У статті розкрито потенціал транскордонного співробітництва (ТКС) як ефективного інструменту релокації бізнесу, підтримки трудових мігрантів і формування інклюзивного, стійкого ринку праці в умовах війни та повоєнної відбудови. Доведено, що ТКС трансформується з традиційної моделі регіонального розвитку в багатофункціональний механізм кризового реагування, соціальної інтеграції, економічної адаптації та євроінтеграції. Проаналізовано провідні європейські та національні практики в рамках програм Interreg NEXT, IPA III, ENI CBC, які сприяють обміну досвідом, ресурсами та розширенню міжрегіональних зв’язків. Особливу увагу приділено значенню ТКС для безпечної релокації підприємств, підтримки внутрішньо переміщених осіб, розвитку гнучких форм зайнятості, професійної переорієнтації та сталих партнерств між громадами. Підкреслено, що саме транскордонні ініціативи можуть стати основою для формування спільного економічного простору, здатного оперативно реагувати на виклики війни та сприяти довгостроковому соціально-економічному відновленню прикордонних регіонів. Окреслено ключові виклики, інституційні бар’єри та стратегічні напрями посилення ТКС у контексті повоєнного розвитку України
