Об’єкти культурної спадщини мають величезний потенціал як чинники сталого туристичного розвитку. Вони не лише сприяють економічному зростанню регіонів, а й зміцнюють культурну самобутність і міжрегіональну взаємодію. Особливої ваги набуває інтеграція нематеріальних елементів (пісні, обряди, ремесла) в екскурсійні маршрути та їх популяризація серед молоді через сучасні формати подачі. Зростаючий інтерес до етнокультурної спадщини, потреба у збереженні нематеріальних традицій, розвиток внутрішнього туризму в Україні та необхідність пошуку нових підходів до туристичних продуктів, орієнтованих на автентичність і локальну ідентичність.
