Кафедра логістики та підприємництва

Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/60

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Item type:Наукова стаття,
    Управління підприємницькими системами в цифровій економіці в умовах сталого розвитку
    (2022-06-30) Ліпич, Любов Григорівна; Полінкевич, Оксана Миколаївна
    Метою статті є розробка механізму управлінняпідприємницькимисистемами в умовах цифрової економіки та сталого розвитку. У дослідженні використано методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, умовиводу, узагальнення, абстракції. Результати дослідження показали, що важливо враховувати такі характеристики бізнес-середовища 21-го століття, як мінливість, невизначеність, складність та неоднозначність. Зазначено, що існує чотири стилі управління: управління 1-го покоління, 2-го покоління, 4-го покоління. Управління 4-го покоління є значним кроком вперед через взаємодію ефективного менеджменту та підвищення продуктивності. Ключовими елементами його є якість, науковий підхід, командна робота. Виділено ознаки підприємницької системи в умовах цифрової економіка та сталого розвитку, серед яких складність, невизначеність, багатоваріантність, динамізм і мінливість, ефективність, результативність, адаптивність, гнучкість, рівень цифровізації. Наведено основні елементи підприємницької системи як імідж та брендинг, сервіс, інновації та виробництво або споживання послуг. Подано характеристику хвилей цифрової трансформації (перша, друга та третя). Запропоновано механізм управління підприємницькими системами в умовах цифрової економіки та сталого розвитку, який містить цілі, принципи, методи, важелі, інструменти, моніторинг змін.
  • Item type:Наукова стаття,
    Управління різноманітністю в контексті розвитку персоналу
    (Луцьк: ЛНТУ, 2022-05-20) Ліпич, Любов Григорівна; Гринькевич, Ольга Степанівна; Полінкевич, Оксана Миколаївна
    Ефективне управління діапазоном відмінностей і схожостей між працівниками може стати джерелом конкурентних переваг підприємства. Це лежить в основі ідеї управління різноманітністю персоналу в контексті його розвитку. Метою статті є ознайомлення з засадами теорії поколінь та ініціативою Хартії різноманітності та зазначенні переваг для підприємства від використання Хартії різноманітності при виборі напрямів розвитку персоналу. Встановлено, що управління різноманітністю визначається стратегією управління персоналом, що базується на переконані, що диференціація між людьми є напрямом реального підвищення економічних результатів підприємства, його розвитку в сфері інновацій та гнучкості ринку. Обґрунтовано, що існуючі відмінності між поколіннями у робочому середовищі можна ідентифікувати на таких рівнях: освіта та навички, відношення до роботи і відносини на роботі, фізичні можливості, розумові здібності та ефективність засвоєння знань, сімейні цінності, продуктивність праці, комунікативність. На українському ринку праці переважають представники поколінь Х та Y. Залишають ринок праці, виходячи на пенсію, бебі-бумери та збільшується частка молоді, що належить до покоління Z. Зазначено, що представники покоління Z мають особливі здібності до отримання та обробки інформації, оскільки технології супроводжують їх від народження. Для них важливим є чітке визначення завдань, гнучкість робочого часу, розвиток кар'єри. Вони прагнуть поєднати роботу за наймом з само зайнятістю. Доведено, що менеджери з персоналу та лінійні менеджери повинні знати відмінності між поколіннями та причини, що їх зумовили, щоб обирати ефективні методи та інструменти їх розвитку. Опитування показало, компанії не реалізують стратегії управління різноманітністю, а діяльність, яка здійснюється в цій сфері, є інтуїтивною. Елементи управління різноманітністю, які зустрічаються в досліджуваних підприємствах, базуються, з одного боку, на раціональних економічних передумовах, а з іншого, похідні адаптації компаній до поточного ринку праці. Пропозиція навчання не адаптована до окремих працівників через віковий критерій. Пропозиції розвитку аналогічні для працівників усіх поколінь.
  • Item type:Наукова стаття,
    Управління поведінкою підприємств в умовах соціально-психологічної напруги
    (2022-12-29) Ліпич, Любов Григорівна; Полінкевич, Оксана Миколаївна; Камінські, Рішард Ксенофонтович
    Метою статті є аналіз підходів до управління поведінкою підприємств в умовах соціально-психологічної напруги. У дослідженні використано методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, умовиводу, узагальнення, абстракції. Результати дослідження показали, що варто досліджувати поведінку підприємств за стадіями емоційного реагування та ключовими факторами успіху. Причому виділено реактивний, активний, чуйний та високоефективний типи підприємств. Зазначено, що не всі підприємства досягають стадії прийняття та смирення, оскільки саме на ній підприємство приймає усвідомлені та високоефективні рішення, які сприяють розвитку та досягненню стратегічних цілей. Виділено елементи, які визначають успіх підприємств на ринку та впливають на нераціональну поведінку за стадіями емоційного реагування заперечення, гнів, торг, відчай (депресія), прийняття (смирення). Наведено за ними типи поведінки за ключовими факторами успіху підприємства: імідж, прихильність до торгової марки, місце розташування, кваліфікація персоналу, потенціал нововведень, рівень загального управління, гнучкість виробництва, ширина асортименту, розвинутість інтернет- маркетингу. Запропоновано механізм адаптації поведінки підприємств, який містить цілі, принципи, методи, важелі, стадії реагування та моніторинг змін.
