Факультет митної справи, матеріалів, технологій та гостинності
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/47
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Item type:Матеріали конференцій, Вплив модифікованого кремнійорганічного лаку на механічні властивості епоксиполімерів для захисних покриттів водного транспорту(Херсон: Херсонська державна морська академія, 2021) Садова, Оксана Леонідівна; Кашицький, Віталій ПавловичОптимальний вміст кремнійорганічного лаку в епоксиполімерах становить 15 мас. ч., що забезпечує підвищення на 7 % адгезійної міцності та 18 % ударної вʼязкості епоксикремнійорганічного полімеру за рахунок пластифікації епоксиполімерної сітки. При цьому відбувається формування однорідної структури, яка містить макромолекули кремнійорганічного лаку, в результаті чого підвищується стійкість до впливу динамічних навантажень. Встановлено, що обробка кремнійорганічного лаку в електромагнітному полі протягом 5 хв забезпечує підвищення стійкості епоксиполімерів до статичних навантажень за рахунок видалення розчинника з композиції та формування структури з меншою кількістю дефектів. Обробка кремнійорганічного лаку в електромагнітному полі протягом 10 хв суттєво підвищує ударну вʼязкість модифікованих епоксикомпозитів за рахунок формування структури з підвищеним вмістом макромолекул кремнійорганічної складової, яка здатна ефективно поглинати енергію динамічних навантажень при створенні захисних покриттів для водного транспорту.Item type:Матеріали конференцій, Вплив ступеня підсушування біокомпозиції на міцність при стисканні біокомпозитів(Луцьк: ЛНТУ, 2022) Садова, Оксана Леонідівна; Кашицький, Віталій ПавловичНайвищу міцність при стисканні мають біокомпозитні матеріали зі ступенем попереднього підсушування композиції 25%. Встановлено, що міцність при стисканні 79,6 МПа і 82,8 МПа мають біокомпозити, наповнені подрібненими стеблами зернових культур розмірами 0,5 мм та 0,7 мм відповідно, що вище в 1,2-2 рази порівняно із біокомпозитами зі ступенем підсушування 20%.Item type:Матеріали конференцій, Біокомпозитні матеріали з вмістом кавової гущі(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Садова, Оксана Леонідівна; Кашицький, Віталій ПавловичВищу міцність на стискання 74,8 МПа мають біокомпозити, наповнені 200 мас. ч. кавовою гущею з концентрацією розчину глютину 50% та щільністю композиції та 1,38 г/см3 порівняно із біокомпозитами з аналогічною концентрацією розчину глютину та щільністю композиції 1,17 г/см3.Item type:Матеріали конференцій, Механічні властивості глютинових біокомпозитів, наповнених лігніном(Дніпро: ДВНЗ, 2025) Садова, Оксана Леонідівна; Кашицький, Віталій ПавловичНайвищу міцність на стискання 11,12 МПа має біокомпозитний матеріал, наповнений 140 мас. ч. лігніну. Дана міцність є вищою в 1,4 та 3,2 рази порівняно із композитними матеріалами, що містять 130 мас. ч. та 150 мас. ч. наповнювача відповідно. Підвищення міцності на стискання можна пояснити ущільненням частинок твердого наповнювача, який дозволяє утворитись більшій кількості зв’язків між компонентами матеріалу, а також оптимальним вмістом в’яжучого на глютиновій основі.Item type:Матеріали конференцій, Розробка водостійких біокомпозитів на основі деревного борошна(Суми: Сумський державний університет, 2024) Садова, Оксана Леонідівна; Кашицький, Віталій Павлович; Шегинський, Володимир ОлеговичНайбільшу стійкість до вологопоглинання мають біокомпозитні матеріали, які покривали додатково розчином парафіну, порівняно з біокомпозитами, які покривали іншими гідрофобними речовинами. Підвищення міцності при стисненні біокомпозитних матеріалів за умови введення парафіну в кількості 4 мас. ч. пояснюється оптимальним вмістом гідрофобної добавки, яка забезпечує можливість ущільнення частинок наповнювача в глютиновій матриці. Нанесення парафінового покриття забезпечує додатковий захист від вологи внаслідок формування гідрофобної плівки, яка утворює на поверхні біокомпозитних виробів стійке покриття.Item type:Матеріали конференцій, Еко-безпечні біокомпозитні матеріали на основі подрібнених стебел зернових культур(Луцьк: Вежа-Друк, 2023) Садова, Оксана Леонідівна; Кашицький, Віталій ПавловичТези доповідей містять дослідження міцності на стискання біокомпозитів з різним вмістом