Факультет креативних індустрій, маркетингу та комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3435
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Методичне забезпечення, Теорія галузевих ринків(ЛНТУ: Луцьк, 2026) Фоміна, Олена ОлександрівнаКонспект лекцій. Дисципліна «Теорія галузевих ринків» є важливою складовою підготовки здобувачів вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Маркетинг», оскільки формує системне уявлення про особливості організації ринків, конкурентні процеси, ринкову владу та стратегічну поведінку підприємств. Вона базується на положеннях мікроекономічної теорії та водночас має прикладну спрямованість, що дозволяє використовувати отримані знання для аналізу реальних ринкових ситуацій. Метою курсу є формування у здобувачів економічного світогляду та економічного мислення на основі вивчення концепцій дослідження галузевих ринків і їх структури, формування практичних навичок аналізу галузевих ринків, оцінювання їх структури, визначення рівня конкуренції та ринкової влади, а також обґрунтування ефективних управлінських і маркетингових рішень в умовах різних типів ринкових структур.Item type:Матеріали конференцій, Маркетинг відносин(Луцьк: ЛНТУ, 2026-04) Фоміна, Олена ОлександрівнаКурс лекцій спрямований на формування у здобувачів вищої освіти системного розуміння процесів побудови та розвитку взаємовідносин у бізнесі, а також практичних навичок застосування концепції маркетингу відносин у різних сферах діяльності. Вона поєднує теоретичні засади маркетингу, менеджменту, поведінки споживачів та комунікацій, що дозволяє комплексно розглядати взаємодію між суб’єктами ринку. Метою курсу є формування у студентів знань про сутність, принципи та інструменти маркетингу відносин, а також розвиток умінь застосовувати їх для побудови ефективних комунікацій і довгострокових партнерських відносин.Item type:Наукова стаття, Національні інтереси в контексті формування "sociaty 5.0"(Миколаїв, 2025) Янковський, Валерій Андрійович; Тишко, Олександр Юрійович; Фоміна, Олена Олександрівна; Карлін, Микола ІвановичМета. Мета статті полягає у висвітленні змісту національних інтересів в контексті формування нового суспільства «Society 5.0», що дозволить трансформувати українську економіку з ресурсозалежної на інноваційну, людиноцентричну. Методика. В дослідженні використовується діалектичний підхід щодо пізнання явищ та процесів. На основі методів аналізу і синтезу, індукції та дедукції з’ясовано особливості нового суспільства «Society 5.0», його відмінності від суспільства побудованого на принципах «Industry 4.0», що дало виокремити позитивні негативні сторони розвитку на етапах «Industry 4.0» та «Society 5.0». Також для отримання результатів застосовано загальнонаукові методи дослідження – теоретичного узагальнення, наукової абстракції. Результати. Обґрунтовано, що впровадження концепції «Society 5.0» здатне трансформувати українську економіку із ресурсозалежної на інноваційну та людиноцентричну. Визначено основні національні інтереси, актуальні для України: економічна незалежність, інтелектуалізація праці, цифровізація суспільних відносин, технологічне лідерство та інвестиційна привабливість, що дозволяє окреслити перспективи соціально-економічної трансформації українського соціуму та розробити економічну політику держави з урахуванням інноваційності та людиноцентричності відповідно до концепції «Society 5.0». Наукова новизна. Запропонована систематизація національних інтересів із урахуванням можливостей і ризиків «Society 5.0» та розкриття взаємозв’язку між технологічним суверенітетом і перспективами розвитку українського суспільства при побудові нового соціуму, що сприятиме глибшому зрозумінню потреб населення та реалізації відповідної економічної політики з урахуванням інноваційності та людиночентричності. Практична значимість.. В статті виділено п’ять базових національних економічних інтересів України, реалізація яких потребує особливої уваги для формування нового суспільства «Society 5.0» та їх врахування при розробці економічної політики держави орієнтованої на інноваційність та людиноцентричність