  • Item type:Наукова стаття,
    СТРАТЕГІЯ УСПІШНОЇ РЕЛОКАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
    (Akademia Kujawsko-Pomorska, 2022-12-29) Вахович, Ірина Михайлівна; Полінкевич, Оксана Миколаївна; Ліпич, Любов Григорівна; Ковальчук, Надія Віталіївна
    Метою статті було розробка стратегії успішної релокації українських підприємств, які спричинені військовими діями на Сході. Автором розроблено тезу про те, що стратегія має базуватися на комплексній стратегії, які містить «стратегічний набір». Для досягнення мети дослідження та перевірки цієї тези було використано метод порівняльного аналізу, аналізу, синтезу, абстракції. У статті описано сутність релокації як стратегії захисту бізнесу від зовнішніх загроз, за якої діяльності переноситься у безпечні місця. Вона буває двох основних типів: тактична та стратегічна. Окреслено основний принцип релокації free-to-go policy, тобто вільного переміщення. Саме поняття «стратегія» використовується в науці та практиці управління з 50-х років XX ст., проте воно змінювалося під впливом економічного розвитку суспільства. Класичний підхід до стратегії ототожнював її із засобом досягнення цілей, Концептуальний підхід – з набором правил прийняття рішень, а комплексний підхід – з програмою функціонування підприємства. Стан релокації знайомий для українських компаній з 2014–2015 років, проте не всі переміщені підприємства ефективно працюють на новому місці. Успішна стратегія релокації має включати три блоки: бізнес-операції та підрозділи підприємства, перелік критично важливих стейкхолдерів, перелік кадрового потенціалу. Ефективний режим релокації залежить від вибору місця переміщення, засобів переміщення, засоби комунікації та зв’язку. Підвищують успішність релокації розробка комплексної стратегії, яка включає різні набори стратегій, балансування яких здійснюється через формування «стратегічного набору». При релокації підприємств розробка «стратегічного набору» проходить 8 етапів. Висновки стосуються можливостей відновлення роботи переміщених підприємств із зони бойових дій через стратегія ефективної реалізації, яка спирається на принципах системності, комплексності, порівнюваності, динамізму, єдності, ефективності розподілу, адаптації, вимірюваності, концентрації.
  • Item type:Наукова стаття,
    Стратегічні орієнтири розвитку аптечних закладів комунальної форми власності в пост воєнний період
    (2023-03-28) Ліпич, Любов Григорівна; Полінкевич, Оксана Миколаївна; Хілуха, Оксана Анатоліївна
    Використання інструментарію стратегічного управління аптечними закладами комунальної форми власності забезпечить уміння прогнозувати їх майбутній розвиток, дозволить побачити перспективу з урахуванням потенційного та реального впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. Мета статті - розробка теоретичних положень інструментарію стратегічного управління та практичних рекомендацій щодо розвитку аптечних закладів комунальної форми власності в пост воєнний період. Встановлено, що стратегічний інструментарій розвитку являє собою сукупність взаємозалежних елементів, з допомогою яких здійснюється ефективний процес управління розвитком підприємства. Він спрямований на досягнення певних фінансових показників, пов'язаних із концепцією товарів, робіт, послуг, а також технологією їх створення, реалізації та управління. Обґрунтована необхідність подальшої соціалізації фармацевтичного бізнесу шляхом збільшення кількості аптек комунальної форми власності. Доведена необхідність використання ними компонентів стратегічного інструментарію розвитку за трьома напрямами. Перший напрям стосується удосконалення механізму співпраці аптечних установ та державних органів влади щодо реалізації національної програми реімбурсації. Компенсацію витрат за відпущені лікарські засоби запропоновано здійснювати за кожним звітом про відпущені лікарські засоби протягом 5 робочих днів з дня отримання такого документу розпорядниками бюджетних коштів. Запропоновано створити прямі соціальні рахунки для категорій громадян, які обслуговуються за цією програмою. З метою доповнення та оновлення щомісячно переглядати та доповнювати лікарські засоби передбачені державною програмою «Доступні ліки». Другий напрям пов'язаний з оптимізацією регуляторної політики щодо впровадження заходів підвищення інноваційної активності. Це надання додаткових медичних послуг постійним клієнтам, впровадження медичної практики в межах аптечних закладів, постачання лікарських засобів з допомогою дронів. Третій напрям передбачає стимулювання персоналу за збільшення продажів лікарських засобів. Запропоновано використовувати гнучку систему надбавок до заробітної плати за результатами обслуговування покупців. Така практика можлива при автоматизації та персоналізації продажів.