Кафедра медіа, іміджу та комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3443
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Літні календарні свята населення Західного Полісся та західної частини Волині в народній прозі(2025) Шкляєва, Наталія Володимирівна; Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті досліджено літні календарні свята населення Західного Полісся та Західної частини Волині в народній прозі. Проаналізовано синтез християнських та дохристиянських елементів у святкуванні Трійці, Спасівських свят (Медового, Яблучного Cпаса). Особливу увагу приділено регіональній специфіці обрядовості, зокрема використанню рос- линної символіки, плетінню вінків, освяченню плодів та меду. На основі польових матеріалів, етнографічних джерел і сучасних публікацій простежено трансформацію свят у контексті релігійного відродження. Зібрано перекази про святкування Трійці, Маковія, Спаса. Виявлено, що в народних оповіданнях, записаних на території Західного Полісся та захід- ної частини Волині, описано багато різних способів прикрашати хати і подвір’я квітами й травами та про традиції готуватись до свята. Як видно з переказів, населення Західного Полісся та західної частини Волині надає велике значення ритуальним дійствам під час літньо-календарних свят: приготуванні ритуальних страв, згадування померлих родичів, відвідування храму. У текстах західнополіських оповідань переплелись уявлення християнські та дохристиян- ські, адже саме на Трійцю освячували будівлі, щоб охоронити їх від русалок. З’ясовано, що літні свята пов’язували ще й із урожайною символікою, адже фіксовано звичай освячуваnи в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники, мак, моркву, цибулю, материнку, лікарське зілля, зокрема васильки і чорнобривці. Із багатьох прозових текстів можна зробити висновок, що полішуки наділяли цілющими властивостями квіти, мед, воду і мак після освячення, а до складу маковійських букетів вхо- дили різні квіти: рослини з цілющими властивостями, трави, злаки, культурні рослини із саду й городу. Визначено, що свята в українській традиції є багатовимірним феноменом, що поєднує християнське вшанування мучеників, аграрну символіку літа, магічні практики захисту та етнографічну обрядовість. Його вивчення дозволяє не лише реконструювати обрядову систему українців, а й осмислити глибинні зв’язки між релігією, природою та культурною пам’яттю народуItem type:Наукова стаття, Діалектизми як розмовний елемент у сучасних волинських медіа(Наукові записки Національного університету «Острозька академія», 2024) Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті досліджено діалектизми сучасних волинських медіа. Визначено, що сучасні медіатексти втрачають ознаки публі- цистичності та внаслідок демократизації суспільства й медійного простору поповнюються рядом лексем, які зазвичай викорис- товуються у розмовному мовленні. З’ясовано, що діалектні лексеми надають мовленню локального колориту, подеколи служать як ілюстрація, увиразнення тексту. Декотрі слова мають подвійну семантику, вони збагачують текст, роблять його експресивнішим. Окремі лексеми вжи- ваються лише в текстах-цитатах, щоб передати особливості мовлення героя. З’ясовано, що діалектизми спрощують текст, наближають його до розмовного стилю. Багато діалектних лексем надають тексту зниженої тональності, дають змогу відтворити говір гурту, ярмарку. Окремі слова вживаються з відтінком пестливості, що створює ефект невимушеності у мовленні. Виявлено, що чимало діалектизмів можуть вживатись і для того, щоб підкреслити негативний зміст повідомлення та під- креслюють зневажливо-негативну оцінку ситуації. У декотрих текстах слова набувають подвійної негативної конотації за до- помогою графічних позначень – лапок. Визначено, що діалектизмами автори статей послуговуються для того, щоб описати негативного героя. Подеколи діалектні слова вживаються для позначення якогось позитивного явища. Рідше діалектизм у тексті вживається без додаткових смислових конотацій тільки як нейтральний синонім, щоб уникнути тавтології. Такі слова вживаються як абсо- лютні синоніми. У волинських медіа виявлено також слова, які перейшли з розряду розмовної лексики в науково-публіцистичний текст, а та- кож місцеві слова, що набули в текстах ширшого значення, ніж фіксовано в словнику.Item