Кафедра логістики та підприємництва
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/60
Переглянути
92 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Iнформаційне забезпечення стратегічного вибору(Луцьк: ЛНТУ, 2021-01-27) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава АнатолівнаУ статті зазначено, що з точки зору інформаційної підтримки стратегічного вибору, інформаційне забезпечення полягає у наданні інформаційних даних у встановленому законом порядку, у процесі якого на базі інформаційних систем та із застосуванням принципів, методів, способів, правил, схем та алгоритмів здійснюється пошук інформації, її збір, обробка, нагромадження, зберігання, передача та використання у обсязі, достатньому для прийняття оптимальних рішень. Обґрунтовано форми інформаційної підтримки на всіх етапах стратегічного вибору із зазначенням конкретних інструментів. Доведено, що з допомогою ІТ-систем можна реєструвати та обробляти обсяги даних, що генеруються у структурах підприємства. Доступ до інформації є визначальною умовою прийняття раціональних рішень щодо розвитку підприємства. Сукупність отриманої інформації - базою знань. Генеровані знання визначають спосіб поведінки підприємства. Довіра до інформації перетворюється на якість знань, а останні в точність стратегічних рішень.Item type:Наукова стаття, Інформаційна система управління підприємством та її ІТ-підсистеми(2021-05-06) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава АнатолівнаУстановлено, що під інформаційною системою розуміють сукупність різних видів інформації, суб’єктів інформаційної діяльності, інформаційних технологій та зв’язки між ними. Інформаційні системи для підтримки стратегічного управління поділяють на дві групи: системи стратегічної інформації та стратегічні інформаційні системи. Перші спрямовані на збір інформації, її упорядкування за певними напрямами, корисними для процесів стратегічного управління та стратегічного контролю всередині підприємства. Стратегічна інформаційна система повинна забезпечувати можливість збору інформації про події та явища у зовнішньому середовищі та сприяти спілкуванню з найважливішими зацікавленими сторонами. Інформаційна система підприємства в організаційному контексті створюється за посередництвом ІТ-систем. У ІТ-системі є два основних програмних рівня: системне програмне забезпечення (базове) та прикладне програмне забезпечення.Item type:Наукова стаття, Управління підприємницькими системами в цифровій економіці в умовах сталого розвитку(2022-06-30) Ліпич, Любов Григорівна; Полінкевич, Оксана МиколаївнаМетою статті є розробка механізму управлінняпідприємницькимисистемами в умовах цифрової економіки та сталого розвитку. У дослідженні використано методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, умовиводу, узагальнення, абстракції. Результати дослідження показали, що важливо враховувати такі характеристики бізнес-середовища 21-го століття, як мінливість, невизначеність, складність та неоднозначність. Зазначено, що існує чотири стилі управління: управління 1-го покоління, 2-го покоління, 4-го покоління. Управління 4-го покоління є значним кроком вперед через взаємодію ефективного менеджменту та підвищення продуктивності. Ключовими елементами його є якість, науковий підхід, командна робота. Виділено ознаки підприємницької системи в умовах цифрової економіка та сталого розвитку, серед яких складність, невизначеність, багатоваріантність, динамізм і мінливість, ефективність, результативність, адаптивність, гнучкість, рівень цифровізації. Наведено основні елементи підприємницької системи як імідж та брендинг, сервіс, інновації та виробництво або споживання послуг. Подано характеристику хвилей цифрової трансформації (перша, друга та третя). Запропоновано механізм управління підприємницькими системами в умовах цифрової економіки та сталого розвитку, який містить цілі, принципи, методи, важелі, інструменти, моніторинг змін.Item type:Наукова стаття, Вплив Хартії різноманітності на формування організаційної культури(2022-06-28) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава Анатолівна; Волинець, Ірина ГригорівнаЗазначено переваги використання Хартії різноманітності для підприємства, а також виокремлено пропозиції щодо зміни на її основі організаційної культури. Встановлено, що концепція організаційної культури якості є доповненням і водночас розвитком інтегрального погляду на організаційну культуру. Культура якості – це організаційна культура, здатна підтримувати баланс між відкритістю (гнучкістю) системи до різних цінностей, внесених її учасниками, і замкнутістю (незмінністю), пов’язаною з дотриманням принципів управління якістю. Запропоновано змінювати організаційну культуру шляхом запровадження принципів управління якістю (лідерство, орієнтація на клієнта, постійне вдосконалення, універсальна участь, аналіз зворотного зв’язку). Зазначена процедура після внесення відповідних коректив