Кафедра медіа, іміджу та комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3443
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Динаміка іменника села Борисковичі 1824–2023 рр.(2024) Садова, Лариса ОлександрівнаУ статті проаналізовано іменник новонароджених у селі Борисковичі за матеріалами церковних документів ХІХ–ХХ століття. У статті виокремлено лінгвальні особливості формування іменника, встановлено ступінь впливу на нього позамовних чинників. Сільський іменник відображає регіональні особливості, зумовлені історичними, релігійними, культурними особливостями регіону.Item type:Наукова стаття, Специфіка сільського іменника католиків Горохівщини ХІХ століття(2024) Садова, Лариса ОлександрівнаУ статті проаналізовано іменник осіб католицького віросповідання з території Горохівщини 1827–1847 рр. за матеріалами церковних документів. У статті виокремлено лінгвальні особливості формування іменника, встановлено ступінь впливу на нього позамовних чинників. Сільський іменник ХІХ століття відображає регіональні особливості, зумовлені історичними, релігійними, культурними особливостями регіону.Item type:Наукова стаття, Жанрова типологія художньо-публіцистичних жанрів у сучасному медіапросторі(2025) Садова, Лариса ОлександрівнаУ статті здійснено комплексний аналіз жанрової типології художньо-публіцистичних текстів у контексті сучасного українського медіапростору. Розглянуто специфіку поєднання художнього й публіцистичного начал у медійному дискурсі, що виявляється у використанні засобів образності, емоційно-оцінної лексики та індивідуального стилю автора для розкриття суспільно значущих тем. Автор наголошує на тому, що художньо-публіцистичні жанри (есе, нарис, фейлетон, памфлет, художній репортаж, рецензія, літературно-критична стаття) нині зазнають жанрових трансформацій, зумовлених розвитком цифрових технологій, мультимедійних форматів і змін у сприйнятті інформації аудиторією. У дослідженні визначено основні критерії типологізації художньо-публіцистичних текстів — тематико-проблемний, функціонально-стильовий та структурно-композиційний. Підкреслено, що жанрова система не є сталою, а має відкритий характер, реагуючи на нові форми комунікації: блоги, авторські колонки, сторітелінгові формати, подкасти. Окрему увагу приділено ролі авторського «я» як центру естетичної й етичної координації твору, що зумовлює довіру читача та формує ціннісні орієнтири суспільства. Зроблено висновок, що художньо-публіцистичні тексти зберігають свій потенціал як форма суспільного діалогу, сприяючи розвитку критичного мислення та естетизації журналістського слова. Водночас їхня жанрова типологія сьогодні розширюється, інтегруючи традиційні й новітні медійні практики, що актуалізує потребу подальших наукових досліджень у цьому напрямі.Item type:Наукова стаття, Жанрові особливості репортажу в сучасних друкованих ЗМІ (на прикладі видання «Локальна історія»). Обрії друкарства(2024) Садова, Лариса Олександрівна; Мялковська, Людмила МиколаївнаУ роботі проаналізовано специфічні особливості жанру репортажу в сучасних ЗМІ. У дослідженні виокремлено основні види та тематичні групи репортажів видання, окреслено їх проблематику, жанрові особливості. Вивчення специфіки жанру репортажу в сучасних друкованих періодичних виданнях належить до актуальних досліджень, оскільки воно дає змогу визначити специфічні особливості цього жанру, окреслити перспективи його розвитку в українських ЗМІ. У статті аналізується жанр репортажу як одна з ключових форм журналістського контенту в друкованих засобах масової інформації. Розглянуто історичний розвиток репортажу, його особливості та роль у сучасному медіа-просторі. Особлива увага приділяється функціям жанру: інформаційній, пізнавальній, комунікативній та естетичній. Визначено, що репортаж поєднує елементи фактології, емоційної насиченості та суб’єктивного погляду журналіста, що дозволяє читачу стати безпосереднім «свідком» подій. Проаналізовано основні структурні складові репортажу, а також способи використання стилістичних засобів для підвищення емоційного впливу на аудиторію. Акцент зроблено на значенні особистого досвіду журналіста, його здатності спостерігати та передавати атмосферу подій. У статті розглядаються сучасні виклики, з якими стикається репортаж у друкованих ЗМІ, зокрема конкуренція з цифровими медіа, скорочення уваги аудиторії та економічні обмеження редакцій. Автор підкреслює, що попри ці труднощі, репортаж залишається важливим інструментом для формування суспільної думки, підтримки довіри до медіа та створення якісного журналістського контенту.Item type:Наукова стаття, Жанрові трансформації локальних медіа: тенденції та чинники розвитку(2025) Садова, Лариса ОлександрівнаУ статті проаналізовано еволюцію жанрових форм у локальних медіа крізь призму трансформаційних процесів, що відбуваються в сучасному інформаційному просторі. Розглянуто вплив цифровізації, зміни аудиторних запитів, конвергенції медіаплатформ та соціальних мереж на структуру й функціонування жанрової системи. Виокремлено основні тенденції розвитку локальної журналістики: поєднання традиційних та нових жанрів, інтерактивність, мультимедійність і персоналізація контенту. Окрему увагу приділено тому, як локальні видання адаптуються до нових форматів подачі інформації: від класичних друкованих текстів до мультимедійних матеріалів, які включають фото, відео, інфографіку