Кафедра іноземної філології та прикладної лінгвістики
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/84
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Національна специфіка лінгвокультурних концептів(2026) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаУ статті досліджується національна специфіка лінгвокультурних концептів як складних ментально-мовних утворень, які відображають історичний досвід, культурні цінності, соціальні та світоглядні орієнтації певних мовно-культурних спільнот. Автори аналізують, як представники різних лінгвокультур по-різному концептуалізують одні й ті самі явища, навіть якщо вони позначаються однаковими лексичними одиницями. Особлива увага приділяється універсальним і національно-маркованим концептам, таким як ВОЛЯ, ДОЛЯ, ЛИХО, FREEDOM, LIBERTY, FAMILY, FAITH. Досліджуються відмінності у змістовому наповненні близьких концептів, які визначаються історико-культурними, соціальними та ціннісними факторами, а також унікальні концепти, характерні лише для конкретної мовної спільноти. Показано, що безеквівалентні одиниці й міжмовні лакуни відображають культурні та історико-соціальні відмінності в ментальному образі світу.Item type:Наукова стаття, Прагматика невербальних компонентів комунікації у емоційному та емотивному типах дискурсу (на матеріалі сучасної англомовної прози)(2025) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаСтаттю присвячено дослідженню прагматичних особливостей функціонування невербальних компонентів комунікації крізь призму емоційного та емотивного типів дискурсу. Розглянуто теоретичні засади емоційної та емотивної комунікації, зокрема з позицій прагмалінгвістики, а також виокремлено ключові ознаки, що дозволяють розмежувати емоційну експресію та емотивну інтенцію мовця. Проаналізовано типові невербальні засоби, які супроводжують вербальне висловлення та активізують його прагматичний потенціал. Наголошено, що невербальна поведінка може бути як спонтанною, так і контрольованою, прагматично вмотивованою. Спираючись на положення сучасної комунікативної лінгвістики, прагматики та психолінгвістики, визначено роль невербальних знаків у досягненні комунікативної мети, посиленні або трансформації вербального змісту, формуванні емоційного впливу на адресата.Item type:Наукова стаття, Екологія політичних промов Дональда Трампа(Одеса: Гельветика, 2025) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаСтаттю присвячено дослідженню екологічності подання інформації у промовах 45/47-го президента США Дональда Трампа. Основну увагу приділено визначенню факторів, що впливають на екологічність чи неекологічність його політичного дискурсу. Виокремлено комунікативні стратегії, які використовує політик, та їхній потенціал маніпулятивного впливу на аудиторію. Дослідження також охоплює аналіз лексико-стилістичних засобів, що формують емоційний стан реципієнтів. Матеріалом для аналізу слугували інавгураційні промови та передвиборчі виступи Дональда Трампа під час теледебатів. Було розглянуто прагматичний потенціал використаних мовцем лексико-стилістичних засобів, що визначають комунікативну ефективність повідомлень з урахуванням поставлених комунікативних цілей.Item type:Наукова стаття, Мовні засоби висвітлення сучасних подій в Україні в англомовному медіадискурсі(2025) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаУ статті здійснено лінгвістичний аналіз мовних засобів, які використовуються в англомовному медіадискурсі для репрезентації України в контексті повномасштабної війни, яку росія розпочала у 2022 році. Дослідження базується на матеріалі провідних англомовних медіа, зокрема видання The New York Times, і спрямоване на вивчення того, як лексичні засоби та стилістичні прийоми створюють образ України, яка веде боротьбу не лише за свою територіальну цілісність, а й за демократичні цінності в глобальному вимірі. Мова в медійному дискурсі виконує не лише інформативну, а й ідеологічну функцію, адже вона є інструментом конструювання смислів, засобом впливу на громадську думку та механізмом формування соціальних і політичних інтерпретацій подій. Особливу увагу приділено публікації “Lessons from World War II to Avoid World War III”, написаній міністрами закордонних справ семи країн, де висвітлено спільну позицію щодо подій в Україні.Item type:Наукова стаття, Гендерний аспект концепту ВІДПУСТКА / VACATION(2024) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаСтаттю присвячено дослідженню гендерних особливостей наповнення концепту ВІДПУСТКА / VACATION в українській та американській лінгвокультурах. Для виокремлення концептуальних ознак досліджуваного кон-цепту у січні–лютому 2024 р. було проведено вільний асоціативний експеримент, який дав можливість отримати спонтанні й неупереджені реакції респондентів, що є ключовими для дослідження способу мислення носіїв мови.В експерименті взяло участь 100 респондентів (50 українців та 50 американців), яким було запропоновано опитування у Google формах. Респонденти вказували свою стать, вік та асоціації на слово-стимул. Було отримано 249 асоціацій на слово-стимул відпустка та 248 асоціацій на стимул vacation. За допомогою аналізу частотності отриманих реакцій було виділено одиниці, які утворюють ядро, базовий шар, ближню периферію та дальню пери-ферію концепту ВІДПУСТКА / VACATION.Item type:Наукова стаття, Екологія сучасної мас-медійної комунікації (на матеріалі англомовного медійного дискурсу)(Острог: НаУОА, 2024) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаСтаття присвячена дослідженню стратегій, які використовують засоби масової інформації у маніпулюванні свідомістю людини. Автори ставлять перед собою завдання не лише проаналізувати вплив ЗМІ на розвиток мови ворожнечі, але й виявити потужний вплив емоційного компоненту в мас-медійній комунікації, розкриваючи мовні стратегії та тактики, спрямовані на розпалювання ворожнечі. Стверджується, що мас-медіа виступають активними учасниками формування мовної картини світу та впливають на громадську думку та ідентичність, включаючи мовну ідентичність. В аналізі важливий акцент робиться на мовних наративах, що стають інструментом поширення мови ворожнечі, особливо в умовах геополітичних конфліктів. Зазна-чається, що вплив таких наративів різноманітний, варіюючи від створення панічних настроїв до спроб переписати історію та вплинути на національну ідентичність. Поза наративами в медійному просторі активно використовуються інші стратегії, такі як провокативна мова, спотворення фактів, маніпулювання інформацією та маніпуляція базовими людськими емоціями, таки-ми як страх, гнів, обурення, співчуття тощо. Зокрема, розглядається використання соціальних мереж, де анонімність сприяє поширенню мови ненависті через використання емотивно зарядженої лексики. Користувачі соціальних мереж стають активни-ми учасниками створення та споживання контенту, іноді не усвідомлюючи відповідальності за вплив своїх слів на суспільну думку та поширення мови ненависті. Встановлено, що до популярних маніпулятивних стратегій розпалювання мови ворожнечі у медіа просторі належать не лише наративи, але й провокативна мова, спотворення фактів та маніпуляція емоціями. Результатом використання цих стратегій є вплив на аудиторію, спрямований на виклик сильних емоцій та мотивацію конкретної поведінки.