може бути використана для інших стратегічних змін, зокрема спрямованих на корегування організаційної культури щодо різноманітності. Обґрунтовано, що управління різноманітністю є одним з головних ресурсів організації, що сприяє її розвитку та досягненню бізнес-цілей. Розглянуто процедуру зміни організаційної культури на основі Хартії різноманітності та запропоновано механізм реалізації її етапів.Item type:Наукова стаття, Управління різноманітністю в контексті розвитку персоналу(Луцьк: ЛНТУ, 2022-05-20) Ліпич, Любов Григорівна; Гринькевич, Ольга Степанівна; Полінкевич, Оксана МиколаївнаЕфективне управління діапазоном відмінностей і схожостей між працівниками може стати джерелом конкурентних переваг підприємства. Це лежить в основі ідеї управління різноманітністю персоналу в контексті його розвитку. Метою статті є ознайомлення з засадами теорії поколінь та ініціативою Хартії різноманітності та зазначенні переваг для підприємства від використання Хартії різноманітності при виборі напрямів розвитку персоналу. Встановлено, що управління різноманітністю визначається стратегією управління персоналом, що базується на переконані, що диференціація між людьми є напрямом реального підвищення економічних результатів підприємства, його розвитку в сфері інновацій та гнучкості ринку. Обґрунтовано, що існуючі відмінності між поколіннями у робочому середовищі можна ідентифікувати на таких рівнях: освіта та навички, відношення до роботи і відносини на роботі, фізичні можливості, розумові здібності та ефективність засвоєння знань, сімейні цінності, продуктивність праці, комунікативність. На українському ринку праці переважають представники поколінь Х та Y. Залишають ринок праці, виходячи на пенсію, бебі-бумери та збільшується частка молоді, що належить до покоління Z. Зазначено, що представники покоління Z мають особливі здібності до отримання та обробки інформації, оскільки технології супроводжують їх від народження. Для них важливим є чітке визначення завдань, гнучкість робочого часу, розвиток кар'єри. Вони прагнуть поєднати роботу за наймом з само зайнятістю. Доведено, що менеджери з персоналу та лінійні менеджери повинні знати відмінності між поколіннями та причини, що їх зумовили, щоб обирати ефективні методи та інструменти їх розвитку. Опитування показало, компанії не реалізують стратегії управління різноманітністю, а діяльність, яка здійснюється в цій сфері, є інтуїтивною. Елементи управління різноманітністю, які зустрічаються в досліджуваних підприємствах, базуються, з одного боку, на раціональних економічних передумовах, а з іншого, похідні адаптації компаній до поточного ринку праці. Пропозиція навчання не адаптована до окремих працівників через віковий критерій. Пропозиції розвитку аналогічні для працівників усіх поколінь.Item type:Наукова стаття, Міжкультурні компетентнoсті менеджерів експатріантів(2022-06-30) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава Анатолівна; Загоруйко, Віктор ЛеонтійовичУ статті зазначено, що міжкультурна компетентність - це здатність особистості ефективно використовувати знання, навички та особистісні якості для досягнення успіху в роботі з людьми різних культур. Виокремлено чотири групи особистих характеристик, що визначають успіх експатріантів: знання менеджменту; гнучкість (у тому числі: толерантність до невизначеності, вміння слухати, стійкість до стресу); відкритість до інших культур; сімейна ситуація. Обґрунтовано, що основними елементами знань експатріанта є: знання іноземних мов, знання різних функціональних сфер діяльності корпорацій (управління, право, економічні та фінансові міжнародні ринки), інтерес до історії та релігії інших країн, управлінський досвід, набутий в міжнародній компанії, рівень освіти, знання моральних норм іншої країни, знання поведінки та ставлення до роботи співробітників з різним «культурним програмним забезпеченням», досвід мультикультуралізму. Доведено, що вміння в профілі компетентностей менеджера можуть бути об’єднані у три групи: соціальні навички (міжособистісні - включають усе, що сприяє спілкуванню з людьми, їх розумінню, оцінці та мотивації); концептуальні навички включають: сприйняття організації в цілому, здатність сприймати відносини між організацією та її міжнародним середовищем, бачення залежності та люків між підрозділами, організацією та її середовищем, група професійних навичок включає вміння створювати мультикультурні команди та керувати ними. Запропоновано складові міжкультурної компетентності, які, на думку авторів, є вирішальними при рекрутації менеджерів - експатріантів.Item type:Навчальний підручник, Внутрішнє комунікування в міжнародній корпорації(2022-06-30) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава Анатолавна; Волинець Ірина ГригорівнаСьогодні комунікація вважається невід’ємним елементом управління компанією. Обґрунтовано, що комунікативний бар'єр становить собою перешкоду, яка є причиною складності обміну