та інтерактивні елементи. Простежено процес інтеграції жанрових форм між традиційними та онлайн-платформами, що посилює динаміку розвитку локальних ЗМІ. Проаналізовано чинники, що зумовлюють жанрові трансформації, серед яких – технологічні інновації, нові комунікативні практики аудиторії та соціокультурні особливості регіональних спільнот. Наголошено на ролі локальних медіа як важливого інструмента збереження регіональної ідентичності та формування соціального капіталу на місцевому рівні. Особливе місце відведено проблемі збереження довіри аудиторії, адже жанрові зміни безпосередньо впливають на рівень сприйняття контенту й готовність громадськості взаємодіяти з локальними медіа. Підкреслюється, що стійкість локальної журналістики залежить від балансу між традиціями та інноваціями, між універсалізацією форм і збереженням специфіки регіонального контенту. Зроблено висновок про те, що жанрова гнучкість і здатність до інновацій є ключовими умовами конкурентоспроможності локальних медіа. Саме завдяки адаптації до викликів цифрової доби локальна журналістика здатна не лише виживати, а й розвиватися, залишаючись значущим елементом суспільного дискурсу.Item type:Наукова стаття, Специфіка аналітичних жанрів у сучасних друкованих медіа(2025) Садова, Лариса ОлександрівнаУ роботі проаналізовано специфічні особливості аналітичних жанрів в сучасних медіа. У дослідженні виокремлено основні види та тематичні групи репортажів та інтерв’ю видання, окреслено їх проблематику, жанрові особливості. Вивчення специфіки аналітичних жанрів в сучасних друкованих періодичних виданнях належить до актуальних досліджень, оскільки воно дає змогу визначити специфічні особливості цього жанру, окреслити перспективи його розвитку в українських ЗМІ. У статті аналізуються жанри репортажу та інтерв’ю як ключові форми журналістського контенту в друкованих засобах масової інформації. Розглянуто особливості та роль цих жанрів у сучасному медіапросторі. Особлива увага приділяється функціям жанрів: інформаційній, пізнавальній, комунікативній та естетичній. Визначено, що репортаж поєднує елементи фактології, емоційної насиченості та суб’єктивного погляду журналіста, що дозволяє читачу стати безпосереднім «свідком» подій. Проаналізовано основні структурні складові репортажу, а також способи використання стилістичних засобів для підвищення емоційного впливу на аудиторію. Акцент зроблено на значенні особистого досвіду журналіста, його здатності спостерігати та передавати атмосферу подій. У статті розглядаються сучасні виклики, з якими стикаються аналітичні жанри у друкованих ЗМІ, зокрема конкуренція з цифровими медіа, скорочення уваги аудиторії та економічні обмеження редакцій. Автор підкреслює, що попри ці труднощі, аналітичні жанри журналістики залишаються важливим інструментом для формування суспільної думки, підтримки довіри до медіа та створення якісного журналістського контенту.Item type:Наукова стаття, Специфіка сільського іменника півдня Волинської області другої половини ХІХ століття : вплив церковного календаря на називання дитини як визначальний мотив номінації(2019) Садова, Лариса ОлександрівнаThis paper provides an analysis of peasants’ names in the rural areas of Brany and Rzhyshiv as they were recorded in the church documents of the 19th century. In the 19th century Volyn, the church calendar played an important role in name-giving which followed the principle of choosing the name according to the date of birth. The basis of the names in this period is made up by names of Greek, Latin and Hebrew origin, and a small number of names of Slavic origin. These names reflect regional specifics caused by historical, religious, and cultural features of the region, and demonstrate the anthroponymic preferences of that period. The analysis focused on the composition of male and female names, the degree of influence of extra-language factors, the tendencies in name formation, and also the frequency of individual names, and it also provides a list of names used actively in the area of this particular period.Item type:Наукова стаття, Сімейно-родові іменування, похідні від імен та прізвищ першоносіїв (на основі вибраних антропонімів сіл Антонівка та Борисковичі початку та середини ХХ століття)(2020) Садова, Лариса ОлександрівнаHe article analyzes the problem of the origin and prescription of family names, the duration of their functioning in rural anthroponomics (on the basis of the informal anthroponomy of the south of the Volyn region). The semantics of bases and word-formation structure of the last names in the south of Volyn region have been analyzed. Onim vocabulary represented in bases of the last names has been determined; various after structure variants of the names, toponymic and appellative nominations of a person giving reasons for the last names, have been considered. The productivity of the names in creation of the last names has been defined; names characterized by the most activity in the process of creation of the last names have been stated. The semantics of bases and word-formation structure of the modern last names in the south of Volyn region reflect common Ukrainian tendencies of anthroponomical system, and also regional features of anthroponomy, predefined by the specific of the development of dialects, interlingual links, history, culture, way of life of the region.