Кафедра логістики та підприємництва
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/60
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ, ЕКОНОМІКО-ПОЛІТИЧНИХ ЗМІН ТА ВОЄННОГО ЧАСУ(Харків, 2023-09-29) Ліпич, Любов Григорівна; Шостак, Людмила Василівна; Морохова, Валентина Олександрівна; Миронова, Наталія СтепанівнаДана стаття присвячена проблематиці формування маркетингової стратегії підприємства одночасно в досить складних умовах цифрової трансформації, економіко-політичних змін та воєнного часу. Зрозуміло, що цифрова трансформація в даному контексті є позитивним рушієм, який прискорює збір інформації та реагування на динаміку ринкової кон’юнктури. Проте на цьому позитивні зміни закінчуються, оскільки на даний час в Україні економіко-політичні зміни зумовлені саме життям в умовах воєнного часу, складністю планування та формування перспектив розвитку. Практично вся економіка працює на потреби Перемоги і відповідно формувати маркетингові стратегії розвитку для вітчизняних підприємств надзвичайно складно. Дані процеси ускладнюються ще й розбитою інфраструктурою окремих регіонів. Підприємства, що займаються виготовленням будівельних матеріалів або є їх постачальниками можуть сформувати лише асортиментну стратегію, проте досить важко її прив’язати до якогось часового вимірника. Автори вважають, що оскільки маркетингова стратегія вітчизняного підприємства базується на значній кількості інформації (щоб врахувати всі тренди та динаміку), то, відповідно, цифровізація сприятиме формуванню як реального асортименту, так і складанню реальна транспортна карта для доставки продукції споживачам, і вивчення потреб споживачів, формування сегментної групи тощо. Формувати інформаційний масив маркетингових даних дійсно стало легше та швидше, а ті підприємства, які підтримують цифрову трансформацію на практиці, будуть здатний враховувати не тільки потреби споживачів, а й фактори економічних, політичних і військових змін. Автори визначили, що при формуванні маркетингової стратегії проблема виникає не лише у складній економічній та політичній ситуації та воєнному стані в державі, а й у швидкій зміні трендів, потреб, зміні цифрових платформ. Якщо компанія не вміє швидко реагувати на зміни, не використовує гнучкі підходи до ведення бізнесу та не застосовує інноваційні цифрові технології, вона не тільки не зможе сформувати маркетингову стратегію, але й буде приречена на зникнення ринку.Item type:Наукова стаття, Модифікація моделі управління людським капіталом підприємства в епоху цифровізації(2023-12-30) Ліпич, Любов Григорівна; Оксана, Оксана АнатоліївнаМетою статті є представлення інноваційної моделі управління людським капіталом на засадах нейролідерства в епоху цифровізації з акцентуванням уваги на еволюцію моделювання кадрової функції. Встановлено, що цифровізація являє собою процес впливу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на суспільні процеси, системи, які в результаті цього впливу отримують нові стимули до власного розвитку або зазнають руйнувань та поступово зникають. Науковці ідентифікували, що людина - це не лише ресурс, а капітал, який створює додану вартість. Кожен працівник є індивідуальністю, неповторною, багатогранною та різновекторною особою. Дослідження джерел та індикаторів відмінностей між людьми привели до розуміння, що людський мозок є ключовим творцем людської діяльності та прийняття рішень. Обґрунтовано, що нейролідерство в підприємницькій діяльності дає відповіді на запитання, пов’язані з підвищенням кількості депресивних станів, втрати професійної автономії, формуванням стратегій удосконалення професійної діяльності, пошуком чинників системи сприйняття винагороди тощо. В концепції нейролідерства важливішим за коефіцієнт розумового розвитку (IQ) стає емоційний інтелект (EQ) та коефіцієнт життєвої енергії (VQ). Схематично це виглядає так: IQ → EQ → VQ. Емоційний інтелект складається з п’яти компонентів: самопізнання (здатність ідентифікувати свої емоції, свою мотивацію при прийнятті рішень, пізнавати свої слабкі і сильні позиції, визначати свої цілі і життєві цінності); саморегуляція (здатність контролювати свої емоції, стримувати імпульси); мотивація (здатність прагнути до досягнення мети заради факту її досягнення); емпатія (здатність враховувати почуття інших людей при прийнятті рішень, здатність співпереживати іншим); соціальні навички (здатність вибудовувати відносини з людьми, керувати ними, підштовхувати їх в бажаному напрямку). Коефіцієнт життєвої енергії визначає здатність заряджати енергією себе і оточуючих. Імплементація нейролідерства в процес управління людським капіталом підприємства трансформує модель управління людським капіталом в управління людським розумом. Це важливо в економічному та соціальному контексті.Item type:Наукова стаття, Формування бізнес-моделі логістичного підприємства в умовах цифрової трансформації(2023-10-29) Ліпич, Любов ГригорівнаСтаття присвячена визначенню та обґрунтуванню стратегічних аспектів формування бізнес-моделі логістичного підприємства в умовах цифрової трансформації. В процесі до-слідження було з’ясовано, що процеси цифрової трансформації мають значний вплив не лише на кінцеві результати діяльності вітчизняних логістичних підприємств, але й на формування та реалізацію стратегічнихпланів та їх перспектив. Авторами підкреслено, що стратегічне формування бізнес-моделі вітчизняних підприємств значно ускладнюється не лише прискореними темпами розвитку бізнесу через цифрову трансформацію, а також економічною та політичною нестабільністю в нашій країні. В умовах цифрової трансформації традиційні логістичні стратегії не завжди доцільні до використання, тому постає потреба у врахуванні зарубіжного досвіду формування бізнес-моделей та адаптації його у діяльності вітчизняних підприємств.Item type:Наукова стаття, Сучасні тенденції розвитку фінансової системи України в умовах глобальних трансформацій(2025-10-30) Ліпич, Любов Григорівна; Надейко, Микола МиколаєвичВступ. У статті досліджується вплив глобальних трансформацій на сучасний розвиток фінансової системи України, зокрема поєднання довгострокових тенденцій цифровізації, фінансової інтеграції та євроінтеграції з шоками пандемії COVID-19 і повномасштабної війни. Підкреслюється складність середовища, у якому функціонують фінансові ринки, банківський сектор і бюджетна система. Мета. Проаналізувати ключові тенденції та ризики трансформації фінансової системи України та визначити напрями її адаптації в умовах глобальних і внутрішніх викликів. Методи. Застосовано системний і порівняльний аналіз, узагальнення наукових джерел, оцінку впливу зовнішніх шоків і інституційних змін на фінансові підсистеми держави. Результати. Встановлено, що війна спричинила безпрецедентний тиск на державні фінанси, посиливши залежність від зовнішньої допомоги та підвищивши ризики для банківського сектору. Одночасно цифровізація та євроінтеграційний курс забезпечили імпульс модернізації фінансової інфраструктури, гармонізації регулювання та розвитку ринків капіталу. Виявлено провідні напрями зміцнення стійкості фінансової системи: поглиблення інтеграції з ЄС, цифрова трансформація, посилення бюджетної й боргової стійкості, реформування ринків капіталу та підтримка МСБ. Висновки. Фінансова система України демонструє значну адаптивність до глобальних трансформацій, однак залишається вразливою до воєнних і структурних ризиків. Її стійкість у середньостроковій перспективі залежатиме від ефективності реформ, посилення інституційної спроможності, диверсифікації каналів фінансування відбудови та подальшого впровадження європейських стандартів. Поєднання зовнішньої підтримки та внутрішніх трансформацій створює можливість формування сучасної й конкурентоспроможної фінансової системи.Item type:Наукова стаття, МОДЕРНІЗАЦІЯСТРАХОВОГОРИНКУУКРАЇНИВКОНТЕКСТІЄВРОПЕЙСЬКОЇІНТЕГРАЦІЇ(2025-12-23) Ліпич, Любов ГригорівнаУ статті здійснено комплексний аналіз процесів модернізації страхового ринку України в контексті європейської інтеграції та безпрецедентних викликів, спричинених повномасштабною війною. Європейську інтеграцію страхового ринку визначено як процес наближення національного законодавства, наглядових практик і бізнес-моделей до acquis