Кафедра маркетингу
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/63
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Item type:Монографія, Вплив брендингу на екологічну відповідальність споживачів: нові підходи до сталого маркетингу(Таллінн : Teadmus, 2025) Бойко, Ольга ВікторівнаЦілі. Метою дослідження був аналіз впливу брендингу серед екологічно відповідальних споживачів та того, як сприйняття зеленого бренду та знання про екомаркування, довіра до бренду, намір купівлі та сприйняття грінвошингу впливають на екологічно відповідальну поведінку. Метою дослідження було визначити ефективність стратегії сталого брендингу на вибір споживачів у різних національних середовищах та зосередитися на прямому та опосередкованому впливі. Дослідження має на меті виміряти рівень таких зв'язків та відмінності між моделями у п'яти країнах, а саме: США, Великобританії, Німеччині, Польщі та Україні, протягом періоду дослідження 2022-2024 років. Методологія та методи. Первинні джерела даних включали використання вторинних даних, зібраних у загальнодоступних міжнародних опитуваннях поведінки споживачів. У цьому аналізі використовувалися два взаємодоповнюючі методи економетрії: один - нелінійна логістична регресія для визначення ймовірності екологічно відповідальної поведінки, другий - моделювання структурних рівнянь (SEM) для визначення будь-яких непрямих наслідків через довіру до бренду та намір купівлі. Сприйняття зеленого бренду, довіра та сприйняття грінвошингу - це змінні, які були операціоналізовані та валідовані шляхом застосування показників шкал Лайкерта та підтверджувального факторного аналізу. Результати. Результати дослідження показують, що існує значна позитивна кореляція між змінними сталого брендингу та екологічною відповідальністю. Найвища ймовірність екологічно відповідальної поведінки прогнозувалася на рівні 93,9% у 2022 році в Україні та 96,89% у 2022 році в США, тоді як значення також були стабільно високими у Великій Британії та Німеччині. Результати SEM підтвердили існування значного медіаційного ефекту довіри до бренду у встановленні позитивної кореляції між сприйняттям бренду та поведінкою споживачів. Сприйнятий грінвошинг негативно вплинув на довіру та поведінкові наміри. Роль інституційної довіри, розпізнавання екомаркування та культурних установок була підкреслена у відмінностях між країнами, оскільки вони формулювали реакцію донорів. Висновки. Виходячи з цього, дослідження визначає, що реальні та надійні практики брендингу є ефективними в зеленому брендингу та можуть значною мірою визначати сталу поведінку споживачів. Результати дослідження вказують на важливість підвищення обізнаності про екомаркування та зменшення грінвошингу як способу забезпечення участі споживачів. У майбутньому для глибшої перевірки цих висновків та вивчення новітнього впливу цифрового брендингу необхідно впроваджувати та використовувати поздовжні дані та спостереження за поведінкою.