DSpace

Актуальність теми зумовлена загостренням суперечностей між зростанням туристичних по-токів та необхідністю збереження природної і культурної спадщини в умовах сталого розвитку. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо інтеграції культурного туризму у систему сталого розвитку природоохоронних територій. Дослідження базується на системному підході, методах аналізу і синтезу наукової літератури, компаративному аналізі вітчизняного та міжнародного досвіду управління природоохоронними територіями, а також методі моделювання для розробки концептуальної схеми інтеграції. Гіпо-теза дослідження полягає в тому, що цілеспрямована інтеграція культурного туризму у стра-тегії управління природоохоронними територіями здатна забезпечити синергетичний ефект для збереження спадщини та соціально-економічного розвитку громад. Використано методи: системний аналіз, структурно-функціональний підхід, компаративний аналіз, узагальнення та синтез. Визначено сутність культурного туризму в контексті природоохоронної діяльно-сті; систематизовано принципи сталого туризму та їх зв’язок з охороною довкілля; виявлено ключові механізми інтеграції культурного туризму у стратегії управління природоохоронними територіями; розроблено концептуальну модель інтеграції; сформульовано практичні реко-мендації для природоохоронних установ України. Теоретичне значення полягає у поглибленні концептуальних засад взаємодії туристичної та природоохоронної діяльності в межах пара-дигми сталого розвитку. Практична значущість визначається можливістю використання за-пропонованих рекомендацій при розробці планів управління національними природними парками та регіональними ландшафтними парками. Наукова новизна дослідження полягає у розробці комплексної моделі інтеграції культурного туризму у систему сталого розвитку природоохо-ронних територій, яка враховує специфіку вітчизняного природно-культурного потенціалу. Перспективами подальших досліджень є апробація запропонованої моделі на конкретних при-родоохоронних об’єктах України, а також розробка методики оцінки ефективності інтеграції.

Визначено основні інституційні суб’єкти, зокрема органи державного управління, місцеві громади, професійні асоціації, гастрономічні кластери та освітні заклади, які забезпечують координацію й підтримку розвитку гастрономічного туризму. Охарактеризовано фінансові інструменти, що включають державні програми, грантове фінансування, державно-приватне партнерство, краудфандинг і соціальне інвестування. Показано, що синергія інституційних і фінансових чинників створює сприятливі умови для збереження кулінарної ідентичності, стимулювання малого бізнесу, підвищення якості послуг і формування позитивного туристичного іміджу регіонів України

Факультет митної справи, матеріалів, технологій та гостинності

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку