Факультет цифрових, освітніх та соціальних технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/50
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Екологія сучасної мас-медійної комунікації (на матеріалі англомовного медійного дискурсу)(Острог: НаУОА, 2024) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаСтаття присвячена дослідженню стратегій, які використовують засоби масової інформації у маніпулюванні свідомістю людини. Автори ставлять перед собою завдання не лише проаналізувати вплив ЗМІ на розвиток мови ворожнечі, але й виявити потужний вплив емоційного компоненту в мас-медійній комунікації, розкриваючи мовні стратегії та тактики, спрямовані на розпалювання ворожнечі. Стверджується, що мас-медіа виступають активними учасниками формування мовної картини світу та впливають на громадську думку та ідентичність, включаючи мовну ідентичність. В аналізі важливий акцент робиться на мовних наративах, що стають інструментом поширення мови ворожнечі, особливо в умовах геополітичних конфліктів. Зазна-чається, що вплив таких наративів різноманітний, варіюючи від створення панічних настроїв до спроб переписати історію та вплинути на національну ідентичність. Поза наративами в медійному просторі активно використовуються інші стратегії, такі як провокативна мова, спотворення фактів, маніпулювання інформацією та маніпуляція базовими людськими емоціями, таки-ми як страх, гнів, обурення, співчуття тощо. Зокрема, розглядається використання соціальних мереж, де анонімність сприяє поширенню мови ненависті через використання емотивно зарядженої лексики. Користувачі соціальних мереж стають активни-ми учасниками створення та споживання контенту, іноді не усвідомлюючи відповідальності за вплив своїх слів на суспільну думку та поширення мови ненависті. Встановлено, що до популярних маніпулятивних стратегій розпалювання мови ворожнечі у медіа просторі належать не лише наративи, але й провокативна мова, спотворення фактів та маніпуляція емоціями. Результатом використання цих стратегій є вплив на аудиторію, спрямований на виклик сильних емоцій та мотивацію конкретної поведінки.Item type:Методичне забезпечення, Професійна етика та культура спілкування(Луцьк: ЛНТУ, 2023) Сушик, Ірина ВікторівнаКонспект лекцій складений відповідно до діючої програми курсу «Професійна етика та культура спілкування» з метою надання методичної допомоги у процесі вивчення теоретичного матеріалу. Призначене для здобувачів вищої освіти спеціальності 191 Архітектура та містобудування; спеціальності 022 Дизайн; спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія.Item type:Наукова стаття, ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ(Київ : Наукові перспективи, 2025) Піменова, Ольга Олександрівна; Жук, Оксана Миколаївна; Майборода, Оксана ЛеонтіївнаУ статті досліджуються особливості комунікації в інклюзивному освітньому середовищі як важливого чинника забезпечення рівного доступу до освіти та соціальної адаптації учнів з особливими освітніми потребами (ООП). Ефективна комунікація у такому середовищі розглядається не як проста передача інформації, а як багатовекторний процес, що враховує різноманітність когнітивних, мовленнєвих та фізичних особливостей учасників навчального процесу. Особлива увага приділяється бар’єрам комунікації, які виникають через порушення мовлення, слуху, зору, а також через соціальні стереотипи і недостатню підготовку педагогів. Аналізуються типи комунікації – вербальна, невербальна та асистивна – і їх роль устворенні доступного, чуйного та інтегрованого навчального простору. Психолого-педагогічна основа взаємодії базується на принципах емпатії, поваги і партнерства. Наголошується на необхідності комплексного підходу до підготовки педагогів, включно з набуттям навичок роботи з сучасними асистивними технологіями та методиками інклюзивної педагогіки. Висвітлюються основні проблеми та шляхи їх подолання для побудови сприятливого інклюзивного середовища, що сприяє розвитку комунікативної компетентності, соціальноїінтеграції та повноцінній участі всіх здобувачів освіти. Окремо розглядаються інституційні та організаційні передумови ефективної комунікації у школі, зокрема важливість налагодження співпраці між педагогами, асистентами вчителів, фахівцями з інклюзії, батьками та самими учнями. Увага зосереджена на необхідності створення комунікатив-ного простору, в якому кожен учасник освітнього процесу матиме змогу вільно висловлюватися, отримувати зворотний зв’язок та відчувати себе почутим і включеним до колективу. Визначено, що вдосконалення системи педагогічної освіти з урахуванням специфіки інклюзивного навчання є ключовою умовою формування ефективних стратегій комунікації в сучасних закладах освіти.