизайн оперує процесами та подіями, які розгортаються у часі та просторі. Він фокусується на поведінці дизайн-системи, вигляд, структура та функції якої постійно змінюються. Дизайнер тепер проєктує не статичні об’єкти, а сценарій взаємодій, у яких темпоральність є невіддільною частиною. У статті підкреслено, що час як маркер візуальних трансформацій постає універсальним методологічним принципом для створення адаптивних візуально-комунікативних дизайн-систем. Тому сутність темпорального дизайну полягає у здатності організовувати процеси, формувати сценарії розвитку дизайн-систем, нові принципи їх дослідження та сприйняття людиною в контексті постійно змінного середовища. Дослідження відкриває можливості впровадження темпоральних параметрів у проєктну практику, що кардинально змінить спектр дизайнерських розробок, здатних до самоорганізації, прогнозованої трансформації та сталого функціонування.Item type:Наукова стаття, Методи проєктування інтер’єру супермаркетів у контексті сталого розвитку(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Білецький, Олег МиколайовичУ роботі розкрито методи проєктування інтер’єру супермаркетів через призму принципів сталого розвитку. Усвідомлення людьми необхідності здорового харчування та зростання екологічної свідомості зумовлюють пере- осмислення функціонального зонування та призводять до трансформації торгівельного середовища. Методика дослідження ґрунтується на системному підході та має трансдисциплінарний характер, що забезпечує інтеграцію теоретичних знань з екології, біології, ергономіки, економіки, соціології та інших сфер життєдіяльності суспіль- ства з практичним досвідом. Доведено, що визначним критерієм ефективної діяльності супермаркету у напрямку сталого розвитку є оптимізація площі інтер’єру за рахунок структурно-функціональної реорганізації торгівельних зон та використання методів гідропоніки. Це дозволяє поєднати виробництво і продаж продуктів у межах одного простору супермаркету та створює систему короткого постачання для зменшення відходів та впливу на довкілля. На основі аналізу актуальних трендів світової та української проєктної практики систематизовано методи екологічно орієнтованого дизайну середовища супермаркетів: 1) метод проєктування дахових зелених ферм у структурі супермаркету; 2) метод проєктування вертикальних зелених ферм; 3) метод проєктування мобільних пірамідальних зелених систем. У результаті дослідження виявлено, що оптимізація внутрішнього простору торгівельних закладів супро- воджується переходом від стаціонарних зелених конструкцій до мобільних еко-дизайн-систем, які визначають естетичний вигляд середовища та підвищує його функціональність. Супермаркет перетворюється на інтегро- вану екологічну дизайн-систему, що забезпечує формування екологічного мислення та культури раціонального споживання ресурсів природи. Використання методів еко-інтеграції у проєктуванні інтер’єрів супермаркетів демонструє пріоритетність трансформації взаємодій, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку. Матеріали дослідження можуть служити для створення нових стандартів дизайну середовища супермарке- тів, які базуються на еко-технологіях