type:Наукова стаття, Найдавніші традиційні страви населення Західного Полісся та західної частини Волині в народних оповіданнях та кулінарних рецептах(2024) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаСтаття присвячена кулінарним традиціям населення Західного Полісся та захід- ної частини Волині. Визначено, що на Волині й Поліссі готували багато страв із борошна, зокрема, пекли хліб. Такі хлібини називалися «круглий хліб», «паляниці» та «бабки». Госпо- дині пекли пиріжки, що в текстах західноволинських та західнополіських рецептів назива- ються по-різному: пироги, пиріжки, пиріжки з різними начинками, «бобівники». Популярними на території Західного Полісся та західної частини Волині були кулінарні тексти-рецепти яблучних пирогів, а також було поширене печиво з заквашеного, рідше – пісного тіста, вони називалися «бухти», «гомбовці». Встановлено, що найпоширенішою стравою в регіоні були вареники з сиром. Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з борошняної суміші. Готували й «затірки» – типові найдавніші страви, поширені на Західному Поліссі та західній частині Волині. З’ясовано, що локшина була улюбленою стра- вою поліщуків та волинян, але її готували у вихідний день, неділю. Зафіксовано чимало рецептів із овочів. Зокрема, виявлено, що страви з картоплі витіснили багато борошняних страв. У поліських селах, де постійно відчувалася нестача зернових і хліба, картопля була другим хлібом. Обчищена та потовчена, картопля на Поліссі назива- лася «товмачі», «малах», «кришани», «толпачі». З товченої картоплі поліщуки та волиняни варили картопляні галушки, «пизи», «клюцки», «кнедлики». З’ясовано, що поліщуки та волиняни споживали багато капусти. Її тушкували, варили, смажили, квасили на зиму. Такі страви мали назви «горщики», «тушена капуста», «голубці», «засипана капуста», «печена капуста», «квашена капуста». Встановлено, що морква була основою овочевих страв. Крім моркви та буряків волиняни та поліщуки використовували у приготуванні страв горох, біб, квасолю, брукву та інші овочі, а часник і цибуля були найкращими приправами для багатьох страв населення Західного Полісся та західної частини Волині. Виявлено, що на Західному Поліссі та західній частині Волині часто готували гарячі страви. Були поширеними декілька видів овочевих борщів: «червоний», «зелений», «з буряко- вих пагонів», «капустяний борщ». Багато видів супів готували перед великими святами, коли кололи кабана, це були м’ясні супи, приправлені цибулею, часником, домашньою локшиною. Значну роль у харчуванні населення Західного Полісся та західної частини Волині відігра- вали каші. Дуже популярними на Волині й Поліссі були гарбузові.Item type:Наукова стаття, Фольклорні наративи в медіапросторі Волині(2025) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаУ статті проаналізовано фольклорні наративи в контексті масмедійного дискурсу Волині. Досліджено окремі інтернетмедіа, газетні джерела, наукові фольклорні дослідження та фольклорні записи. Визначено, що взаємодія фольклорних мотивів і медіа дає можливість не лише зберігати культурну спадщину, а й адаптувати її до сучасних умов, роблячи її доступ- нішою та зрозумілішою для широкої аудиторії. Встановлено, що матеріали у масмедіа на основі фольклору мають просвітницький харак- тер і реконструюють давні українські традиції. Визначено, що у волинських газетах подається узагальнений опис підготовки до Різдва і подеколи розміщено статті фольклористів. Часто масмедійні фольклорні тексти – це цитати народних фольклорних переказів зі збереженням діалектних мовних особливостей інформаторів. Чимало матеріалу в масмедіа присвячено різдвяним кулінарним виробам та особливостям приготування різдвяних страв, зокрема, Святої вечері. Це інформаційні матеріали, які не дають забути про значення традиційних страв в Україні. Інформація про рецепти традицій- них страв подається у різних жанрах: інтерв’ю, замітка, репортаж, а то й просто рецепти найвідоміших ритуальних кулінарних виробів у рубриці про корисне. Досліджено, що чимало фольклорних текстів в інтернетвиданнях художньо інтерпрето- вані, мають оповідний характер. Деякий матеріал у засобах масової інформації має інформа- ційну функцію та опублікований для того, аби популяризувати певні фольклорні явища. Встановлено, що інтерв’ю з фольклористами, етнографами – поширений