інформацією в ході діалогу. Виокремлено три групи міжкультурних бар’єрів: ті, що пов’язані з національною культурою, організаційні та особистісні. Міжкультурні бар’єри можуть призвести до того, що учасники діалогу будуть по-різному інтерпретувати однакові поняття і це накладе відбиток на ефективність розмови. Щоб зменшити або виключити це негативне явище, аналіз культурних відмінностей слід проводити на чотирьох рівнях: культурна ідентичність, культурне само сприйняття, сприйняття інших культур, пошук в культурі точок дотику з метою полегшення комунікування. Доведено, що створення комплексної внутрішньої комунікаційної системи дозволяє покращити функціонування міжнародних корпорацій на багатьох рівнях.Item type:Автореферат дисертації, Економіка замкнутого типу як передумова парадигми сталого економічного розвитку(2022-03-28) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана Анатолівна; Кушнір, Мирослава АнатолівнаНова парадигма розвитку суспільства розроблена за результатами аналізу причин деградації навколишнього природного середовища в масштабах біосфери та пошуку шляхів подолання загроз довкіллю та здоров’ю людини. Її втілення потребує переходу до економіки замкнутого циклу. Встановлено, що сталий розвиток – це форма взаємодії суспільства і природи, за якої забезпечуються виживання людства та збереження навколишнього середовища, нинішні покоління повинні забезпечувати свої життєві потреби, не позбавляючи майбутні покоління можливості також задовольняти власні потреби. Обґрунтовано, що для успішної реалізації парадигми сталого розвитку потрібне впровадження концепції економіки замкнутого циклу. У циркулярній економіці продукти розробляються таким чином, щоб забезпечити їхнє зручне повторне використання, а не видобуток нових ресурсів. У статті наведено переконливі докази збільшення матеріальних благ шляхом реалізації принципів циркулярної економіки світовими та вітчизняними підприємствами.Item type:Наукова стаття, Incentives for the Deployment of Social Responsibility Management in Ukrainian Enterprises(2022-02-25) Ліпич, Любов Григорівна; Кушнір, Мирослава Анатоліївна; Фатенок-Ткачук, Алла Олександрівна; Хілуха, Оксана АнатоліївнаThe article examines the prerequisites and practices of social responsibility of Ukrainian enterprises to identify success factors that are important in choosing areas of implementation of social measures. We conducted the research in the following sequence. First, we analyzed the state of social responsibility management based on the monitoring of macroeconomic indicators in terms of external vectors of the corporate culture system. Then we set the level of awareness of regional governments about socially responsible business. Finally, we supplemented the analysis results with data from the monitoring of the attitude of management structures to the need to implement a system of corporate social responsibility of Ukrainian enterprises based on the Sustain Ability matrix. In the end, we summarized the priority factors of success resulting from corporate social responsibility management. We have proved that the formation of methods for assessing the management of social responsibility should consider internal and external vectors in the corporate culture system. The assessment of vectors of social responsibility should be carried out, taking into account the volume of social investments, their quality and efficiency. We found that the most crucial success factors are increased productivity, reduced costs and the ability to diversify markets.Item type:Наукова стаття, Шляхи розвитку антикорупційної політики в Україні крізь призму науки публічного менеджменту(2022-09-30) Ліпич, Любов Григорівна; Рубльов, Вячеслав Володимирович; Хілуха, Оксана Анатоліївна; Кушнір, Мирослава АнатоліївнаУ статті досліджено особливості національної антикорупційної політики у світлі євроінтеграційних процесів та розвитку громадянського суспільства. Охарактеризовано поняття корупції та антикорупційної політики, її нормативне підґрунтя і інституційне забезпечення. Окреслено ключові недоліки сучасної антикорупційної політики. Обґрунтовано, що публічно-управлінська трансформація в Україні, перехід від класичного державного управління до практики публічного управління та нового публічного менеджменту є одним із ключових каталізаторів ефективної антикорупційної політики держави. Узагальнено потенційні переваги від впровадження принципів New Public Management на зміну традиційним підходам державного управління. Доведено, що перехід до принципів публічного менеджменту дозволить підвищити ефективність вироблення та реалізації публічної політики, ухвалення публічно-управлінських рішень, що може стати об’єктивним рішенням для удосконалення державної антикорупційної стратегії. Запропоновано шляхи удосконалення методології розробки та реалізації антикорупційної політики з урахуванням принципів публічного менеджменту.