наповнювача за різного ступеня підсушування композиції.Item type:Наукова стаття, Формування глютинових біокомпозитних матеріалів, наповнених подрібненими стеблами зернових культур(Віниця: ВНТУ, 2023) Садова, Оксана Леонідівна; Кашицький, Віталій Павлович; Мисковець, Сергій ВасильовичПроаналізовано результати впливу температурно-часових параметрів термічної обробки на міцність на стискання біокомпозитних матеріалів, композиції яких підсушували для регулювання вмісту вологості. Формування зразків відбувалося шляхом пресування підготовленої композиції з фіксованим вмістом вологості на основі водного розчину глютину та подрібнених стебел зернових культур. Надлишковий вміст вологості в композиції зменшували за рахунок обробки в тепловому полі за температури 50…60 °С протягом 20…30 хв. Основну термічну обробку проводили для пресованої композиції в прес-формі з фіксованим закріпленням пуансонів для уникнення пружної післядії за температури 150 °С протягом 30 хв з проміжним застосуванням додаткового стискання біокомпозитного матеріалу для ущільнення пористої структури, що утворюється в результаті випаровування води під впливом теплового поля. Вищу міцність на стискання мають біокомпозитні матеріали, що містять частинки стебел зернових культур з розміром фракції 0,5 мм за рахунок вищої здатності до ущільнення композиції. Визначено підвищення міцності біокомпозитних матеріалів у випадку оптимального видалення залишків води в кількості 20 % під час попередньої термічної обробки. Найвищу міцність на стискання мають біокомпозитні матеріали в результаті додаткової термічної обробки за температури 50 °С протягом 4 год, в результаті чого відбувається повільне видалення молекул води та формування жорсткого каркасу біополімерної матриці з максимальною кількістю фізико-хімічних звʼязків між компонентами. Підвищення температури додаткової термічної обробки до 100 °С за умови зменшення тривалості витримки в тепловому полі до 3 год знижує межу міцності на стискання через деформацію ланцюгів макромолекул біополімерної матриці та часткового руйнування фізико-хімічних зв’язків. Розроблені біокомпозитні матеріали доцільно використовувати для виготовлення пакувальних елементів та тари.Item type:Наукова стаття, Розробка біокомпозитів, наповнених продуктами переробки вторинної сировини рослинного походження(Вінниця: ВНТУ, 2022) Садова, Оксана Леонідівна; Кашицький, Віталій Павлович; Заболотний, Олег ВасильовичПодано результати аналізу розробки складу та технології формування біокомпозитних матеріалів на основі клеючої речовини (кістковий клей марки К3,5) та дисперсних наповнювачів, отриманих в результаті обробки або переробки вторинної сировини рослинного походження, зокрема кавової гущі з високою дисперсністю частинок, подрібненого механічним способом сушеного листя, койру кокосу та стебел зернових культур. Вміст наповнювачів в біокомпозитних матеріалах варіювався в межах 80…130 мас. ч., що відповідало оптимальному вмісту частинок в біополімерній матриці. Формування зразків відбувалося шляхом суміщення розчину кісткового клею з обробленим наповнювачем в результаті механічного змішування компонентів та наступного пресування в прес-формі. Забезпечення однорідності та суцільності біополімерної матриці відбувається завдяки поетапному режиму термічної обробки біокомпозитних матеріалів. Оптимальний вміст наповнювачів визначали за результатами аналізу експериментальних досліджень межі міцності на стискання циліндричних зразків. Встановлено, що найвищі значення межі міцності на стискання (78,02 МПа) мають біокомпозитні матеріали, що містять частинки стебел зернових культур в кількості 190 мас. ч. Проаналізовано макроструктуру розроблених біокомпозитних матеріалів. Біокомпозитні матеріали, які наповнені частинками подрібненого сушеного листя, мають найбільшу кількість макроскопічних дефектів після термічної обробки. В цих зразках виявлено велику кількість пор та тріщин. Найменшу кількість дефектів мають біокомпозити, наповнені частинками подрібнених стебел зернових культур, що підтверджується отриманими значеннями межі міцності на стискання. Розроблені біокомпозитні матеріали можна застосовувати для виготовлення елементів меблів та підлоги, деталей декору салону транспортних засобів, тари, корпусів приладів.