жанр у сучас- ному медіа, з якого можна дізнатись про найдавніші традиції українців. Інколи фольклорні наративи стають частиною репортажного матеріалу та своєрідними коментарями до інформаційної частини тексту. Визначено ще один спосіб популяризації фольклору у масмедіа – використання інтерак- тивного матеріалу – тестів. Чимало у ЗМІ інформаційних повідомлень, що мають ознаки прес-анонсу й інформують читача про наближення акцій, пов’язаних із народною творчістю та традиціями.Item type:Наукова стаття, Жаргонна лексика волинських медіа(2025) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаУ статті досліджено жаргонну лексику волинських медіа. Визначено, що більшість жаргонізмів у медіатек- стах пишуться в лапках, оскільки утворились за допомогою переносних значень. Дуже часто жаргонізми мають негативну конотацію і вживаються для гострої оцінки певного явища, його висміювання, виявлення до нього зневаги. Нерідко вони стають синонімами до таких понять, як мародер убивця. Жаргонна лексика вживається в заголовках, щоб привернути увагу широкої аудиторії, зробити їх яскравіши- ми, подеколи жаргонізми є складовою жарту, каламбуру. Жаргонна лексика може бути метафоричною, що також робить текст привабливішим та оригінальнішим, може надавати контексту негативного значення і мати зневажливу конотацію. Крайні негативні конотації мають лексеми на означення агресора путіна, росіян. Зазначено, що у медіатекстах жаргонна лексика може розширювати семантику, набуваючи цілком нового, додаткового значення. Виявлено ще одну особливість жаргонізмів – бути елементом мовної гри, надати слову переносного значення з подвійною конотацією, що робить тексти цікавішими та оринінальнішими. Окремі жаргонізми не мають додаткового смислового чи емоційного навантаження та негативної семанти- ки, а вживаються як синоніми до загальновживаних лексем. Вони можуть бути лексикою молодіжного мовлення і вживаються для того, щоб привабити молодь. Чимало таких слів використовується в дописах на розважальну тематику. У статті зазначено, що подеколи жаргонізми позначають позитивні явища, вони наближені до розмовної мови та створюють ефект невимушеного, легкого мовлення. Такі статті написані на популярні, актуальні теми, приваблюють широку аудиторію, легко сприймаються та поширюються на різних медійних платфор- мах. Це жаргонізми на позначення позитивних подій, емоцій.Item type:Наукова стаття, Медіатексти Волині в умовах війни: особливості використання військової лексики(2025) Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті досліджено функціонування військової лексики у волинських медіатекстах у контексті російсько- української війни. Проаналізовано особливості використання термінів «воєнна стратегія», «державна безпека» та їхніх похідних. Виявлено, що українські медіа репрезентують воєнну стратегію як захист територіальної цілісності та сувере- нітету, тоді як у контексті РФ цей термін набуває значення тероризму та геноциду, що підтверджується цитатами міжнародних політичних діячів. Окрему увагу приділено появі нової номінації «затяжна війна», яка відображає сучасний етап російсько-українського протистояння. Простежено тенденцію до контамінації та спрощення склад- них термінів («держбезпека», «держзрада», «держтаємниця», «Генштаб»), що сприяє лаконічності та доступності медіатекстів для широкої аудиторії. Визначено, що військова лексика у волинських медіа виконує не лише номінативну, а й ідеологічну та мобілі- заційну функцію, формуючи дискурс війни та консолідуючи суспільство навколо ідеї захисту державності. Про- аналізовано трансформацію первинних понять («збройна агресія», «воєнна загроза», «воєнна безпека») у вто- ринні та похідні номінації, що відображають нові соціальні та психологічні реалії війни, зокрема «психологічна агресія», «загроза блекауту», «мінна безпека», «ядерна безпека». Виявлено тенденцію до розширення семантики ключових термінів та їх адаптації до актуальних викликів, що постають перед суспільством. Особливу увагу приділено поняттям «інформаційна операція» та «інформаційна війна», які у сучасному медій- ному дискурсі набувають негативного відтінку та ототожнюються з дезінформацією, пропагандою та кібербо- ротьбою. Простежено активне формування нових лексем із компонентом «кібер» (кібервійська, кіберфронт, кіберпарти- зани, кіберпростір