Факультет митної справи, матеріалів, технологій та гостинності
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/47
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, ІНТЕГРАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ БЕЗПЕЧНОГО ТУРИЗМУ У СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ(2025) Шейко, Юлія Олександрівна; Зубехіна, Тетяна ВасилівнаУ сучасному світі, де туристична індустрія є не лише динамічним сектором глобальної економіки, а й невід’ємним елементом регіональних суспільних систем, виникають системні виклики, пов’язані з безпекою туризму. Ці виклики охоплюють широкий спектр аспектів: від соціально-економічних та політико-правових до екологічних та соціокультурних детермінант. Глобальні виклики, такі як пандемії, природні катаклізми та геополітична нестабільність (особливо актуальна для України), кардинально змінили ландшафт туристичної індустрії. Тепер безпека є не просто бажаною опцією, а критично важливою умовою, що визначає рішення мандрівників та життєздатність туристичних дестинацій. Це стосується насамперед регіонального готельно-ресторанного бізнесу, який є ключовим драйвером економічного та соціального добробуту на місцевому рівні. Традиційні підходи до сталого розвитку, зосереджені на екологічних, соціальних та економічних аспектах, тепер вимагають інтеграції концепції безпечного туризму, що стає очевидною та невідкладною потребою. Безпека туризму набуває системоформувального характеру, виступаючи як ключова споживча властивість туристичної послуги. Лише за умови її гарантування інші атрибути та цінності туристичного продукту можуть бути реалізовані повною мірою, що робить безпеку фундаментальною передумовою для привабливості туристичного досвіду. Результати дослідження показують, що інтеграція концепції безпечного туризму у стратегії сталого розвитку регіонального готельно-ресторанного бізнесу передбачає взаємозв’язок між безпековими аспектами, соціально-економічною стабільністю та якістю туристичного продукту. Визначено такі ключові можливості та механізми інтеграції: підвищення конкурентоспроможності та іміджу регіону, зростання інвестиційної привабливості, посилення міжсекторального партнерства, підвищення кваліфікації персоналу, цифровізація безпеки, а також адаптація маркетингу туристичних послуг та інституційна підтримка. Впровадження чітких протоколів безпеки, тісна взаємодія з місцевими органами влади, правоохоронними органами та службами ДСНС, а також використання цифрових інструментів (мобільні додатки, онлайн моніторинг) є критично важливими для підвищення рівня безпеки туристичних послуг в українських регіонах. Крім того, обов’язковим є підвищення кваліфікації персоналу з домедичної допомоги та кризового реагування, а також забезпечення інформаційної прозорості для туристів, що сприяє формуванню довіри та прийняттю обґрунтованих рішень. Стаття наголошує на необхідності розвитку комплексних регіональних туристичних продуктів та формування туристичних кластерів для ефективного просування та досягнення сталого розвитку індустрії гостинності в Україні в умовах сучасних викликів.Item type:Наукова стаття, КОМУНІКАЦІЇ ЯК МАРКЕТИНГОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: ЕКОЛОГІЧНИЙ ВИМІР(2025-05-13) Зубехіна, Тетяна Василівна; Шейко, Юлія Олександрівна; Слуцький, Андрій ЮрійовичУ статті досліджено роль комунікацій екологічного спрямування як складової маркетингової стратегії підприємств індустрії гостинності. Проаналізовано зміну поведінкових моделей споживачів у на-прямі відповідального споживання та зростання попиту на екологічні послуги. Запропоновано аналіз екологічних комунікацій через призму моделі ієрархії потреб А. Маслоу. Розглянуто інструменти, принципи та зміст комунікацій, що формують довіру до бренду, сприяють підвищенню екологічної культури та задовольняють потреби цільової аудиторії. Підкреслено значення достовірності, емоційної взаємодії та уникнення грінвошингу для формування довіри, лояльності та сталого іміджу підприємств. Робота має як теоретичну, так і практичну цінність для фахівців у сфері маркетингу, готельно-ресторанного бізнесу та сталого туризмуItem type:Наукова стаття, ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИЗМУ ТА ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ В КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕПОЗИТНО-ПОВОРОТНИХ СИСТЕМ(2025-11-24) Шейко, Юлія Олександрівна; Слуцький, Андрій ЮрійовичУ статті досліджується роль депозитно-поворотних систем (DRS) як інструменту екологічно орієнтованого управління інноваційним розвитком підприємств туризму та індустрії гостинності. Розглянуто світовий досвід функціонування DRS, підкреслено добровільний характер участі підприємств сфери послуг у таких системах та їхнє значення для формування циркулярної економіки. Проаналізовано переваги, економічні стимули, репутаційні вигоди, а також організаційні та логістичні обмеження впровадження DRS для підприємств туризму та гостинності. Особлива увага приділена стану депозитно-поворотних систем в Україні, де вони перебувають на етапі формування та пілотного впровадження, включаючи нормативні аспекти, інформаційно-просвітницькі ініціативи та потенціал інтеграції у діяльність готелів, ресторанів і туристичних підприємств. Запропоновано адаптовану схему участі підприємств туризму та індустрії гостинності у депозитно-поворотній системі. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегій екологізації управління та впровадження інновацій у туристичній та готельно-ресторанній індустрії.Item type:Наукова стаття, Інноваційний розвиток кав’ярень як чинник підвищення рівня якості сервісу в дестинаціях(2025) Матвійчук, Людмила Юріївна; Шейко, Юлія Олександрівна; Поліщук, Віталій Леонідович; Подоляк, Володимир МиколайовичУ статті досліджено інноваційний розвиток кав’ярень як вагомий чинник підвищення рівня якості сервісу та конкурентоспроможності туристичних дестинацій України. Визначено, що кав’ярні в сучасних умовах перестають виконувати лише гастрономічну функцію, трансформуючись у культурні та соціальні простори, де поєднуються гастрономія, технологічні інновації, культурні практики та освітні ініціативи. Розглянуто основні напрями інноваційних змін у кавовому бізнесі: впровадження новітнього обладнання та автоматизації виробничих процесів, використання альтернативних методів заварювання, цифровізація сервісу (мобільні додатки, системи лояльності, CRM-технології), а також орієнтація на сталий розвиток, що передбачає енергоефективність, мінімізацію відходів та співпрацю з локальними виробниками кавових зерен. Доведено вагомість індивідуального підходу в сервісі та створення авторських продуктів, що формують унікальність і цінність сервісу для різних груп гостей. Проведено аналіз впливу війни росії проти України на кавовий бізнес. Встановлено, що релокація кав’ярень у більш безпечні регіони стала адаптивною реакцією підприємців на воєнні виклики та сприяла формуванню нових сервісних кластерів. За результатами аналізу регіонального розподілу релокованих кав’ярень встановлено, що найбільша їхня частка зосереджена у Львівській та Закарпатській областях, які є потужними туристичними центрами. Значна частина бізнесу перемістилася в інші регіони, що свідчить про потенціал диверсифікації та поширення кавової культури в менш розвинених, але перспективних територіях. Систематизовано приклади інноваційного розвитку популярних кав’ярень, які інтегрують у свою діяльність тематичний дизайн, арт-простори, коворкінг-середовище, використання локальних обсмажень та екологічних рішень. Доведено, що саме інновації сприяють підвищенню якості сервісу та задоволенню потреб споживачів та створюють додану вартість для економіки регіонів, формують сучасну культуру гостинності й посилюють бренд дестинацій. Зроблено висновок, що інноваційний розвиток кав’ярень є стратегічним ресурсом для довготривалої привабливості українських туристичних територій у європейському та глобальному вимірі.