ЄС, перед усім вимог директив Solvency II та Insurance Distribution Directive (IDD). Проаналізовано сучасний стан страхового ринку України, зокрема тенденції до скорочення кількості страховиків і зростання концентрації, домінування ризикового страхування та недостатній розвиток довгострокових видів страхування. Особливу увагу приділено впливу війни на попит, структуру страхових виплат і здатність компаній виконувати зобов’язання, а також роліанти кризових заходів держави та Національного банку України узбереженні фінансової стійкості галузі й відновленні перестрахувальних зв’язків. Центральне місце в дослідженні посідає аналіз регуляторної модернізації, пов’язаної з реформою «спліт», ухваленням нової редакці їЗакону України «Прострахування» No1909-IX та впровадження мризик-орієнтованого нагляду. Обґрунтовано стратегічні напрями подальшого розвитку страхового ринку, зокрема цифровізацію та InsurTech-інновації, посилення кіберстійкості, формування системи страхування воєнних ризиків для відновлення й залучення інвестицій, поглиблення міжнародної інтеграції, розвиток людського капіталу та відновлення довіри споживачів. Зроблено висновок, що послідовна модернізація страхового ринку створює передумови для підвищення його конкурентоспроможності, соціальної значущості та повноцінної інтеграції до європейського фінансовог опростору.Item type:Наукова стаття, Інноваційний розвиток логістично‐транспортних систем підприємств в умовах цифровізації та економічної стійкості(2026-01-30) Ліпич, Любов ГригорівнаВступ. З початку ХХ століття логістично-транспортні системи підприємств зазнають суттєвих змін, зумовлених глобалізацією, цифровізацією, зростанням вимог до гнучкості та ефективності управління потоками. В умовах повномасштабної війни транспортна логістика України набула стратегічного значення як чинник економічної стабілізації та відновлення. Інтеграція до європейської транспортної мережі TEN-T, модернізація інфраструктури, розвиток мультимодальних перевезень і впровадження інноваційних рішень сприяють зниженню логістичних витрат, скороченню часу постачання та підвищенню рентабельності підприємств. Статистичні дані 2024 року свідчать про позитивну динаміку вантажоперевезень і портового вантажообігу, що підтверджує наявність значного потенціалу для подальшого розвитку галузі. Метою дослідження є узагальнення теоретичних підходів і практичних результатів упровадження інновацій у логістично-транспортних системах підприємств, визначення ключових напрямів їх трансформації та оцінка впливу цифрових, екологічних і організаційних інновацій на ефективність ланцюгів постачання в сучасних умовах. Методи дослідження. У процесі дослідження використано методи аналізу й синтезу, системного та структурно-функціонального підходів, статистичного аналізу, порівняння, узагальнення наукових джерел і звітних даних. Інформаційну базу становили праці вітчизняних і зарубіжних науковців, аналітичні звіти міжнародних організацій, статистичні матеріали та галузеві огляди. Результати. Досліджено еволюцію завдань логістично-транспортних систем від традиційних функцій перевезення та зберігання до створення доданої вартості на основі цифрових платформ, штучного інтелекту, IoT та інтелектуальних транспортних систем. Визначено, що впровадження інновацій у залізничному, автомобільному, повітряному та водному транспорті сприяє підвищенню стійкості ланцюгів постачання, зниженню витрат і поліпшенню якості логістичних послуг. Обґрунтовано зростання інноваційної активності підприємств України, зокрема у транспортному машинобудуванні та логістичних сервісах, що зумовлено воєнними ризиками та необхідністю швидкої адаптації до змін зовнішнього середовища. Висновки. Інноваційний розвиток логістично-транспортних систем є ключовою умовою підвищення конкурентоспроможності підприємств і відновлення економіки України. Інтеграція цифрових технологій, екологізація перевезень та формування стійких логістичних рішень дозволяють забезпечити ефективне функціонування ланцюгів постачання в умовах високої невизначеності та формують основу для довгострокового економічного зростання.