Кафедра логістики та підприємництва
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/60
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Iнформаційне забезпечення стратегічного вибору(Луцьк: ЛНТУ, 2021-01-27) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава АнатолівнаУ статті зазначено, що з точки зору інформаційної підтримки стратегічного вибору, інформаційне забезпечення полягає у наданні інформаційних даних у встановленому законом порядку, у процесі якого на базі інформаційних систем та із застосуванням принципів, методів, способів, правил, схем та алгоритмів здійснюється пошук інформації, її збір, обробка, нагромадження, зберігання, передача та використання у обсязі, достатньому для прийняття оптимальних рішень. Обґрунтовано форми інформаційної підтримки на всіх етапах стратегічного вибору із зазначенням конкретних інструментів. Доведено, що з допомогою ІТ-систем можна реєструвати та обробляти обсяги даних, що генеруються у структурах підприємства. Доступ до інформації є визначальною умовою прийняття раціональних рішень щодо розвитку підприємства. Сукупність отриманої інформації - базою знань. Генеровані знання визначають спосіб поведінки підприємства. Довіра до інформації перетворюється на якість знань, а останні в точність стратегічних рішень.Item type:Наукова стаття, Інформаційна система управління підприємством та її ІТ-підсистеми(2021-05-06) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава АнатолівнаУстановлено, що під інформаційною системою розуміють сукупність різних видів інформації, суб’єктів інформаційної діяльності, інформаційних технологій та зв’язки між ними. Інформаційні системи для підтримки стратегічного управління поділяють на дві групи: системи стратегічної інформації та стратегічні інформаційні системи. Перші спрямовані на збір інформації, її упорядкування за певними напрямами, корисними для процесів стратегічного управління та стратегічного контролю всередині підприємства. Стратегічна інформаційна система повинна забезпечувати можливість збору інформації про події та явища у зовнішньому середовищі та сприяти спілкуванню з найважливішими зацікавленими сторонами. Інформаційна система підприємства в організаційному контексті створюється за посередництвом ІТ-систем. У ІТ-системі є два основних програмних рівня: системне програмне забезпечення (базове) та прикладне програмне забезпечення.Item type:Наукова стаття, Вплив Хартії різноманітності на формування організаційної культури(2022-06-28) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава Анатолівна; Волинець, Ірина ГригорівнаЗазначено переваги використання Хартії різноманітності для підприємства, а також виокремлено пропозиції щодо зміни на її основі організаційної культури. Встановлено, що концепція організаційної культури якості є доповненням і водночас розвитком інтегрального погляду на організаційну культуру. Культура якості – це організаційна культура, здатна підтримувати баланс між відкритістю (гнучкістю) системи до різних цінностей, внесених її учасниками, і замкнутістю (незмінністю), пов’язаною з дотриманням принципів управління якістю. Запропоновано змінювати організаційну культуру шляхом запровадження принципів управління якістю (лідерство, орієнтація на клієнта, постійне вдосконалення, універсальна участь, аналіз зворотного зв’язку). Зазначена процедура після внесення відповідних коректив може бути використана для інших стратегічних змін, зокрема спрямованих на корегування організаційної культури щодо різноманітності. Обґрунтовано, що управління різноманітністю є одним з головних ресурсів організації, що сприяє її розвитку та досягненню бізнес-цілей. Розглянуто процедуру зміни організаційної культури на основі Хартії різноманітності та запропоновано механізм реалізації її етапів.Item type:Наукова стаття, Міжкультурні компетентнoсті менеджерів експатріантів(2022-06-30) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава Анатолівна; Загоруйко, Віктор ЛеонтійовичУ статті зазначено, що міжкультурна компетентність - це здатність особистості ефективно використовувати знання, навички та особистісні якості для досягнення успіху в роботі з людьми різних культур. Виокремлено чотири групи особистих характеристик, що визначають успіх експатріантів: знання менеджменту; гнучкість (у тому числі: толерантність до невизначеності, вміння слухати, стійкість до стресу); відкритість до інших культур; сімейна ситуація. Обґрунтовано, що основними елементами знань експатріанта є: знання іноземних мов, знання різних функціональних сфер діяльності корпорацій (управління, право, економічні та фінансові міжнародні ринки), інтерес до історії та релігії інших країн, управлінський досвід, набутий в міжнародній компанії, рівень освіти, знання моральних норм іншої країни, знання поведінки та ставлення до роботи співробітників з різним «культурним програмним забезпеченням», досвід мультикультуралізму. Доведено, що вміння в профілі компетентностей менеджера можуть бути об’єднані у три групи: соціальні навички (міжособистісні - включають усе, що сприяє спілкуванню з людьми, їх розумінню, оцінці та мотивації); концептуальні навички включають: сприйняття організації в цілому, здатність сприймати відносини між організацією та її міжнародним середовищем, бачення залежності та люків між підрозділами, організацією та її середовищем, група професійних навичок включає вміння створювати мультикультурні команди та керувати ними. Запропоновано складові міжкультурної компетентності, які, на думку авторів, є вирішальними при рекрутації менеджерів - експатріантів.Item type:Наукова стаття, Вплив поведінкових чинників на прийняття інвестиційних рішень(2023) Ліпич, Любов Григорівна; Кушнір, Мирослава Анатолівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Волинець Ірина ГригорівнаҐрунтовно проаналізовано вплив поведінкових чинників при прийнятті інвестиційних рішень на ринку капіталів. Опитування українських інвесторів західного регіону засвідчило, що поведінка ірраціональних інвесторів впливає на вартість цінних паперів і не завжди раціональні арбітри можуть зробити зміни, оскільки в реальних організаційних та інституційних умовах арбітражний механізм стикається з багатьма обмеженнями. Зазначено що, основний вплив на формування курсу акцій мають тренди на основних світових біржах (66 %) та фінансові результати компаній (61%) ключовими при прийнятті рішень на ринку капіталу. Встановлено, що респонденти з більшим інвестиційним досвідом при прийнятті інвестиційних рішень більшою мірою враховують поведінкові чинники, ніж особи, які інвестували на менший період часу. Поведінкові чинники при прийняття рішень на ринку капіталу також переважають серед інвесторів середньої вікової групи, тобто 36-55 років і з середнім обсягом залученого капіталу (55-250 тис. грн.). Доведено, що ірраціональне поведінкове ціноутворення виникає в зв’язку з ірраціональною поведінкою інвесторів. Якщо поведінка суб’єктів ринку є ірраціональною, ціни виражають недостатні або надмірні реакції, які зумовлюють тимчасові відхилення від раціональної ціни. Оскільки, необхідний певний час, щоб встановилася раціональна ціна, за допомогою застосування фундаментального та технічного аналізу інвестор може отримати безризиковий дохід. Обґрунтовано що, ірраціональна поведінка учасників ринку відіграє важливу роль у прийнятті інвестиційних рішень у сукупності з такими чинниками як, тренди на світових біржах, фінансові результати діяльності компаній, фази бізнес-циклу таліквідність. Ігнорування ірраціональних чинників впливу на ціноутворення капіталів спричиняє кризові явища, які поширюються не лише на фінансовий, а і на інші сектори національної економіки. Вирішення цього завдання в Україні, особливо в повоєнний період, потребуватиме адаптації моделей ціноутворення до ірраціональних схильностей інвесторів на вітчизняному ринку капіталів.