тощо), що відображають нові форми протистояння у цифровій сфері. Особливу увагу приділено двозначному прочитанню лексеми «мобілізація», яка в українських медіа щодо Росії маркується як примусова, абсурдна та фіктивна, що підкреслюється використанням часток нібито, начебто, так звана та графічним виділенням лапками. Виявлено появу субстандартної форми «могилізація», яка виконує експресивну та оцінну функцію.Item type:Методичне забезпечення, Ділова комунікація в правовій сфері(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія володимирівнаКонспект лекцій. Навчальна дисципліна «Ділова комунікація в правовій сфері» буде корисна майбутнім фахівцям-юристам. Вони оволодіють навичками ділової комунікації, основами спілкування в офіційно-діловій сфері, ознайомляться з основами риторики та навчаться оформляти ділові документи. Дисципліна спрямована на розкриття специфіки усної та писемної реалізації ділового мовлення, формування ділового мислення майбутнього фахівця. Вивчення дисципліни «Ділова комунікація в правовій сфері » дасть змогу майбутнім фахівцям поєднати знання офіційно-ділового стилю мовлення та культури ділового спілкування з їх практичним використанням у відповідній ситуації ділового спілкування. Методичні вказівки допоможуть студентам опанувати теоретичний матеріал з ділової комунікації в правовій сфері.Item type:Методичне забезпечення, Ділова комунікація в правовій сфері(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаСамостійне опрацювання матеріалу є найважливішим засобом розвитку у майбутніх спеціалістів досвіду самостійної діяльності. Під час виконання самостійної роботи з дисципліни «Ділова комунікація в правовій сфері» студенти повинні засвоїти теоретичний матеріал (теми «Співбесіда адвоката та клієнта» «Офіційно-діловий стиль ділової комунікації», «Усна ділова комунікація в правовій сфері. Невербальна комунікація» «Мовні норми в діловій комунікації» та ін. Вміщені завдання дадуть змогу викладачеві активізувати рівень навчального матеріалу як академічною групою в цілому, так і окремими студентами. У студентів сформуються різні уміння і навички через різнопланові завдання: усні, письмові. Ці рекомендації студенти можуть використати самостійно чи групою для самоконтролю у процесі підготовки до заліків, іспитів.Item type:Наукова стаття, Традиції народної кулінарії у весільній обрядовості населення Західного Полісся та західної частини Волині(2026) Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті розглянуто весільну обрядовість українців Західного Полісся та західної час- тини Волині крізь призму народної кулінарії як складової нематеріальної культурної спад- щини. Особливу увагу приділено символічному та функціональному значенню весільного хліба-короваю, що став сакральним атрибутом обряду, уособлює єдність громади та бла- гословення нової родини. На основі етнографічних матеріалів та народних оповідань про- аналізовано процес випікання короваю, участь у ньому жінок-коровайниць, вимоги до їхнього соціального статусу, а також традиції прикрашання хліба барвінком, калиною, квітами, пташками з тіста та гілками (“їлко”, “гілце”, “хвойка”). Виявлено, що кулінарні елементи весільної обрядовості виконували не лише харчову, а й комунікативну та символічну функції, закріплюючи уявлення про достаток, продовження роду, щастя та гармонію подружнього життя. Доведено, що народна кулінарія у весільних обрядах Волині й Полісся є важливим чинником збереження культурної ідентичності та відо- бражає світоглядні цінності громади. Проаналізовано участь жінок-коровайниць, вимоги до їхнього соціального статусу та роль хатнього начиння як обрядових атрибутів. Показано, що колективна праця коро- вайниць, їхні ритуальні дії та співи мали магічний і прогностичний характер, символізували єдність громади та майбутнє благополуччя молодої сім’ї. Розглянуто функції ритуальних пісень, які поєднували естетичний, магічний та соціаль- ний виміри, створюючи атмосферу радості й урочистості. Визначено, що центральне місце у весільному застіллі займали м’ясні страви, вареники, голубці, пироги, сири, киселі, картопляні та овочеві страви, що поєднували давні кулінарні традиції з новими практиками. Важливою рисою було колективне споживання їжі з великих мисок і тарілок, що символізувало єдність громади та неподільність радості